Ухвала суду № 56502222, 14.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9527/16-ц

Провадження № 2/761/4306/2016

УХВАЛА

щодо усунення недоліків

14 березня 2016 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Сіромашенко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк » про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вони не відповідають вимогам ст. 119 ЦПК України, зокрема, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.

Так, у позовній заяві позивач посилається на положення ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно яких від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, посилання позивача на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки, вирішити спір позивач просить саме на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), а не Закону України «Про захист прав споживачів».

При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, правовідносини, які виникли між сторонами, випливають з договору банківського рахунку та не є предметом регулювання Закону України «Про захист прав споживачів», а врегульовані § 3 «Банківський вклад» глави 72 Цивільного кодексу України та Законом України «Про банки та банківську діяльність». Зокрема ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Згідно ст. 1077 ЦК України, за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.

Тобто, банківський рахунок не є ані роботою (діяльністю виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб), ані продажем товару (продукції) у сенсі положень, визначених Законом України «Про захист прав споживачів».

Банк при розміщенні коштів на рахунку, не отримує жодної винагороди за користування такими коштами, а навпаки, сплачує проценти (дохід вкладника) за період їх використання. Кошти на рахунку аж ніяк не можуть розглядатися як «вартість робіт (послуг)» та/або «загальна вартість замовлення», а договір банківського рахунку не містить понять «вартість робіт (послуг)» та/або «загальна вартість замовлення» у сенсі положень ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відтак, виходячи із змісту позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник саме на підставі договірних відносин, які регулюються ЦК України, а не Законом України «Про захист прав споживачів» і тому до позовної заяви має бути додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.

Так, відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв, які подаються до суду фізичною особою, не майнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551 грн. 20 коп.)

Реквізити для сплати судового збору за подання позовних заяв до Шевченківського районного суду міста Києва: розрахунковий рахунок 31211206700011, одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, ЄДРПОУ 37995466, банк одержувача ГУ ДКУС у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001, призначення платежу: «Судовий збір».

Крім цього, суд звертає увагу на те, що в редакції ЗУ «Про судовий збір» із змінами і доповненнями, внесеними ЗУ від 16.07.2015 року, відсутня норма, яка звільняє споживачів від сплати судового збору за подачу позовів до суду, у зв'язку з порушенням прав споживача.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 119, 121, 209, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк » про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання останнім копії ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: