Ухвала суду № 56487764, 14.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 березня 2016 року

справа № 808/1892/14

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.

розглянувши клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про відстрочення сплати судового збору у справі за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькій титано-магнієвий комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС залишена без руху у зв’язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Надано тридцятиденний строк з дня отримання копії вищевказаної ухвали для усунення недоліків.

Отримання копії ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року про залишення без руху апеляційної скарги 05 лютого 2016 року уповноваженою особою заявника апеляційної скарги підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи дату отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, строк, наданий судом для усунення недоліків, сплинув 06 березня 2016 року.

03 березня 2016 року на виконання вимог ухвали, відповідач на адресу суду засобами поштового зв'язку направив заяву про відстрочення сплати судового збору, яка мотивована тим, що станом на 02 березня 2016 року СДПІ отримало План асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2016 рік, яким передбачено асигнування СДПІ у м. Запоріжжі на 2016 рік в сумі 9303000 грн. Однак на теперішній час кошти (асигнування) фактично ще не отримано. Крім того вказує на те, що відмова у відстроченні сплати судового збору призведе до порушення принципу невідворотності настання відповідальності ( за сплату податків), спричинить порушення економічних інтересів держави та як наслідок – її неспроможність виконувати соціальні зобов’язання.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічні приписи містяться в положенні статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача, слід зазначити, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Таким чином вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов’язків, передбачених законами України, у зв’язку з чим відстрочення сплати судового збору окремих державних органів має відбуватися у виняткових випадках задля реального захисту порушених прав, свобод та інтересів сторони у справі.

Отже, враховуючи те, що обґрунтування заявленого клопотання не містять доказів можливості сплати судового збору після винесення рішення по суті позовних вимог, заява відповідача про відстрочення сплати судового збору не може підлягати задоволенню.

Отже, станом на "14" березня 2016 р. недоліки апеляційної скарги усунуто не було.

Відповідно до частини 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, апеляційну скаргу Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 р. у справі № 804/15182/15 необхідно повернути заявнику.

Керуючись 108, 187, 189 КАС України, суддя, –

УХВАЛИВ:

Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року - повернути заявнику.

Роз’яснити заявнику, що відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: Д.В. Чепурнов