Рішення № 56497309, 25.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження:№ 22ц/790/276/16 Головуючий 1 інст. - Скотар А.Ю.

Справа № 643/7647/15-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: страхові

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Маковецької О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника Черкасова Олега Володимировича на рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) «Страхова компанія «Україна» про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду з вищевказаним позовом.

Вказувала, що 28.08.2014 відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля НОМЕР_1 під її керуванням та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який був визнаний винним в скоєнні цієї ДТП відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 07.10.2014 року.

У зв'язку з цією ДТП їй була завдана шкода в розмірі 77257,30 грн., яку з урахуванням того, що цивільно- правова відповідальність ОСОБА_6 була застрахована в ПрАТ «СК «Україна», просила стягнути: в межах ліміту відповідальності - 49490 грн. із ПрАТ «СК «Україна», а з ОСОБА_3 - 27767,30 грн., а також витрати на проведення товарознавчого дослідження в cyмi 800 грн. та сплачений судовий сбір в cyмi 780,57 грн.

При розгляді справи в суді першої інстанції представник позивача просив зменшити розмір відшкодування з ОСОБА_3 на 4000 грн, посилаючись на те, що вказана сума була виплачена їй в досудовому порядку.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов в частині заявлених до останнього вимог, заперечував, оспорюючи розмір матеріального збитку, який визначений після ДТП за кілька місяців, доказів оплати позивачем товарознавчого дослідження та взагалі факту звернення до ПрАТ «СК «Україна» з метою отримання страхового відшкодування.

Розгляд справи відбувся за відсутністю представника ПрАТ «СК «Україна».

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2015 року позов ОСОБА_5 задоволено частково: на її користь стягнуто з ПрАТ «СК «Україна» страхове відшкодування в cyмi 49490 грн., а з ОСОБА_3 - стягнуто в якості відшкодування завданих збитків 23757 ,30 грн. Також стягнуто з ПрАТ «СК «Україна» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір в cyмi 494, 90 грн., та 237,57 грн. відповідно. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення суду оскаржено ОСОБА_3 в особі представника Черкасова О.В. тільки в частині задоволення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення суми у відшкодування шкоди.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2015 року у вищезазначеній частині та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення суми у відшкодування шкоди з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля, не доведена відповідними доказами, безпідставно збільшена, оскільки згідно акту виконаних робіт від 04.09.2014 ТОВ «Авто Граф М» загальна сума робіт по ремонту автомобіля позивача та складає 54 000 грн. У зв'язку з чим оцінка цього автомобіля, яка проведена 20.01.2015 р. вже після його ремонту, є недостовірною.

Також просить стягнути з ОСОБА_5 понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду в повному обсязі не відповідає.

Задовольняючи позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення суми у відшкодування шкоди в сумі 23 757,30 грн., суд першої інстанції виходив з доведеності позову в цій частині.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не відповідають вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України та матеріалам справи.

Як свідчать останні 28.08.2014 відбулася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який був визнаний винним в скоєнні цієї ДТП відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 07.10.2014 року.

Вказана постанова не була скасована та змінена в установленому законом порядку, тому відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені в цій постанові, є преюдиціальними при розгляді цієї цивільної справи.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована в ПрАТ «СК «Україна» згідно полicy № АС/3918100 від 09.01.2014.

ОСОБА_5 у встановлені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строки та порядку звернулась до ПрАТ «СК «Україна», на замовлення якої суб'єктом оціночної діяльності складений акт огляду транспортного засобу та складений звіт № 01/64.01.15 від 20.01.2015 про визначення розміру матеріального збитку транспортного засобу «Citroen» р.н. НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження в сумі 77257,30 грн.

Вважаючи цей доказ достовірним та погоджуючись із вимогами ОСОБА_5 щодо необхідності стягнення з ОСОБА_3 різниці між розміром матеріального збитку та розміром страхового відшкодування, стягнутого з ПрАТ «СК «Україна» на підставі ст. 22 вищевказаного Закону ( без врахування франшизи), суд першої інстанції не врахував та не перевірив доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_5 відремонтувала свій автомобіль ще 04.09.2014 року, і згідно акту виконаних робіт ТОВ «Авто Граф М» загальна сума робіт по ремонту автомобіля позивача складає 54 000 грн.

Як вбачається з наданих представником ОСОБА_3 - адвокатом Черкасовим О.В. до суду апеляційної інстанції копії документів, що надійшли на його запит 13.10.2015 року електронною поштою від ПрАТ «СК «Україна», а саме: акту виконаних робіт № СИ40001666 від 04.09.2014 року по автомобілю «Citroen» держ. номер НОМЕР_3 НОМЕР_4, замовник ОСОБА_5, звіту про роздрібний продаж № 4881 від 06.10.2014 р., фіскального чеку від 06.10.2014 на суму 49 000 грн.; акту огляду колісного транспортного засобу від 03.09.2014, наданих ТОВ «Авто Граф М», вартість виконаних цим товариством робіт по відновлюваному ремонту належного ОСОБА_5 автомобіля склала 54 000 грн.

Оскільки судом першої інстанції необґрунтовано було відмовлено у дослідженні цих доказів, колегія суддів відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України досліджує їх, та вважає, що вони відповідно до вимог ст.ст. 58-60 ЦПК України спростовують доводи позивача та висновки суду першої інстанції щодо розміру відшкодування спричиненої їй шкоди пошкодженням належного їй автомобілю в сумі 77257,30 грн. відповідно до звіту № 01/64.01.15 від 20.01.2015, оскільки останній складений оцінювачем без врахування факту відновлення автомобіля.

Згідно ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у paзi недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди i страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки вартість відновлюваного ремонту автомобіля позивача складає 54 000 грн., розмір страхової виплати, що стягнута районним судом з ПрАТ «СК «Україна» без врахування франшизи складає 49490 грн., з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України різниця в сумі 4510 грн.

З вказаної суми слід відрахувати 4000 грн., які були сплачені відповідачем ОСОБА_5 в досудовому порядку, про що представник позивача зазначав при розгляді справи в суді першої інстанції.

Таким чином з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ОСОБА_5 розмір несплаченої їй ПрАТ «СК «Україна» франшизи в сумі 510 грн., і рішення суду в частині підлягає зміні шляхом зменшення стягнення з ОСОБА_3 сум у відшкодування завданих збитків з 23 757,30 грн. до 510 грн.

У зв'язку з вищезазначеним та відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягає зміні й рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог п/п1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_5 до суду з зазначеним позовом, з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ОСОБА_5 понесені нею судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243,60 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалося.

Оскільки скарга ОСОБА_8 задоволена частково, відповідно до вимог п/п1, 6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», та вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню понесені ним витрати по сплаті ним судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 5,10 грн. ( пропорційно задоволених вимог).

Керуючись ст.ст. 303,304,п.3ч.1 ст. 307, ст.ст. 309,313,314,316,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 06 жовтня 2015 року в оскаржуваній частині змінити, зменшивши стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в якості відшкодування завданих збитків з 23 757 гривень 30 копійок до 510 (п'ятсот десять) гривень.

Змінити рішення Московського районного суду міста Харкова від 06 жовтня 2015 року в частині визначення судових витрат: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 сплачений нею судовий збір в сумі 243 ( двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 5(п'ять) гривень10 копійок.

В іншій частині рішення суду не переглядалося.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: