Рішення № 5649791, 22.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.09 Справа№ 25/40

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Львівської міської ради (м.Львів)

до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Львів)

за участю третьої особи:Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради (м.Львів)

про :звільнення земельної ділянки та приведення до попереднього стану

суддя: Пазичев В.М.

секретар: Башак І.Є. Представники:

позивача: Зелінська С.В.-представник, довіреність від19.01.2009 року

відповідача:ОСОБА_3-представник, довіреність від 24.03.2009 рок

від третьої особи:Губай М.О.-представник, довіреність від 14.01.2009 року

Сторонам, які беруть участь у справі, розяснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівської міської ради (м.Львів) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Львів) за участю третьої особи Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради (м.Львів) про звільнення земельної ділянки та приведення до попереднього стану.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.02.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 02.03.2009 року. Ухвалою від 02.03.2009 року розгляд справи відкладено до 06.03.2009 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 06.03.2009 року розгляд справи відкладено до 30.03.2009 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 30.03.2009 року в судовому засіданні оголошено перерву до 06.04.2009 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 06.04.2009 року розгляд справи відкладено до 13.04.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача та третьої особи. Ухвалою від 13.04.2009 року розгляд справи відкладено до 24.04.2009 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 24.04.2009 року розгляд справи відкладено до 29.04.2009 року, у зв”язку з відсутністю представника позивача та третьої особи. Ухвалою від 29.04.2009 року розгляд справи відкладено до 12.05.2009 року, у зв”язку з відсутністю представників відповідача та третьої особи. Ухвалою від 12.05.2009 року розгляд справи відкладено до 22.05.2009 року, у зв”язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.02.2009 року, про відкладення від 02.03.2009 року, від 06.03.2009 року, від 06.04.2009 року, від 13.04.2009 року, від 24.04.2009 року, від 29.04.2009 року, від 12.05.2009 року, про оголошення перерви від 30.03.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

23.03.2009 року за вх.№5413 позивач подав пояснення клопотання на виконання ухвал господарського суду Львівської області від 20.02.2009 року та 06.03.2009 року.

В судовому засіданні 13.04.2009 року позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи, понад термін, передбачений ст.69 ГПК України. Відповідач із заявленим клопотанням погодився.

14.05.2009 року за вх.№9727 позивач подав обгрунтування позиції позивача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.02.2009 року, про відкладення від 02.03.2009 року, від 06.03.2009 року, від 06.04.2009 року, від 13.04.2009 року, від 24.04.2009 року, від 29.04.2009 року, від 12.05.2009 року, про оголошення перерви від 30.03.2009 року не виконав повністю, відзив на позов представив, згідно якого позовні вимоги позивача вважає безпідставними і нормативно необгрунтованими, явку повноважного представника забезпечив.

26.03.2009 року за вх.№5888 відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги позивача вважає безпідставними і нормативно необгрунтованими.

24.04.2009 року за вх.№8382 відповідач подав правове обгрунтування відзиву на позовну заяву.

Третя особа вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.02.2009 року, про відкладення від 02.03.2009 року, від 06.03.2009 року, від 06.04.2009 року, від 13.04.2009 року, від 24.04.2009 року, від 29.04.2009 року, від 12.05.2009 року, про оголошення перерви від 30.03.2009 року не виконала повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечила.

В судовому засіданні 22.05.2009 року третя особа подала пояснення по справі №25/40.

За таких обставин, спір розглянуто, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, в присутності представників сторін.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено 22.05.2009 року.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 20.09.2007р. ( договір зареєстровано у Львівській міській раді 20.09.2007р. за № Ш-882, про що в книзі записів державної реєстрації Договорів оренди землі Ш-3 вчинено запис), ФОП ОСОБА_1 передано в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку по вул.І.Миколайчука-Заміська у м.Львові. Договір оренди земельної ділянки укладено до 31 грудня 2007 року.

Посилаючись на ті обставини, що з 31.12.2007 року у ФОП ОСОБА_1 відсутні будь-які документи на земельну ділянку по вул.І.Миколайчука-Заміська у м.Львові, а також відсутні всі документи щодо надання дозволу на функціонування малої архітектурної форми по вул.І.Миколайчука-Заміська, згідно п.1 розпорядження Шевченківської районної адміністрації №1169 від 29.10.2008 року “Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм”, на виконання п.10 ухвали Львівської міської ради від 28.02.2008 року №1611 “Про внесення змін до ухвали міської ради від 27.12.2007 року №1470”, ФОП ОСОБА_1 зобов”язано здійснити демонтаж малої архітектурної форми, яка розміщена та функціонує по вул.І.Миколайчука-Заміська без відповідно оформлених дозвільних документів.

