Ухвала суду № 56501540, 04.03.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2589/16-ц

У Х В А Л А

04 березня 2016 року суддя Подільського районного суду м.Києва Неганова Н.В., розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання правочину недійсним та стягнення коштів.

Позивачка звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти в розмірі 110 000 гривень, які належать відповідачу. ОСОБА_1 в заяві зазначає, що в неї є підстави вважати, що відповідач до моменту набрання законної сили рішенням по даній справі вчинить дії, направлені на унеможливлення отримання (стягнення) позивачкою у майбутньому коштів в порядку застосування двосторонньої реституції, оскільки із мережі інтернет та ЄДРСР вбачається, що ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» є недобросовісним лізингодавцем, так як по ньому існує декілька справ із подібним предметом і підставами позову, а тому існує велика ймовірність невиконання рішення суду. Позивачка просить накласти арешт на майно та грошові кошти, які належать відповідачу, знаходяться у нього або в інших осіб, а також заборонити іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідача чи виконувати щодо нього інші зобов'язання в межах суми позову - 110 000 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вивчивши надані матеріали, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні заяви позивачки про накладення арешту на майно та грошові кошти, оскільки ОСОБА_1 не зазначено на яке саме майно ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» вона просить накласти арешт і де це майно знаходиться, також не вказано на яких саме рахунках та в яких банківських установах перебувають грошові кошти боржника, на які вона просить накласти арешт.

На підставі наведеного, ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання правочину недійсним та стягнення коштів.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п»яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі, якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяН. В. Неганова