Постанова № 56487554, 10.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Справа № 876/9460/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

з участю осіб:

позивача по справі: представника Фролової-Гутарової І.А.

відповідача по справі: представника Антонюка І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, публічне акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» в січні 2014 року звернулося з позовом в суд до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0000114110/9065 від 18 грудня 2013 року, яким збільшено податок на додану вартість в сумі 1 728 808,50 грн., №0000104110/9064 від 18 грудня 2013 року, яким збільшено податок на прибуток на суму 630 064 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що висновки відповідача про безтоварність проведених господарських операцій з контрагентами є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях відповідача та без врахування доказів, які підтверджують факт здійснення вказаних господарських операцій. Крім цього, зазначив, що покладення негативних наслідків на позивача за можливі порушення ведення бухгалтерського та податкового обліку контрагентами є неприпустимим.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року в справі №813/45/14 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Львові подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року в справі №813/45/14 та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення норм матеріального права та неправильне встановлення фактичних обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено позапланову фінансово-господарську перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 02.12.2013 року №233/41-00/23269555 «Про результати документальної позапланової перевірки Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» з питань проведення взаєморозрахунків з ТзОВ «Діапринт», TзOB «НВО «Екосервіс», ТзОВ НТЦ «Екотехніка», ТзОВ «Агоротехпоставка», ТзОВ «Електромаш», ТзОВ «ВТФ «Господарчий центр», ТзОВ «Захід Гідромеханізація», ТзОВ «Грей-центр», ТзОВ НТК «Мегатрейдінг», ТзОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг», ТзОВ СТЦ Охоронні системи», ТзОВ «Рік CB-Прилад», ПАТ «БМФ «Стрийбуд», ТзОВ «НВП Телерадіозв'язок», ТзОВ «Золоте Січення 2008», ТзОВ «ТПП Спектр», ПП «Елін 2007», ТзОВ «БК «Адена» за період з 01.09.2010 року по 31.08.2013 року, а також взаєморозрахунків з Корпорацією виробничих та комерційних підприємств «Союз», ПРАТ «Техенерго», ТзОВ «Електроналадка» за період з 01.07.2012 року по 31.08.2013 року та з питань правомірності формування податкового кредиту у зв'язку із встановленими розбіжностями за період з 01.09.2010 року по 31.08.2013 року.

У висновках Акта перевірки зазначено про порушення п.138.1, п. 138.2 п. 138.8. ст. 138 п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144, з 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на загальну суму 2 000 202,52 грн., що призвело до завищення від'ємного об'єкта оподаткування податком на прибуток, що в свою чергу призвело до заниження ПАТ «ДТЕК Західенерго» об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік у розмірі 2 000 202,52 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік у розмірі 420 042,53 грн., п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» п. 198.1, п. 98.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок чого ПАТ «ДТЕК Західенерго» занижено податок на додану вартість на загальну суму - 1167537 грн.

Як зазначено в Акті документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 02.12.13 № 233/414-00/23269555 на адресу СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів надійшли матеріали перевірок (матеріали зустрічних звірок) вищеперелічених контрагентів, в яких органом ДПС за місцем їх реєстрації задокументовано безтоварність операцій. А саме зазначено, що органом ДПС за місцем реєстрації контрагента -постачальника неможливо провести позапланову перевірку (зустрічну звірку) по причині відсутності контрагента за місцезнаходженням, або отримано акт, яким прописано безтоварність операцій, чи в акті перевірки (довідці зустрічної звірки) задокументовано відсутність контрагентів підприємства за місцезнаходженням, ненадання ними документів на підтвердження реальності господарської операції, відсутність основних засобів, виробничих потужностей і ресурсів для здійснення діяльності, недекларування у податковій звітності проведення господарських операцій, про що відносно кожного із зазначених підприємств деталізовано в акті перевірки. Відповідно, проведеними перевірками (зустрічними звірками) контрагентів - постачальників встановлено укладання ними угод та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Необхідно зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Однак судом встановлено, що обвинувальний вирок стосовно керівника позивача відсутній.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судом першої інстанції фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та контрагентом правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Таким чином вважати правочини нікчемними у суду апеляційної інстанції немає підстав.

При цьому установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Правові підстави віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового кодексу України, пунктом 198.1 якої передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку,' уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 198.2 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналогічні норми містилися в Законі України «Про податок на додану вартість» .

