Ухвала суду № 56504027, 17.03.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/4347/16-к

Провадження № 1-кс/234/1652/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт майна

17 березня 2016 року Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області- Лутай А.М.

при секретарі - Пагуліч Д.Г.

за участю прокурора - Заскалкіна А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорську клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції капітана юстиції Заскалкіна А.С. про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному 18.07.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000001557 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2016 року прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції капітан юстиції Заскалкін А.С. звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, яке мотивує тим, що Військовою прокуратурою сил антитерористичної операції здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000001557 від 18.07.2015 за підозрою начальника управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та головного державного ревізора-інспектора відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового та митного аудиту цього ж Управління ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

У даному провадженні, крім іншого, досліджуються обставини одержання начальником управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 неправомірної вигоди матеріального характеру у вигляді 100 000 гривень від директора ПрАТ «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація» ОСОБА_4

Зокрема, установлено, що у період з 18.05.2015 по 30.06.2015 комісією у складі службових осіб Слов'янської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області та Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області проведено планову виїзну перевірку дотримання ПрАТ «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація» вимог податкового законодавства України.

За результатами цієї перевірки складено акт № 2623/22-01/01241384 від 07.07.2015, в якому відображено порушення податкового законодавства, а саме завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 13 826 877 грн., а також заниження податку на додану вартість на загальну суму у сумі 2 646 404 грн.

13.07.2015 директор ПрАТ «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація» ОСОБА_4, незгодний з викладеними в акті № 2623/22-01/01241384 від 07.07.2015 висновками, подав до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції відповідні заперечення.

Водночас, начальник управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 висунув ОСОБА_4 вимогу про надання неправомірної вигоди у розмірі 100 000 гривень за зменшення сум виявлених порушень податкового законодавства.

З цією метою ОСОБА_2, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем начальника управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Донецькій області, свідомо надав представникам комісії, які проводили наведену перевірку ПрАТ «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація» вказівку зменшити суми від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 437 715 грн. і суми заниження податку на додану вартість у розмірі 403 833 грн. підробивши акт № 2623/22-01/01241384 шляхом його безпідставної заміни на інший акт, без відображення наведених відомостей.

Зазначена вказівка ОСОБА_2, представниками комісії була виконана, до акту № 2623/22-01/01241384 від 07.07.2015 внесені відповідні зміни.

31.07.2015 за вчинення наведених дій щодо зменшення податкових порушень в акті № 2623/22-01/01241384 ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 100 000,00 грн.

01.08.2015 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 10.02.2016 у справі № 234/1899/16-к (провадження № 1-кс/234/720/16) одержано тимчасовий доступ до відомостей які становлять банківську таємницю щодо банківських рахунків ОСОБА_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк», оглядом яких установлено, що на ім'я останнього у зазначеній установі відкрито 10 банківських рахунків, зокрема: 1) НОМЕР_1; 2) НОМЕР_2; 3) НОМЕР_3; 4) НОМЕР_4; 5) НОМЕР_5; 6) НОМЕР_6;

7) НОМЕР_7; 8) НОМЕР_8; 9) НОМЕР_9; 10) НОМЕР_10.

Прокурор зазначає, що санкцією частини 3 статті 368 КК України передбачено, окрім іншого, конфіскація майна.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна або цивільного позову може бути накладено арешт на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного.

Настання негативних наслідків за результатами накладення арешту на указане майно для інших осіб не передбачається.

За таких обставин, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, подальшого виконання вироку суду в частині конфіскації майна з позбавленням можливості їх відчуження до скасування арешту майна у встановленому порядку, недопущення зникнення, втрати або настання інших негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, прокурор просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_2

Вислухавши прокурора, який просив задовольнити клопотання, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, вважаю, що клопотання обґрунтоване і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.ч.3, 4, 5, 6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Враховуючи вищевказане, з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_2 як виду покарання, який передбачений санкцією ст.368 ч.3 КК України, запобігання можливості приховування, зникнення, використання цих грошових коштів, слідчий суддя вважає доцільним накласти арешт на грошові кошти підозрюваного ОСОБА_2, які знаходяться на банківських рахунках відкритих в ПАТ КБ «ПриватБанк».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції капітана юстиції Заскалкіна А.С. - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у будь-якій валюті підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходяться на банківських рахунках відкритих в ПАТ КБ «ПриватБанк» (ОКПО, ЄДРПОУ: 14360570, МФО: 305299, ІНН 143605704021 (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50), а саме: 1) НОМЕР_1; 2) НОМЕР_2; 3) НОМЕР_3; 4) НОМЕР_4; 5) НОМЕР_5; 6) НОМЕР_6; 7) НОМЕР_7; 8) НОМЕР_8; 9) НОМЕР_9; 10) НОМЕР_10, заборонивши будь-яким чином розпоряджатися цим майном.

Зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» (ОКПО, ЄДРПОУ: 14360570, МФО: 305299, ІНН 143605704021 (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) надавати військовій прокуратурі сил антитерористичної операції інформацію про розмір вкладів (грошових коштів) на який накладено арешт в ході виконання рішення суду.

Роз'яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддяА. М. Лутай