Ухвала суду № 56500704, 21.05.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10005/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Бондар О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укргазпромбанк», 3-я особа: ПрАТ «Олеський Завод мінеральних вод» про визнання договору поруки припиненим.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду відповідно до п.6 ч.1 ст. 207 ЦПК України, оскільки договором поруки пунктом 12 передбачено, що всі спори, які випливають з договору, підлягають вирішенню у Третейському суді при Асоціації українських банків.

Представник позивача заперечує проти залишення позову без розгляду, оскільки в зв»язку зі збільшенням відсоткової ставки за кредитним договором збільшився обсяг відповідальності за договором поруки, що є безумовною підставою визнання договору поруки таким, що припинений. В даному випадку договір поруки припинений з 10.09.2012 року, в зв»язку з чим третейська угода втратила чинність.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з»ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору у суді.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України, поруки припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов»язків.

Оскільки кредитором не визнається право поручителя, передбаченого ч.1 ст. 559 ЦК України на припинення зобов»язання за договором поруки, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України.

Таким чином, оскільки банком не визнано, що порука поручителя відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України припинена, тому порука автоматично не припинена, а між сторонами договору існує спір з цього приводу і поручитель має право на звернення за захистом свого невизнаного, порушеного або оспорюваного права.

Статтею 654 ЦК України, передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється у такий самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

З договору поруки вбачається, що п. 12 передбачено, що всі спори, які випливають з договору, підлягають вирішенню у Третейському суді при Асоціації українських банків, що є третейським застереженням.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про третейські суди» третейський суд, з додержанням вимог цього Закону, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.

З цією метою третейське застереження, що є частиною договору повинно трактуватися як угода, що не залежить від інших умов договору.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 ЦПК України, стаття 12 ГПК УКраїни, стаття 6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п»ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Оскільки, від відповідача надійшло до початку з»ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору у суді позовна заява повинна бути залишена без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 207 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Укргазпромбанк», 3-я особа: ПрАТ «Олеський Завод мінеральних вод» про визнання договору поруки припиненим залишити без розгляду.

До суду може бути подана апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при її оголошенні протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя