Ухвала суду № 56485040, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Київ К/800/3056/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий), Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправними дій, що переглядається за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ПАТ «Миколаївобленерго» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМКУ) про визнання протиправними дій відповідача, що полягають у прийнятті розпорядження «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» від 25 червня 2015 року № 17-р (далі - розпорядження № 17-р).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року, провадження у справі в порядку адміністративного судочинства закрито.

У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 25 червня 2015 року адміністративною колегією відділення АМКУ прийнято розпорядження № 17-р у справі № 1-26.213/16-2015 про початок розгляду справи відносно Товариства у зв'язку з наявністю в його діях, які полягають у створенні перешкод ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», як постачальнику електричної енергії за нерегульованим тарифом, у доступі на оптовий ринок електричної енергії України шляхом необґрунтованої відмови у прийнятті на реєстрацію та погодженні повідомлень на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України у квітні та травні 2015 року, ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме: зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що призвели до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання, які були б неможливими за умов існування зазначеної конкуренції на ринку.

Закривши провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що справи зі спорів про оскарження рішень органів АМКУ підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом пункту 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Разом із цим частиною другою статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Отже, виходячи із положень наведеної норми, законом може бути передбачено вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства.

Так, Законом України «Про захист економічної конкуренції», який визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, саме і встановлено інший порядок судового вирішення спорів за участю органів АМКУ.

Зокрема, положеннями частини першої статті 60 цього Закону передбачено право заявника, відповідача, третьої особи оскаржити рішення органів АМКУ повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

З огляду на зміст цієї норми та зважаючи на положення статті 12 ГПК України, частини другої статті 4 КАС України, справи зі спорів про оскарження рішень органів АМКУ підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами ГПК України, за винятком, відповідно до положень статті 19 КАС України, вирішення справ щодо оскарження рішень АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема у постановах Верховного Суду України від 17 червня 2015 року у справі № 3-256гс15 і від 13 жовтня 2015 року у справі № 21-711а15 і колегія суддів бере її до уваги.

Доводи Товариства про те, що ним оскаржуються неправомірні дії посадових осіб відділення АМКУ, а не розпорядження № 17-р, обґрунтовано не взяті судами до уваги, оскільки вони зводяться до незаконності розпорядження і спрямовані на його скасування.

За правилами частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» відхилити, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов