Ухвала суду № 56497374, 15.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/2096/16 Головуючий1 інстанції - Токмакова А.П.

Справа №615/1429/15-ц Доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Кіпенка І.С.,

суддів - Шаповал Н.М., Кіся П.В.,

за участі секретаря -Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 27 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и л а :

25.08.2015р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позову вказував, що 28.08.2013р. між ним та ОСОБА_2 в присутності свідка ОСОБА_4 був укладений договір позики грошових коштів у сумі 694327,68 грн., в простій письмовій формі, у вигляді власноруч складеної боржником ОСОБА_2 розписки про отримання грошових коштів, які він зобов'язався повернути не пізніше 25.10.2014р.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором позики, просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в сумі 694327,68 грн., 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором позики в сумі 17358,19 грн., а також витрати по сплаті судового збору 3654грн.

В судовому засіданні першої інстанції позивач та його представник позов підтримали посилаючись на обставини зазначені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 та його представники в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на недійсність договору позики у зв'язку з недотриманням простої письмової форми його укладення та безгрошовість розписки.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 27 січня 2016 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

ОСОБА_2 через своїх представників надав до суду апеляційної інстанції заяву про відкладення розгляду справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судова колегія погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними матеріалами справи, що сторонами, в простій письмовій формі, у вигляді власноруч складеної боржником ОСОБА_2 розписки про отримання грошових коштів було укладено договір позики грошових коштів у сумі 694327,68 грн., які ОСОБА_2 зобов'язався повернути не пізніше 25.10.2014 р. У відповідності до вимог ч.2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору та його умов, до суду надано розписку позичальника ОСОБА_2 від 28.08.2013 року.

Судова колегія знаходить, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.1046 ЦК України, а укладений між ними договір відповідає вимогам ст.1047 ЦК України.

За змістом ст.1046 ЦК, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

Доводи апеляційної скарги, щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, - безпідставні.

Відповідно до ч. 2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільно-правових обов'язків є зокрема, договори та інші правочини.

Ст.204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо невстановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На час розгляду справи рішення суду про визнання договору позики не дійсним відсутнє.

Порядок підтвердження виконання зобов'язання визначено ст.545 ЦК України. Доказами виконання зобов'язання можуть бути розписка кредитора про повернення боргу, наявність боргового документа у боржника. На час звернення позивача до суду відповідач ОСОБА_2 борг не повернув, що підтверджується наявністю боргового документу, - розписки у позивача.

За встановлених обставин судова колегія погоджується з висновками суду, що наявності правових підстав для задоволення позову.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 27 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: І.С. Кіпенко,

Судді: Н.М. Шаповал,

П.В. Кісь.