Згідно пп.4.1.27 п.4.1 ст. 4 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість та податку на прибуток є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Оцінюючи господарські операції позивача з ТзОВ ТПП «Спектр», суд апеляційної інстанції зазначає.

Відповідно до договору поставки від 29.03.2012 року № 04-БП-0063/12 ТзОВ ТПП «Спектр» зобов'язується передати у власність, а ПАТ «ДТЕК Західенерго» прийняти машини електричні для обробки металу, труб на суму 73 346 грн. в т.ч. ПДВ 12224,33 грн.

Означені машини передані по видатковій накладній №РН-0000737 від 19 червня 2012 року, отримав ОСОБА_4 по довіреності №275 від 18.06.2012 року, видача якої підтверджується наданим витягом з журналу видачі довіреностей.

Машини з міста Дніпропетровська у місто Львів доставлялись згідно ТТН ААК №190612 від 10.06.2012 року.

Позивачем також надано технічний паспорт на вказану машину та акти прийому-передачі основних засобів по складу від 19.06.2012 року машин МАНГУС, які були придбані.

На противагу доводів позивача, податкова інспекція зазначає, що на її адресу надійшов лист ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, яким надіслано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ ТПП «Спектр» з рядом контрагентів. Господарські операції ТзОВ ТПП «Спектр» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

У періоді, що перевірявся, інформації до звірки про наявність офісних, виробничих (торгівельних, складських приміщень тощо) не надано.

Відповідно до даних 1-ДФ наданої до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ кількість працюючих за 4 квартал 2011 року - 3 квартал 2012 року складала 21 чол., за 4 квартал 2012 року кількість працюючих складає - 0.

Оцінюючи господарські операції позивача з ТзОВ «Рік СВ-Прилад», суд апеляційної інстанції зазначає.

Відповідно до договору поставки №04-5Т-0020/12 від 02.02.2012 року ТзОВ «Рік СВ-Прилад» зобов'язується передати у власність, а ПАТ «ДТЕК Західенерго» прийняти Омметр Виток з комплектом кабелів виконання.

Вказані прилади передані по видатковій накладній № 73 від 21 травня 2012 року, отримав ОСОБА_6 по довіреності №220 від 17.05.2012 року, видача якої підтверджується наданим витягом з журналу видачі довіреностей

Прилади з міста Харків у місто Львів доставлялись згідно ТТН від 21.05.2012 року.

Позивачем також надано технічний паспорт та карточка гарантійного обслуговування.

На противагу доводів позивача про реальність господарських операцій з цим контрагентом, відповідачем надано довідку від 05.04.2013 року №1972/222/35073161 «Про результати проведення зустрічної звірки ТзОВ «Рік СВ-Прилад» щодо документального підтвердження господарських відносин з основними постачальниками ТзОВ «Івітек ТТК», ПП «Раіком», ПП «Рест-Профі», ТзОВ «Валета». Згідно цієї довідки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з цими контрагентами.

Оцінюючи господарські операції позивача з ТзОВ «НТК Мегатрейдінг», суд апеляційної інстанції зазначає.

Згідно договору № 31-78/07-2012 від 17 липня 2012 року, ТзОВ «НТК Мегатрейдінг» зобов'язується передати у власність, а ПАТ «ДТЕК Західенерго» прийняти автотракторні шини, а вантажоотримувачами є відокремлені підрозділи: Бурштинська ТЕС, Добротвірська ТЕС, Ладижинська ТЕС , «Львівенергоремонт».

До Договору надані сертифікати на шини.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано видаткові накладні, Акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, вимоги виробництва на автошини, сертифікати відповідності автошин.

На противагу доводів позивача, відповідач зазначає, що на адресу податкової інспекції надійшов акт від 28.01.2013 року №90/226/36906731 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «НТК Мегатрейдінг». В цьому акті зазначено, що директором і бухгалтером товариства є одна особа. Чисельність працюючих на ТзОВ «Мега Трейдінг» відповідно до форми 1 ДФ складає 3 особи.

З метою вручення листа-запиту від 26.01.2013 року №2671/7/226-17 здійснено виїзд за юридичною адресою підприємства та встановлено відсутність суб'єкта господарювання за юридичною адресою.

Оцінюючи господарські операції позивача з ТзОВ «БК «Адена», суд апеляційної інстанції зазначає.

Згідно договору №128-12 від 22 листопада 2012 року на виконання робіт за умовами якого ТзОВ «БК «Адена» (підрядник) зобов'язується виконати для відокремленого підрозділу позивача - «Добротвірської ТЕС» роботи з реконструкції та підключення до діючої схеми підігрівників сирої води.

На виконання цього договору складені локальні кошториси робіт по реконструкції та підключенню до діючої схеми підігрівників сирої води, Акти здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт, Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 27.12.2012 року Добротвірської ТЕС.

Податкова інспекція зазначила, що в акті перевірки від 04.04.2013 року №1264/22.3/37634172 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «БК «Адена» встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів. Директором та головним бухгалтером підприємства є одна особа. В процесі перевірки встановлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, ТТН, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Оцінюючи господарські операції позивача з ТзОВ «Елін - 2007», суд апеляційної інстанції зазначає.

На підтвердження господарських операцій із ТзОВ «Елін - 2007» позивач надав наступні документи.

Договір № 31-33/03-2012 від 29 березня 2012 року згідно якого ТзОВ «Елін - 2007» зобов'язується передати у власність, а ПАТ «ДТЕК Західенерго» прийняти електроізоляційні матеріали. Вантажоотримувач - Ладижинська ТЕС.

Договір № 31-34/03-2012 від 29 березня 2012 року згідно якого ТзОВ «Елін - 2007» зобов'язується передати у власність, а ПАТ «ДТЕК Західенерго» прийняти електроізоляційні матеріали. Вантажоотримувач - Добротвірська ТЕС.

Договір № 31-24/02-2012 від 14 березня 2012 року згідно якого ТзОВ «Елін - 2007» зобов'язується передати у власність, а ПАТ «ДТЕК Західенерго» прийняти електроізоляційні матеріали. Вантажоотримувач - Галременерго.

Договір № 31-32/03-2012 від 29 березня 2012 року згідно якого ТзОВ «Елін - 2007» зобов'язується передати у власність, а ПАТ «ДТЕК Західенерго» прийняти електроізоляційні матеріали. Вантажоотримувач - Бурштинська ТЕС.

Крім договорів надані специфікації, видаткові накладні на означену продукцію, акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні за якими товари доставлялись вантажоотримувачам, сертифікати якості на товари.

На противагу доводів позивача, податкова інспекція вказує, що на її адресу від Дніпродзержинської ОДПІ надійшов акт від 24.05.2013 року №3221/172/22.5-07/35577263 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Елін-2007» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах та взаєморозрахунках з ТзОВ «Лігран» за період з 01.12.2011 року по 31.05.2012 року як основним постачальником.

В акті зазначено, що ТзОВ «Лігран» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. У ТзОВ «Лігран» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 році. Перевіркою також встановлено, що ПП «Елін-2007» не є виробником, а є посередником при придбанні та подальшій реалізації товарів (робіт, послуг).

Оцінюючи господарські операції позивача з ТзОВ «Золоте січення», суд апеляційної інстанції зазначає.

На підтвердження здійснених господарських операцій із ТзОВ «Золоте січення позивач надав Договір поставки товару № 725 від 26 листопада 2012 року за умовами якого ТзОВ «Золоте січення 2008» зобов'язується поставити відокремленому підрозділу позивача - «Ладижинській ТЕС» верстат свердлувальний та взарювальні трансформатори.

Позивачем також надана копія накладної № 187 від 25 рудня 2012 року, акт приймання- передачі, ТТН від 25 грудня 2012 року з маршрутом Дніпродзержинськ - Ладижин, витяг з журналу реєстрації довіреностей, Акти внутрішнього переміщення основних засобів, технічні паспорти на механізми з індивідуальними номерами.

Договір поставки товару № 724 від 26 листопада 2012 року за умовами якого ТзОВ «Золоте січення 2008» зобов'язується поставити відокремленому підрозділу позивача - «Ладижинській ТЕС» інструменти.

Позивачем надана копія накладної № 188 від 25 рудня 2012 року, акт приймання-передачі по якості, ТТН від 25 грудня 2012 року Дніпродзержинськ - Ладижин, витяг з журналу реєстрації довіреностей, Акти внутрішнього переміщення основних засобів, технічні паспорти.

