Дата документу 14.03.2016
ЄУ № 420/425/16-ц
Провадження №2/420/348/16
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Потапенко Р.Р.
за участю секретаря Войтенко О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 05.08.2006 року Відділом РАЦСу Старобільського РУЮ Луганської області, та стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дітей. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 05.08.2006 року перебуває у шлюбі з відповідачем, від якого мають неповнолітніх доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з нею. Причиною розірвання шлюбу є те, що з відповідачем в психологічному плані вони не сумісні, на цій підставі в сім'ї виникають сварки та скандали, які привели до того, що сумісне життя стало неможливим. Вона не працює, відповідач при розірванні шлюбу не буде надавати матеріальної допомоги на утримання доньок. Він фізично здоровий, інших неповнолітніх дітей на його утриманні не має, він офіційно не працює, але виїздить на заробітки в Росію, доход має, тому в змозі надавати допомогу на утримання спільних дітей.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на те, що визнання відповідачем позовних вимог ґрунтується на законних підставах, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.
Судом встановлено, що сторони з 05.08.2006 року перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим 05.08.2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Старобільського районного управління юстиції Луганської області, актовий запис № 135.
Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітніх доньок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3, виданими Відділом реєстрації актів цивільного стану Старобільського РУЮ Луганської області 21.12.2006 року та 13.01.2009 року відповідно.
Неповнолітні доньки проживають з позивачем, що підтверджується інформацією, виданою виконкомом Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області 22.02.2016 року за вих. № 386.
Частинами 3 та 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України встановлено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 105 Сімейного Кодексу України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України.
У чинність ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
Судом встановлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, з часу знаходження позовної заяви в суді примирення між сторонами не відбулося, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, а відповідач на розірвання шлюбу згоден, а тому суд вважає, що є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, а також положенням ст. 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_1 після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище отримане після реєстрації шлюбу «ОСОБА_1».
Згідно свідоцтв про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в графі "батько" зазначений відповідач - ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька (матері) або у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 статті 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
З урахуванням вимог позивача, яка просить стягнути аліменти у частці від доходу відповідача, позиції відповідача, який визнав позовні вимоги, суд, керуючись ст. ст. 182, 183 СК України, вважає, що заявлені вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони законні, обґрунтовані, доказово підтверджені матеріалами справи.
Визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд врахував, що відповідач фізично здоровий, працездатний, інших неповнолітніх дітей на його утриманні немає, тому він в змозі сплачувати аліменти на утримання дітей в зазначеному позивачем розмірі.
Відповідно до ст. 191 Сімейного Кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Відповідно до ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, ст. ст. 212-215, 367 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 05 серпня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Старобільського районного управління юстиції Луганської області, актовий запис № 135.
Після розірвання шлюбу залишити за ОСОБА_1 прізвище отримане після реєстрації шлюбу «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.02.2016 року до повноліття дітей.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп. на р/р № 31218206700223, МФО 804013, Код 37942461, отримувач: УДКСУ у Новопсковському районі, банк отримувача: ГУДКСУ у Луганській області.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у межах сплати платежу за один місяць.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Судове рішення № 56494115, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області) було прийнято 14.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/425/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: