Ухвала суду № 56487540, 10.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Справа № 876/10956/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Сяйво» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова до товариства з додатковою відповідальністю «Сяйво» про стягнення заборгованості в сумі 11 271,63 грн.,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова у вересні 2015 року звернулося в суд з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Сяйво» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 11 271,63 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не відшкодовано понесених управлінням витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за травень-серпень 2015 року в сумі 11 271,17 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року в справі №813/5154/15 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням товариством з додатковою відповідальністю «Сяйво» було подано апеляційну скаргу, в якій просило скасувати вказану вище постанову суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи та неповне дослідження доказів.

Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Згідно з пунктом «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який набрав чинності з 1 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.

Отже, пенсія призначається відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якщо особа набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до 1 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на зазначених роботах.

Особі, яка до і після 1 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених списком №1, 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії вказаним особам призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (абзаци перший і третій підпункту 1 пункту 2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1, 2, було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2, абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю найманих працівників, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, відшкодуванню у розмірі 100% підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як стверджується матеріалами справи, пенсія особам, які працювали на ТзДВ «Сяйво» в тому числі і до 01.01.1992 року призначена відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому до вказаних вище норм у підприємства наявний обов'язок здійснювати відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності до пункту 6.4 вказаної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.8. Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 11 271,63 грн., однак відповідачем у встановлений строк не відшкодовано такі витрати.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене апеляційні вимоги є неаргументованими, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Сяйво» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року в справі №813/5154/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 15.03.2016 року