На противагу доводів позивача, податкова інспекція як відповідач зазначає, що згідно акта «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Золоте січення 2008» від 15.08.2013 року №295/17/04-03-22-01-08/35594608 платником ТзОВ «Золоте січення 2008» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту в тому числі головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №311 «Поточні рахунки у національній валюті», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки по податкам і платежам», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та первинних документів до них, податкові накладні на придбання, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні з податку на додану вартість, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності.

Оцінюючи господарські операції позивача з ТзОВ «НВО «Екосервіс», суд апеляційної інстанції зазначає.

На підтвердження господарських операцій із ТзОВ «НВО «Екосервіс» позивач надав Договір поставки товару № 40/89-12 від 04 квітня 2012 року за умовами якого ТзОВ «НВО «Екосервіс» зобов'язується поставити ПАТ «ДТЕК Західенерго» відокремленому підрозділу позивача - «Ладижинській ТЕС» товари, а саме труби сталеві.

З протоколу та документації конкурсних торгів ПАТ «ДТЕК Західенерго» № 89-12 на закупівлю труб від 03.01.2012 року встановлено, що вищезазначені договори з ТзОВ «НВО «Екосервіс» укладені на підставі конкурсних торгів, в яких приймали участь і інші учасники. Позивачем надано видаткові накладні на означену продукцію, акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні за якими товари доставлялись вантажоотримувачам, копії журналів реєстрації довіреностей.

Позивачем надано Договір № 53/172-12 від 04 квітня 2012 року поставки товару за умовами якого ТзОВ «НВО «Екосервіс» зобов'язується поставити ПАТ «ДТЕК Західенерго» відокремленому підрозділу позивача - «Бурштинській ТЕС» товари.

На підтвердження виконання цього договору, позивачем було надано аналогічні документи що і в першому випадку.

На противагу доводів позивача, податковою інспекцією надано акт від 25.02.2013 року №243/22-710/35496280 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «НВО «Екосервіс», де встановлено відсутність товариства за місцезнаходженням, відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Згідно бази даних АІС Податки, в деклараціях з податку на прибуток підприємств, які надавались ТзОВ «НВО «Екосервіс» до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська основні засоби у підприємства відсутні, залишки ТМЦ відсутні.

Згідно форми 1ДФ чисельність працівників складає: ІІ кв. 2012 року - 2 чол., IV кв. 2012 року - 1 чол.

Оцінюючи господарські операції позивача з ТзОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг», суд апеляційної інстанції зазначає.

На підтвердження здійснених господарських операцій із ТзОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» позивач надав Договір № 1800/30-HSE від 14 травня 2012 року на виконання робіт за умовами якого ТзОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» (виконавець) зобов'язується виконати для відокремлених підрозділів позивача роботи з організації та проведення діагностичного обстеження існуючої системи менеджменту охорони праці, копію «Звіту з діагностичного аудита системи менеджменту гігієни та безпеки праці ПАТ «ДТЕК Західенерго» на відповідність вимогам міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007 від 22 червня 2012 року, Договір №КПП-589 купівлі-продажу пакета акцій ПАТ «ДТЕК Західенерго» за конкурсом від 10.01.2012 року.

На противагу доводів позивача, податковою інспекцією надано акт від 08.04.2013 року №1746/22-207/35859639 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПП «Примула Дніпро» та ТзОВ «Федельта», яким встановлено нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу.

Згідно іншого акту перевірки від 08.04.2013 року Індустріальної МДПІ м. Харкова «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Менеджмент Систем Груп» в якого ТзОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» придбавало послуги, встановлено нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу з ТзОВ «ТІ Фактор», ТзОВ «Бізнесторг-Інновації», ТзОВ Євроторг-Груп».

Оцінюючи господарські операції позивача з ТзОВ «ВТФ «Господарчий центр», суд апеляційної інстанції зазначає.

На підтвердження господарських операцій із ТзОВ «ВТФ «Господарчий центр» позивач надав Протокол від 02.09.2010 року засідання комітету з конкурсних торгів та Документацію конкурсних торгів №295-10 на закупівлю робіт по капітальному ремонту зливостоків головного корпусу Бурштинської ТЕС, Договір підряду № ПР-28/2010 від 09.12.2010 року, Договір підряду № 45/09-2011 від 20.09.2011 року, Договір підряду № 45-2/08-2011 від 23.08.2011 року, Договір підряду № 012-11 від 23.08.2011 року.

