Рішення № 56492239, 11.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7715/13-ц

Провадження № 22-ц/779/154/2016

Категорія 21

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Малєєва А.Ю.,

секретар Мельник О.В.,

з участю: відповідача ОСОБА_2

представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про виділ в натурі 1/6 частки з майна, що є у спільній частковій власності, а саме: домоволодіння та земельної ділянки, виділ в натурі 1/3 частки з майна, що є у спільній частковій власності, а саме земельної ділянки за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

у травні 2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 27.12.2012 вона є власником 1/6 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 і земельної ділянки, площею 0,0899 га, на якій розташовано це домоволодіння, а також 1/3 частини земельної ділянки для садівництва, площею 0,0872 га, розташованої на території Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради. ОСОБА_2 в порядку спадкування є власником 5/6 частин цих домоволодіння і земельної ділянки та 2/3 частин земельної ділянки для садівництва. Оскільки вони як співвласники не можуть дійти згоди щодо спільного володіння і користування зазначеним майном, просила виділити їй в натурі 1/6 частку із домоволодіння по АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку (літера А) та житлового будинку (літера Б), воріт, огорожі, колодязя та 1/6 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування цього домоволодіння, а також 1/3 частину земельної ділянки для садівництва на території Микитинецької сільської ради.

Представник позивача просив провести виділ в натурі частки із спільного майна згідно варіанту № 2 судової будівельно-технічної експертизи з присудженням грошової компенсації

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2015 року позов задоволено частково. Виділено в особисту приватну власність ОСОБА_5 домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: житловий будинок під літ. А, на першому поверсі: приміщення 1-3 площею 16,2 кв.м, приміщення 1-4 площею 11,95 кв.м, приміщення 1-5 площею 4,33 кв.м, приміщення 1-5а площею 4,01 кв.м. Виділено в особисту приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 площею 89,99 кв.м (червоного кольору), а саме: між точками К-Г, Г-И, И-І, І-Ї, К-Й (згідно варіанту розподілу № 3, який вказаний у висновку експерта № 12/11/14 від 15.05.2015 року).

Виділено в особисту приватну власність ОСОБА_2 домоволодіння в АДРЕСА_1, а саме: житловий будинок під літ. А, на першому поверсі: приміщення 1-2 площею 16,9 кв.м, приміщення 1-1 площею 5,9 кв.м, приміщення 1-6 площею 3,1 кв.м, приміщення 1-8 площею 1,5 кв.м, приміщення 1-7 площею 2,7 кв.м, приміщення ІІІ площею 1 кв.м, приміщення ІІ площею 1,8 кв.м, приміщення І площею 8,1 кв.м; на другому поверсі: приміщення 1-12 площею 3,3 кв.м, приміщення 1-10 площею 5,9 кв.м, приміщення 1-11 площею 11,5 кв.м, приміщення 1-9 площею 8,8 кв.м, приміщення І площею 8,7 кв.м. Виділено у особисту приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку, яка знаходиться в м. Івано-Франківську, АДРЕСА_1 площею 653 кв.м (зеленого кольору), а саме: між точками Г-Д, Д-Е, Е-Є, Є-Ж, Ж-3, З-А, А-Б, Б-Н, Н-Ї, Ї-И, И-Г (згідно варіанту розподілу № 3 який вказаний у висновку експерта № 12/11/14 від 15.05.2015 року).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 1245,77 грн судового збору. У задоволенні решти вимог позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_3 посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що позивачка звернулася до суду з позовом про виділення в натурі частки з майна (домоволодіння та земельних ділянок), що є у спільній частковій власності, у переліку якого згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 14.02.2013 серед складових частин об'єкта нерухомого майна зазначено: житловий будинок (літ. А), не зданий в експлуатацію житловий будинок (літ. Б), ворота, огорожі, колодязь. Дійшовши висновку про неможливість проводити поділ чи виділ будинку (літ. Б), оскільки він не зданий в експлуатацію, поділу можуть підлягати тільки будівельні матеріали, про розподіл яких позивач не просив, питання про стягнення грошової компенсації не ставив, суд вирішив провести виділ часток співвласників в натурі згідно варіанту № 3 висновку експерта. Однак суд не врахував, що позивачка не просила виділити частину саме будинку (літ. Б), а ставила питання про виділення їй частки, яка дорівнює 1/6 вартості всього домоволодіння, до складу якого входить різне нерухоме майно (будинок літ. А, будинок літ. Б, огорожі, колодязь, ворота тощо), із визначенням розміру грошової компенсації. Спір у межах заявлених вимог суд не вирішив, безпідставно виключивши будинок (літ. Б) з визначеною вартістю із складу спадкового майна. Право власності позивачки на нього, як складову частину домоволодіння, зареєстровано в установленому порядку, тому цей будинок повинен враховуватись при виділі частки з майна, у складі якого він перебуває. Виділивши сторонам в натурі майно згідно варіанту № 3 висновку експерта, суд не визначив статус частин земельної ділянки щодо їх розмежування на спільну сумісну (загального користування) і спільну часткову (під житловим будинком літ. А), що призведе до виникнення спору щодо їх використання співвласниками. Крім того, виділивши у власність ОСОБА_2 усю земельну ділянку, на якій розташований будинок (літ. Б), який згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 14.02.2013 є складовою домоволодіння, а відтак його співвласниками залишаються ОСОБА_5 і ОСОБА_2, суд позбавив ОСОБА_5 можливості доступу до цього майна. Відмовляючи через відсутність висновку експерта у задоволенні вимог щодо земельної ділянки площею 0,0872 га, розташованої на території Микитинецької сільської ради, суд ускладнив їх вирішення в майбутньому, а також не вирішив питання розподілу витрат позивача за проведення експертизи. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким виділити частку ОСОБА_5 згідно найбільш оптимального варіанту № 2 будівельно-технічної експертизи; позовні вимоги в частині виділення в натурі належної ОСОБА_5 1/3 частки земельної ділянки для садівництва, площею 0,0872 га, розташована на території Микитинецької сільської ради виділити в окреме провадження чи залишити без розгляду, про що буде подано окрему заяву; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за збільшення реальних часток згідно варіанту розподілу № 2; стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір за позовною заявою та за апеляційною скаргою і витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

В засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, ОСОБА_2 та його представник доводи апеляційної скарги заперечили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши подані докази і доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, під час його ухвалення суд повинен вирішити питання, визначені у ст. 214 цього Кодексу.

Цим вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 27.12.2012 є власником 1/6 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 і 1/6 частини земельної ділянки, площею 0,0899 га, на якій розташовано це домоволодіння, а також власником 1/3 частини земельної ділянки для садівництва, площею 0,0872 га, розташованої на території Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради. ОСОБА_2 в порядку спадкування є власником 5/6 частин цих домоволодіння і земельної ділянки та 2/3 частин земельної ділянки для садівництва.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що доцільно провести виділ часток співвласників в натурі відповідно до варіанту № 3 висновку експерта, оскільки вказаний варіант виділу враховує інтереси сторін. Суд вважав не можливим проводити поділ чи виділ будинку (літ. Б), який не зданий в експлуатацію, поділу в даному випадку могли бути будівельні матеріали, однак позивач про їх розподіл не просив. Щодо присудження грошової компенсації, то представником позивача не ставилась вимога у позовній заяві про стягнення грошової компенсації, не визначений її розмір, а відповідач не вніс суму грошової компенсації на депозитний рахунок суду. Що стосується виділу 1/3 частини земельної ділянки для садівництва, площею 0,0872 га, розташованої на території Микитинецької сільської ради, суд зауважив, що експерт не дав відповіді про ринкову вартість та варіанти поділу, відповідно до часток сторін, клопотання про призначення повторної чи додаткової експертизи сторонами не заявлялось, а суд самостійно докази не збирає. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що право позивача слід захистити шляхом часткового задоволення вимоги про реальний поділ домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1, а у задоволенні решти вимог позову відмовити.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна, оскільки суд дійшов їх при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, виходячи з такого.

Предметом позову в даній справі є виділ частки з майна, належного сторонам на праві спільної часткової власності в порядку спадкування.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст.11 ЦПК України).

Однак, як вбачається з резолютивної частини оскаржуваного рішення, суд першої інстанції фактично вирішив питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, в той час як позивачка таких вимог не заявляла.

Згідно зі ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Норми ст. ст. 364, 367 ЦК України регулюють правовідносини учасників спільної часткової власності щодо виділу частки з майна або його поділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (ч. 3 ст. 364 ЦК України).

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про неможливість проводити поділ чи виділ будинку (літ. Б), який не зданий в експлуатацію, поділу в даному випадку могли бути будівельні матеріали, однак позивач про їх розподіл не просив.

З матеріалів справи вбачається, що домоволодіння та земельна ділянка по АДРЕСА_1 належать ОСОБА_5 і ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності в порядку спадкування.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Отже, на відміну від об'єктів цивільних прав (речей, майна, майнових прав тощо), об'єктами спадщини за ЦК України 2003 року є права та обов'язки, в тому числі об'єкти цивільних прав, які належали особі на час смерті, право власності або права за договором, якщо ці права не пов'язані з особою спадкодавця.

Про належність прав померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на побудований згідно рішення Івано-Франківської міської ради № 364 від 24.07.2008, але не зданого в експлуатацію житлового будинку літ. «Б», свідчать видане ОСОБА_5 27 грудня 2012 року державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федина А.М. свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 3-2273, а також Витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 487677 від 14.02.2013, де у відомостях про складові частини об'єкта нерухомого майна в м. Івано-Франківську, АДРЕСА_1 зазначено: житловий будинок (літера А) загальною площею 118,80 кв.м; житловий будинок (літера Б), побудований згідно рішення Івано-Франківської міської ради № 364 від 24.07.2008, але не здано в експлуатацію (а. с. 6-7, 12-13).

ОСОБА_5 оформила за собою право власності на спадкове майно та надала суду витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Вартість житлового будинку літ. «Б» входить у вартість спадкового майна ОСОБА_5, відображена у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 12/11/14 від 15.05.2015 (з виправленнями від 01.11.2015), і повинна була враховуватись при вирішенні спору про виділ 1/6 частини позивачки з майна, належного сторонам на праві спільної часткової власності в порядку спадкування.

З огляду на вище наведене, висновок суду першої інстанції про неможливість урахування при виділі частки позивачки будинку (літ. Б) є помилковим.

Від вирішення питання про виділ частки домоволодіння залежить вирішення спору щодо земельної ділянки, на якій розташоване це домоволодіння.

Однак суд, виділивши у власність ОСОБА_2 усю земельну ділянку, на якій розташований будинок (літ. Б), який згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 14.02.2013 є складовою домоволодіння, а відтак його співвласниками залишаються сторони, суд позбавив ОСОБА_5 можливості доступу до цього майна.

Крім того, як видно з резолютивної частини оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції, вийшовши за межі позовних вимог, виділяючи в особисту приватну власність ОСОБА_2 частину домоволодіння та земельної ділянки згідно варіанту розподілу № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 12/11/14 від 15.05.2015 (з виправленнями від 01.11.2015), не зазначив у рішенні згідно додатку 3 цього висновку площі та конфігурацію земельної ділянки під житловим будинком літ «А», що залишається у спільній частковій власності, а також земельної ділянки загального користування (а. с. 112).

Не ґрунтується на вимогах закону і висновок суду про відсутність підстав щодо присудження грошової компенсації, оскільки у тих випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Відсутня у рішенні суду вказівка і про те, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.

З огляду на положення ст. ст. 356, 364, 1216, 1218 ЦК України, з урахуванням матеріалів судової будівельно-технічної експертизи № 12/11/14 від 15.05.2015 (з виправленнями від 01.11.2015), колегія суддів приходить до висновку, що найбільш оптимальним варіантом виділу 1/6 частки ОСОБА_5 з домоволодіння по АДРЕСА_1 та виділу 1/6 частки земельної ділянки, на якій розташоване це домоволодіння, що належать сторонам на праві спільної часткової власності, є запропонований експертом варіант № 1 вказаної будівельно-технічної експертизи, при якому

кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину житлового будинку (літера «А») із самостійним виходом, що виключає можливість залишення в спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень цього будинку.

Для відокремлення та обладнання ізольованої квартири ОСОБА_5 слід виконати згідно проекту, погодженому у відповідності із законодавством, переобладнання, зазначені у висновку експерта згідно варіанту розподілу № 1, додаток 1, як показано на плані.

Відповідно до цього варіанту висновку експерта ідеальні частки становлять: ОСОБА_5 - 1/6 (16,67 %), вартістю 208 770,5 грн, ОСОБА_2 - 5/6 (83,33 %), вартістю 1 043 852,5 грн. Реальні частки становитимуть: ОСОБА_5 - 15/100, вартістю 187 901,47 грн, ОСОБА_2 - 85/100, вартістю 1 064 721,53 грн. Відхилення від ідеальних часток - 20 869,03 грн: для ОСОБА_5 - менше ідеальної на 26 059,10 грн, для ОСОБА_2 - більше ідеальної на 26 059,10 грн (а. с. 157-158).

Запропонований варіант виділу частки позивачки є максимально наближеним до часток співвласників. З урахуванням конкретних обставин колегія суддів вважає за можливе провести такий виділ зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації в сумі 26 059,10 грн ОСОБА_5 як учаснику спільної власності, частка якого зменшилась, та припиненням права спільної часткової власності ОСОБА_5 і ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1.

Вирішуючи спір щодо земельної ділянки, площею 0,0899 га, кадастровий номер 2610100000140020018, на якій розташоване домоволодіння по АДРЕСА_1, колегія суддів приходить до висновку, що найбільш оптимальним для виділу 1/6 частки ОСОБА_5 є запропонований експертом із збереженням ідеальних часток варіант розподілу № 1 додаток 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 12/11/14 від 15.05.2015 (з виправленнями від 01.11.2015), площею 49,75 кв.м (на плані червоний колір між точками Г - І - Ї - Й - К). При цьому земельну ділянку під житловим будинком літ. А, площею 107,4 кв.м (на плані чорний колір) слід залишити у спільній частковій власності ОСОБА_5 та ОСОБА_2; земельну ділянку, площею 66,21 кв.м (на плані синій колір між точками Б - В - К - Й - Н) слід залишити у спільній сумісній власності ОСОБА_5 і ОСОБА_2 для можливості обслуговування відокремлених частин будинку співвласників (а. с. 108).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою від 27.12.2012, ОСОБА_5 і ОСОБА_2 успадкували також по 1/3 та 2/3 частини відповідно, земельної ділянки для садівництва, площею 0,0872 га, яка розташована на території Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, кадастровий номер 2610193001170010207 (а. с. 10-11, 15).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині виділу ОСОБА_5 1/3 частини цієї земельної ділянки для садівництва у зв'язку з відсутністю висновку експерта щодо визначення ринкової вартості та варіантів поділу, відповідно до часток сторін.

При наявності відповідних доказів (експертного заключення) ОСОБА_5 не позбавлена можливості звернутись до суду з позовом з інших підстав - про поділ зазначеної земельної ділянки, тому доводи апеляційної скарги про те, що суд ускладнив вирішення такого спору в майбутньому, колегія суддів відхиляє, а оскаржуване судове рішення в цій частині ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи в частині виділу в натурі 1/6 частки ОСОБА_5 з майна, що є у спільній частковій власності сторін: домоволодіння і земельної ділянки по АДРЕСА_1, оскаржуване судове рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, зі стягненням з відповідача у відповідності до ч. ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України на користь позивачки судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 1 700 грн вартості проведеної судової будівельно-технічної експертизи та 1 902 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2015 року в частині виділу в натурі 1/6 частки з майна, що є у спільній частковій власності ОСОБА_5 та ОСОБА_2, а саме: домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1, скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Виділити в натурі 1/6 частку, яка належить ОСОБА_5 в житловому будинку АДРЕСА_1 шляхом виділення в натурі: приміщення І (кладова), площею 5,9 кв.м, приміщення ІІ (котельня), площею 1,8 кв.м, приміщення 1-1, площею 5,9 кв.м, приміщення 1-2, площею 16,9 кв.м, приміщення 1-3, площею 16,2 кв.м, приміщення 1-4, площею 11,9 кв.м, приміщення 1-5, площею 9,5 кв.м, грн, приміщення 1-6, площею 3,1 кв.м, приміщення 1,7, площею 2,7 кв.м, приміщення 1,8, площею 1,5 кв. м, приміщення ІІІ (резервуар), площею 1,0 кв.м, що знаходяться на першому поверсі цього будинку, частину огорожі № 2, частину огорожі № 3, загальною вартістю 208 770,5 грн, згідно варіанту розподілу № 1, додаток 1, висновку судової будівельно-технічної експертизи № 12/11/14 від 15.05.2015 (з виправленнями від 01.11.2015).

Для відокремлення та обладнання ізольованої квартири виконати ОСОБА_5 наступні переобладнання: виконати згідно проекту, погодженому у відповідності із законодавством, прибудову для розміщення тамбуру, або тамбуру і кухні; закласти дверний проріз між приміщенням 1-1 і приміщенням І, закласти дверний проріз між приміщенням 1-2 і приміщенням 1-3, закласти дверний проріз між приміщенням 1-11 і приміщенням 1-9, виконати дверний проріз між приміщенням 1-2 і приміщенням 1-5, виконати дверний проріз замість віконного між приміщенням 1-5 та запропонованою прибудовою або для організації вхідних дверей; відновити приміщення ІІ (котельня), розширивши його за рахунок приміщення І (веранда), розмістивши там суміщений санвузол; закласти один віконний проріз в приміщенні І, як показано на плані.

Виділити в натурі 1/6 частку земельної ділянки, яка належить ОСОБА_5, із земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0899 га, розташованої по АДРЕСА_1, кадастровий номер 2610100000140020018, у відповідності з варіантом розподілу № 1 додаток 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 12/11/14 від 15.05.2015 (з виправленнями від 01.11.2015), площею 49,75 кв.м (показаної на плані червоним кольором між точками Г - І - Ї - Й - К). Земельну ділянку під житловим будинком літ. А, площею 107,4 кв.м (показаної на плані чорним кольором) залишити у спільній частковій власності ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Земельну ділянку, площею 66,21 кв.м (показаної на плані синім кольором між точками Б - В - К - Й - Н) залишити у спільній сумісній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

Визначити реальні частки сторін у домоволодінні АДРЕСА_1: ОСОБА_5 - 15/100 частин та ОСОБА_2 85/100 частин.

За відхилення від ідеальних часток стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 26 059,10 грн грошової компенсації.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 1 700 грн вартості проведеної судової будівельно-технічної експертизи та 1 902 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Девляшевський В.А.

Малєєв А.Ю.