Постанова № 56486694, 14.03.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року справа № 823/5380/15

м. Черкаси

16 год. 42 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,

представника відповідача - Медведєвої Я.С. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про відшкодування матеріальної шкоди,

встановив:

08 грудня 2015 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 (далі-позивач), в якому позивач просить відшкодувати йому завдану шкоду в розмірі 12700,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в ГУ ДКСУ у Черкаській області перебуває на виконанні постанова Соснівського районного суду м. Черкаси № 2а-354/12 від 26.09.2012, якою зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2010 - 2011 роки позивачу, відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням фактично проведеної виплати. Також позивач зазначив, що своєю бездіяльністю відповідач наніс йому матеріальну шкоду в розмірі 12700, 00 грн.

Позивач до зали судового засідання не прибув, натомість 26.02.2016 надіслав заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 заперечив в повному обсязі, як таких, що є необґрунтованими та безпідставними оскільки, на сьогоднішній день ГУ ДКСУ у Черкаській області здійснює всі передбачені законодавством заходи щодо виконання постанови Соснівського районного суду м. Черкаси № 2а-354/12 від 26.09.2012.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у квітні 2011 року звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Центру нарахування та здійснення соціальних виплат про визнання дій незаконними та зобов'язання до вчинення певних дій. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що є інвалідом Великої Вітчизняної війни І групи, а тому має право на разову грошову допомогу до 5 травня, в розмірі визначеному ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Проте, вказана грошова допомога була виплачена позивачу до 5 травня 2008 - 2011 років в меншому розмірі, ніж передбачено законом. На звернення до відповідача про перерахунок разової грошової допомоги, останнім в здійсненні такого відмовлено, чим порушені права позивача та завдано моральної шкоди, що і стало причиною звернення до суду.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.09.2012 у справі № 2а-354/12 позов ОСОБА_2 задоволено частково - визнано протиправною відмову Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2010 - 2011 роки відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2010- 2011 рік відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням фактично проведеної виплати. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В листі Головного управління державної казначейської служби України в Черкаській області зазначено, що 10.04.2015 на адресу Головного управління від державної виконавчої служби, згідно акту приймання - передавання надійшли судові рішення з додатками у кількості 4101 шт., серед яких знаходиться рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.09.2012 справа №2а-354/12 щодо стягнення на користь ОСОБА_2 12700, 00 грн. Згідно п. 20 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845.

Станом на 24.11.2015 рішення суду про стягнення коштів на користь ОСОБА_2 перебуває в черзі (а.с.7).

В судовому засідання представник відповідача зазначила, що станом на 01.03.2016 знаходиться в черзі на виконання судових рішень під №12001.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За змістом частини 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно зі частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі частиною 2 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Пунктом 9 розділу VІ Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

Пунктом 3 Порядку № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно пункту 47 Порядку № 845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Наведеними положеннями чинного законодавства передбачено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством виключно у порядку черговості надходження виконавчих документів. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено обставин, за наявності яких, Казначейство може здійснити першочергове або позачергове безспірне списання коштів.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Державної казначейської служби України, «Про стан та термін перерахування коштів за рішеннями судів», з метою здійснення заходів щодо виконання рішень суду Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" на поточний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» передбачено 144,757 млн гривень. Станом на січень 2016 року у Державній казначейській службі України знаходиться понад 109 тисяч виконавчих документів на суму більше 1807,00 млн грн, які підлягають виконанню за бюджетною програмою КПКВК 3504040. Отже, Державною казначейською службою України у 2016 році планується здійснити перерахування коштів за рішеннями судів, поданих до територіальних органів Казначейства України протягом квітня - липня 2013 року (http://treasury.gov.ua/main/uk/publish/article/235403).

Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 12700, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2016 року