Крім того, до матеріалів справи долучено кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти прийомки виконаних робіт згідно умов вказаного Договору.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова складено акт від 26.06.2013 року №1104/2220/25544103 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ВТФ «Господарчий центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при обчисленні податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні взаєморозрахунків із ТзОВ «БК АРС», ТзОВ «Лідерком».

В ході перевірки використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №1622/22.8/37264634 від 13.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «БК АРС».

Перевіркою встановлено, що згідно висновку експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 01.10.2012 року №1296/12/21, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_8 директора ТзОВ «БК АРС» виконані не ОСОБА_8, а іншою особою. Відповідно до протоколу допиту громадянина ОСОБА_8, останній засвідчив, що жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства немає.

Перевіркою встановлено відсутність у підприємства основних засобів виробництва.

Крім того, в ході перевірки використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013 року №1698/22-8/35197074 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Лідерком», яке було контрагентом ТзОВ «ВТФ «Господарчий центр» в перевіряємий період.

Актом перевірки встановлено, що засновниками підприємства згідно статуту є ОСОБА_9 та ОСОБА_8

В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської дальності підприємства.

Згідно податкової звітності інформація про загальну чисельність працюючих на ТзОВ «Лідерком» відсутня.

Згідно протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_10 від 26.07.2012 року, який у перевіряємому періоді був директором, головним бухгалтером і засновником ТзОВ «Лідерком», останній погодився за грошову винагороду взяти участь у реєстрації ТзОВ «Лідерком» та ряду інших підприємств без мети здійснення реальної господарської діяльності.

Перевіркою встановлено відсутність у підприємства основних засобів виробництва.

Оцінюючи господарські операції позивача з ТзОВ «Західгідромеханізація», суд апеляційної інстанції зазначає.

На підтвердження господарських операцій із ТзОВ «Захід Гідромеханізація» позивач надав Протокол від 04.02.2010 року засідання комітету з конкурсних торгів та Документацію конкурсних торгів № 52-10 на закупівлю робіт з очищення водосховища Бурштинської ТЕС від замулення відповідно до яких переможцем тендеру було визнано ТзОВ «Захід Гідромеханізація», Протокол від 04.01.2011 року засідання комітету з конкурсних торгів та Документацію конкурсних торгів № 87-11 на закупівлю робіт з очищення водосховища Бурштинської ТЕС від замулення відповідно до якого переможцем тендеру було визнано ТзОВ «Захід Гідромеханізація», Договір підряду № ПР-24/2010 від 02.04.2010 року за умовами якого на підставі рішення тендерного комітету ПАТ «ДТЕК Західенерго», ТзОВ «Захід Гідромеханізація» визнано переможцем тендеру №52-10 на закупівлю робіт з поглиблення та очищення дна водосховища Бурштинської ТЕС від замулення, Договір підряду № 01-Р-0228/2011-Т від 08.04.2011 року за умовами якого на підставі рішення тендерного комітету ПАТ «ДТЕК Західенерго», ТзОВ «Захід Гідромеханізація» визнано переможцем тендеру №87-11 на закупівлю робіт по очищенню водосховища та водоприймальних ковшів БНС1.2 Бурштинської ТЕС від замулення, кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних робіт згідно умов вказаного Договору.

Згідно акта перевірки від 22.02.2013 року №406/22-10/33805361 «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Захід Гідромеханізація» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Львів-Металбуд» за період з 01.09.2009 року по 31.03.2010 року, з ТзОВ Фірма «Партнер» за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, з ТзОВ «РА «Адан» за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, з ТзОВ «Бері.Мор» за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року встановлено нереальність господарських операцій з цими підприємствами-контрагентами.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що платник податку повинен бути обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. Позивачем під час розгляду справи не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження осіб, які діяли від імені його контрагента, ідентифікував осіб, що підписували документи від їх імені.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

У постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року

(справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Крім того в постанові №21-1359а15 від 22 вересня 2015 року Верховний Суд України зазначив, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

В цій справі Верховний Суд України погодився з тим, що подані товариством договори, видаткові накладні, податкові накладні та рахунки-фактури не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності спірних постачальників свідчить про безтоварність розглядуваних операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року в справі №813/45/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 15.03.2016 року