Ухвала суду № 56484768, 22.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2016 року м. Київ К/800/23915/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року

у справі № 811/361/13-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкового служби від 24.10.2012 року № 1957 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки». В іншій частині вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

В поясненнях, поданих до суду касаційної інстанції, позивач зазначає про обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що начальником Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС прийнято наказ від 24.10.2012 року № 1957 про проведення позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року.

За результатами вказаної перевірки податковим органом складено акт від 07.11.2012 року № 581/17-1/2102704275.

Задовольняючи позов частково, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку щодо протиправності спірного наказу про проведення перевірки. При цьому встановили, що підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій щодо її проведення немає, оскільки вимоги позивача не можуть бути предметом судового оскарження.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується із висновками судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, обов'язковою умовою призначення перевірки в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є ненадання платником податків пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що обставиною, за якої призначено спірну перевірку, став лист ДПС у Кіровоградській області від 15.10.2012 року № 5000/17-032, згідно якого отримано інформацію від ПАТ «Кіровоградавтотранс», яка свідчить про порушення податкового законодавства ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року.

Отже, суди дійшли вірного висновку що у відповідача, у зв'язку з отриманням даної інформації, виникли підстави відповідно до вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України щодо направлення позивачу письмового запиту для надання пояснень та їх документального підтвердження щодо господарсько-фінансової діяльності.

Разом з тим, як встановлено судами, відповідачем у даній справі такий запит позивачу не направлявся, а отриманий ФОП ОСОБА_4 запит ДПС у Кіровоградській області від 25.09.2012 року №3332/10/17-032 не містив посилання на пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а був направлений у відповідності до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, згідно із яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Крім того, цей запит ДПС у Кіровоградській області датовано 25.09.2012 року, тобто раніше ніж виникли обставини щодо отримання відповідачем інформації про порушення податкового законодавства ФОП ОСОБА_4 - 15.10.2012 року.

Враховуючи те, що відповідачем не дотримано вимог щодо порядку призначення перевірки платника податків, визначеного Податковим кодексом України, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу від 24.10.2012 року № 1957.

Відтак, юридично правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуваний наказ прийнято неправомірно.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

В частині відмови у задоволенні позову сторони у справі із судовими рішеннями погодилися та їх не оскаржували.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року у справі № 811/361/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук