Ухвала суду № 56487614, 15.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 р. Справа № 814/4010/15

Категорія: 3.7.2 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до управління Укртрансінспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 20.10.2015 року № 030305, зобов'язання вчинити певні дії,-

встановиЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до управління Укртрансінспекції у Миколаївській області (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування штрафних санкцій в сумі 1700 гривень за перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень.

Суд першої інстанції своєю постановою від 25 грудня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до управління Укртрансінспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовив.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 23 січня 1997 року. Основним видом діяльності підприємця ОСОБА_4 є вантажний автомобільний транспорт, роздрібна торгівля та ін.

Позивач має у власності вантажний автомобіль Volvo FH 12460, р.н.НОМЕР_1 та причеп МАЗ 9386 62, р.н. НОМЕР_2 (арк.спр.10).

22 вересня 2015 року інспекторами Управління Укратрансінспекції у Київській області під час проведення рейдової перевірки виявлено, що автомобіль Volvo FH 12460, р.н.НОМЕР_1, з причепом МАЗ 9386 62, р.н. НОМЕР_2, мають перевищення норми навантаження на одну ось 18,55 т, замість нормативно допустимої 16 (арк.спр.10).

Під час перевірки водієм ОСОБА_5 була надана товарно-транспортна накладна 100290, відповідно до якої перевезення здійснював перевізник ОСОБА_4 на замовлення ТОВ "Кряж" з м. Балаклея до м . Біла Церква (арк.спр.11).

20 жовтня 2015 року в управлінні Укртрансінспекції у Миколаївській області відбувся розгляд справи за Актом від 22 вересня 2015 року про скоєння порушення про автомобільний транспорт, на яке підприємець ОСОБА_4 запрошувався, але не з'явився.

20 жовтня 2015 року начальником управління Укртрансінспекції у Миколаївській області винесено постанову №030305 про застосування адміністративно-господарського штрафу до підприємця ОСОБА_4 за правопорушення, передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" в сумі 1700 гривень.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Відповідно до п.14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.06 №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється - наявність, визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтям 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, ст.60 Закону чітко визначає, що за перевезення вантажів, без оформлення документів (у цьому випадку - дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків ) несе саме перевізник.

Оскільки, автомобіль Volvo FH 12460, р.н.НОМЕР_1, з причепом МАЗ 9386 62, р.н. НОМЕР_2 є власністю підприємця ОСОБА_4, а також під час перевезення вантажу було надано в якості супроводжувального документу товарно-транспортну накладну на ім'я підприємця ОСОБА_4, саме він і повинен відповідати за відсутність у водія такого дозволу, або документу про внесення плати.

Також, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що йому не було надано право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, проте можливість усунення порушення не впливає на застосування адміністративно-господарських санкцій за вже вчинене правопорушення.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до управління Укртрансінспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 20.10.2015 року № 030305, зобов'язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до управління Укртрансінспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 20.10.2015 року № 030305, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк