Ухвала суду № 56494287, 17.03.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/2317/2016

Справа № 428/3095/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Баронін Д.Б., за участю секретаря судового засідання Бондаренко І.С., розглянувши в приміщенні Сєвєродонецького міського суду клопотання директора ТОВ «ГЗФ Східно-Донбасська» Копашко Д.В. про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2016 р. до Сєвєродонецького міського суду надійшло клопотання директора ТОВ «ГЗФ Східно-Донбасська» Копашко Д.В., про скасування арешту майна накладеного 23.10.2015 року ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області по справі № 428/10767/15-к у кримінальному провадженні № 22015130000000447 на майно, яке належить ТОВ «ГЗФ Східно-Донбасська» , а саме на грошові кошти, які зберігаються на рахунках ТОВ «ГЗФ Східно-Донбасська» (код 36984097), №№ 2600901008147 та 2604301008147, відкритих в АТ «Укрексімбанк» (МФО 304289, м. Київ, вул. Воровського, 11а) .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23.10.2015 року по справі № 428/10767\15-к (провадження № 11-кс\428\5536\2015) у кримінальному провадженні № 22015130000000447 на майно, яке належить ТОВ «ГЗФ Східно-Донбасська», а саме на грошові кошти, які зберігаються на рахунках ТОВ «ГЗФ Східно-Донбасська» (код 36984097), №№ 2600901008147 та 2604301008147, відкритих в АТ «Укрексімбанк» (МФО 304289, м. Київ, вул. Воровського, 11а), накладено арешт. Зазначено, що у зв'язку з тим, що на цей час органом досудового розслідування не пред'явлено підозру посадовим особам TOB «ГЗФ Східно-Донбаська», вважають накладення арешту необґрунтованим, застосованим без врахування фактичних обставин та доказів, які не були досліджені під час розгляду клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБ України в Луганській області Мягкого О.Г. та відповідно не були оцінені судом, представник TOB «ГЗФ Східно-Донбаська» не був присутній під час розгляду питання про арешт майна, тому заявник вважає за необхідне звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

У судовому засіданні заявник Копашко Д.В. та слідчий Романенко А.О. присутні не були, про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили. Частина 2 ст. 174 КПК України не забороняє розглядати клопотання про скасування арешту майна із урахуванням належного повідомлення про час та місце розгляду особи, яка заявила клопотання, та особи, за клопотанням якої було арештовано майно.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України (в редакції чинній на час розгляду клопотання про арешт майна) арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, арешт накладено 23.10.2015 року ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області по справі № 428/10767/15-к у кримінальному провадженні № 22015130000000447 на майно, яке належить ТОВ «ГЗФ Східно-Донбасська», а саме на грошові кошти, які зберігаються на рахунках ТОВ «ГЗФ Східно-Донбасська» (код 36984097), №№ 2600901008147 та 2604301008147, відкритих в АТ «Укрексімбанк» (МФО 304289, м. Київ, вул. Воровського, 11а).

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до роз'яснень п.13 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року № 223-558\0\4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадку надходження від підозрюваного\обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано. З підстави необґрунтованості накладення арешту на майно особи, перелік яких визначено у ч.1. ст. 174 КПК України, вправі звернутись до слідчого судді, суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2 ч. 2. ст. 174 КПК), а потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 173 КПК України (в редакції чинній на час розгляду клопотання про арешт майна) при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Тому, щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Така сама позиція викладена в Узагальненнях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (в редакції, яка була чинною станом на час накладення арешту на майно).

При цьому Вищий спеціалізований суд України зазначив, що навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Слідчим суддею встановлено, що на день розгляду клопотання про скасування арешту жодній особі, що має відношення до ТОВ «ГЗФ Східно-Донбасська», не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258-5 КК України по кримінальному провадженню № 22015130000000447. При цьому з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області по справі № 428/10767/15-к від 23.10.2015 року вбачається, що арешт на майно накладено з єдиною метою - з метою подальшої можливості забезпечення конфіскації майна.

За наслідками розгляду клопотання про скасування арешту майна було встановлено, що жодній особі, що має відношення до ТОВ «ГЗФ Східно-Донбасська» не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258-5 КК України по кримінальному провадженню № 22015130000000447.

За відсутності пред'явлення підозри будь-якій особі в рамках кримінального провадження відсутні підстави стверджувати, що накладення арешту на майно ТОВ «ГЗФ Східно-Донбасська» забезпечить його схоронність до винесення судового рішення у кримінальному провадженні, з метою подальшої можливості забезпечення конфіскації майна. Отже, арешт на майно накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 170-174 (в редакції чинній на час розгляду клопотання про арешт майна), 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання директора ТОВ «ГЗФ Східно-Донбасська» про скасування арешту майна, накладеного 23.10.2015 року ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області у кримінальному провадженні № 22015130000000447 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23.10.2015 р. по справі № 428/10767/15-к, на грошові кошти, які знаходяться на рахунках TOB «ГЗФ СХІДНО-ДОНБАССЬКА» №№ 2600901008147 та 2604301008147, відкритих в AT «Укрексімбанк» (МФО 304289, м. Київ, вул. Воровського, 11а).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Д.Б. Баронін