Згідно акту обстеження малих архітектурних форм на предмет виконання їх власниками пункту №1 розпорядження Шевченківської районної адміністрації №1167 від 29.10.2008 року “Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм”, проведеного 10.11.2008 року, встановлено, щломалу архітектурну форму ФОП ОСОБА_1 на вул.І.Миколайчука-Заміська у м.Львові не демонтовано і торговельну діяльність в даній МАФ не припинено.

Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради скерувала в юридичне управління Львівської міської ради лист вих. №4-36-36 від 19.01.2009 року з переліком малих архітектурних форм, які функціонують без належно оформлених документів на території Шевченківського району м.Львова.

У зв'язку з неукладенням (продовженням строку дії) договору оренди землі, Львівська міська рада, згідно з законом, вправі вирішити питання про вилучення вказаної земельної ділянки, однак таке об'єктивно ускладнюється тим, що на вказаній земельній ділянці розташований об'єкт (мала архітектурна форма), належний відповідачеві, що, в свою чергу обмежує, права власника земельної ділянки - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради розпорядитись у будь-який інший спосіб, передбачений законом, вказаною земельною ділянкою.

Отже, за твердженням позивача, відсутність у ФОП ОСОБА_1 чинного договору оренди земельної ділянки по вул. І.Миколайчука-Заміська у м.Львові стало підставою для звернення Львівської міської ради з позовом про звільнення зазначеної земельної ділянки та приведення її до попереднього стану.

Таким чином, мала архітектурна форма ФОП ОСОБА_1, що розміщена по вул. І.Миколайчука-Заміська у м.Львові, за твердженням позивача, функціонує без відповідно оформлених документів дозвільного характеру.

Позивач стверджує, що територіальним громадам належить право власності на землю, нерухоме майно, тощо (п.1ст.60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні), оскільки, п.34 ст.26 Закону, визначено норму виключна компетенція ради щодо землекористування. Отже, Львівська міська рада є власником землі територіальної громади і як представницький орган має право розпоряджатися своїм майном у межах і спосіб норм чинного законодавства України. Львівською міською радою затверджено перспективну схему розміщення малих архітектурних форм на території м.Львова (згідно ухвали Львівської міської ради від 18.12.2008 року №2311, зі змінами та доповненнями від 05.03.2009 року №2448). Мала архітектурна форма в даний перелік не включена, продовжити договір оренди по спірній земельній ділянці немає підстав, оскільки договір оренди продовжується на підставі ухвали сесії міської ради.

З вказаним позовом відповідач не згідний, оскільки, на думку відповідача, у позовній заяві позивач упускає той факт, що вказаною Ухвалою сесії Львівської міської ради та додатку до ухвали: ухвалено передати відповідачу у короткострокову оренду земельну ділянку за адресою: м. Львів вул.І.Миколайчука-Заміська, терміном на п'ять років, без зміни цільового призначення для встановлення та обслуговування малої архітектурної форми. Однак, договору оренди земельної ділянки з часу винесення Ухвали не укладено, не дивлячись на те, що відповідач продовжував користуватися земельною ділянкою після 31.12.2007 року, тобто після моменту закінчення договору, і в період з 31.12.2007 р. по день скерування позову в господарський суд Львівської області, договір оренди земельної ділянки від 20.09.2007 р. не продовжено, а, у відповідності до позовної заяви, позивачем не представлено доказів про те, що Львівська міська рада зверталась до відповідача в порядку досудового врегулювання спорів про укладення такого договору оренди.

В судовому засіданні 22.05.2009 року третя особа подала пояснення по справі №25/40, згідно якого вважає позов Львівської міської ради підставним, нормативно обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, а доводи відповідача по справі необгрунтованими та безпідставними, оскільки договір оренди земельної ділянки закінчився 31.12.2007 року і на даний час будь-яких інших договорів між відповідачем та позивачем укладено не було. Окрім того, відповідач не оспорював розпорядження голови районної адміністрації від 29.10.2008 року №1169, не звертався до суду про його скасування, визнання нечинним чи незаконним, вказане розпорядження є чинним та підлягає до виконання.

При винесені рішення суд керувався наступним:

Земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених ст. 13 Конституції України.

Львівська міська рада у відповідності до ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (надалі Закон України) є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє територіальну громаду міста Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України. Згідно ст. 80 Закону України, територіальні громади, які реалізують право власності через органи місцевого самоврядування, є суб'єктами права власності на землю, що є комунальною власністю.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 16 Закону України „Про благоустрій населених пунктів”, на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торгівельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Як вказано в п.2 ч.2 ст.17 Закону України „Про благоустрій населених пунктів”, громадяни у сфері благоустрою території населених пунктів зобов'язані дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.

Самовільне встановлення кіосків є порушенням п.5.1.24 „Правил благоустрою і утримання території м. Львова” (надалі - Правила), затверджених ухвалою Львівської міської ради від 26.10.2000р. № 816 ( зі змінами та доповненнями). Відповідно до п. 3.8.7. Правил, споруди побутово-торговельного призначення, спеціальні конструкції зовнішньої реклами, після завершення дії терміну повинні бути демонтовані без нагадування, або перереєстровані не пізніше 20 днів після закінчення терміну дії дозволу. Після цього терміну вони вважаються самовільно встановленими.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, акти органів місцевого самоврядування прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Згідно п. 1 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, територіальним громадам належить право власності на землю, нерухоме майно тощо .

Відповідно до положень ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад належать розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно порядку укладення договору оренди землі, передбаченого ст. 16 Закону України «Про оренду землі», особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Проте, ФОП ОСОБА_1 належних доказів звернення до Львівської міської ради після закінчення строку дії договору оренди землі для вирішення питання землекористування не представила і станом на час розгляду справи документи, що підтверджують право користування нею даною земельною ділянкою, суду не надала.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, приступити до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації, заборонено.

Однак, всупереч законодавству, за відсутності документу на право користування землею, вказана земельна ділянка по вул.І.Миколайчука-Заміська у м. Львові, без належних правових підстав перебуває у фактичному користуванні відповідача.

Як встновлено в ході судового розгляду справи, за згодою сторін, Львівська міська рада уклала договір оренди земельної ділянки з ФОП ОСОБА_1 по вул. І.Миколайчука-Заміська у м.Львові 20.09.2007р. і терміном до 31.12.2007р.

Однак, на виконання п. 5 Ухвали Львівської міської ради № 16111 від 28.02.2008р. «Про затвердження Правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові і порядку надання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг у малих архітектурних формах і схем та переліків розміщення малих архітектурних форм на території м. Львова», ФОП ОСОБА_1 необхідно було продовжити термін дії договору оренди землі на розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності. Проте, з 31.12.2007р. у ФОП ОСОБА_1 відсутні будь-які дозвільні документи на функціонування малої архітектурної форми.

Крім того, у пункті 8 договору оренди землі від 20.09.2007 року зазначено, що договір укладений до 31.12.2007 року, а для поновлення договору на новий строк, після закінчення строку договору, орендар повинен не пізніше, ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. В ході судового розгляду справи, незважаючи на вимоги суду, що визначені у відповідних ухвалах, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів виконання ним вимог цього пункту договору.

У відповідності до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Також, згідно Положення про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради до повноважень районної адміністрації належать розгляд та вжиття заходів у встановленому виконавчим комітетом порядку щодо фактів порушення розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності.

Прийнятим розпорядженням Шевченківської районної адміністрації №1169 від 29.10.2008 року “Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм”, на виконання п.10 ухвали Львівської міської ради від 28.02.2008 року №1611 “Про внесення змін до ухвали міської ради від 27.12.2007 року №1470”, ФОП ОСОБА_1 зобов”язано здійснити демонтаж малої архітектурної форми, яка розміщена та функціонує по вул.І.Миколайчука-Заміська без відповідно оформлених дозвільних документів, що є вжитими Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради заходами, котрі у добровільному порядку ФОП ОСОБА_1не виконані.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання доказів підставності зайняття ним спірної земельної ділянки не подав, обґрунтованих заперечень, які би, у відповідності до норм чинного законодавства, спростували позовні вимоги, суду не представив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Львівської міської ради (м.Львів) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Львів) за участю третьої особи Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради (м.Львів) про звільнення земельної ділянки та приведення до попереднього стану є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.з Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжні доручення №67 від 09.02.2009 року на суму 85,00 грн. про сплату державного мита, та №72 від 09.02.2009 року на суму 118,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Зобов”язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звільнити земельну ділянку по вул. І.Миколайчука-Заміська у м.Львові, на якій розміщена мала архітектурна форма та привести дану земельну ділянку до попереднього стану.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок,1 код 26360701) 85 (вісімдесят п”ять) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя