Ухвала суду № 56484664, 02.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" березня 2016 р. м.Київ К/800/32371/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю представника позивача - Пермінова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна» до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправними дій, неправомірною бездіяльності та стягнення переплати ввізного мита, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» звернулось з позовом до Запорізької митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області, в якому просило: визнати протиправною відмову Запорізької митниці Міндоходів у поверненні суми митних платежів у розмірі 30094,29 грн. за ВМД від 14 грудня 2012 року №112030000/2012/022719 та у розмірі 14938,85 грн. за ВМД від 29 грудня 2012 року №112030000/2012/024136 на загальну суму 45033,14 грн.; визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейської служби України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України ПАТ «Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» надмірно сплачених коштів у розмірі 30094,29 грн. за ВМД від 14 грудня 2012 року №112030000/2012/022719 та у розмірі 14938,85 грн. за ВМД від 29 грудня 2012 року №112030000/2012/024136 на загальну суму 45033,14 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача переплату ввізного мита у загальній сумі 45033,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про протиправну бездіяльність відповідача щодо неповернення надмірно сплачених коштів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року, позовні вимоги задоволено.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із обґрунтованості позовних вимог та протиправності дій митниці щодо неповернення надмірно сплачених коштів.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Запорізька митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, відмовити позивачу у задоволенні його вимог.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення з Державного бюджету України сплаченої позивачем суми ввізного мита.

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна», здійснюючи у грудні 2012 року митне декларування «виливниці», країна виробництва Німеччина, подало до Запорізької митниці Міндоходів 13 грудня 2012 року вантажну митну декларацію №112030000/2012/022641 та 28 грудня 2012 року вантажну митну декларацію №112030000/2012/024054, у яких митна вартість визначена позивачем за ціною договору (контракту), тобто за основним (першим) методом визначення митної вартості товарів.

13 грудня 2012 року та 28 грудня 2012 року Запорізькою митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2012/000566/1, №112030000/2012/000614/1 за шостим методом та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2012/00790 та №112030000/2012/00839, на підставі яких позивач здійснив митне оформлення товару зі сплатою митних платежів, виходячи з ціни товару, визначеної митним органом. Розмір сплаченого ввізного мита склав 30094,29 грн. та 14938,85 грн. в загальній сумі 45033,14 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі № 808/4863/13-а за позовом ПАТ «Дніпроспецсталь» до Запорізької митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні та стягненні суми переплати ввізного мита у загальному розмірі 45033,14 грн. адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовані рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів за шостим методом від 13 грудня 2012 року № 112030000/2012/000566/1, від 28 грудня 2012 року №112030000/2012/000614/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 13 грудня 2013 року №112030000/2012/00790 та від 28 грудня 2013 року №112030000/2012/00839, в решті позовних вимог відмовлено.

Листами від 28 липня 2014 року за №№171/1-310, 171/1-309 ПАТ «Дніпроспецсталь» звернулось до митниці із проханням повернути на розрахунковий рахунок підприємства надмірно сплачені до бюджету кошти за митною декларацією від 14 грудня 2012 року №112030000/2012/022719 у розмірі 30094,29 грн., за ВМД від 28 грудня 2012 року №112030000/2012/024136 у розмірі 14938,85 грн., у загальній сумі 45033,14 грн. До зазначених листів позивачем додано копія МД від 13 грудня 2012 року №112030000/2012/022641; копія ДМВ-1 до МД № 112030000/2012/022641 від 13 грудня 2012 року; копія МД №112030000/2012/022719 від 14 грудня 2012 року; копія ДМВ-2 до МД №112030000/2012/022719 від 14 грудня 2012 року; копія МД №112030000/2012/024054 від 28 грудня 2012 року; копія ДМВ-1 до МД №112030000/2012/024054 від 28 грудня 2012 року; копія МД №112030000/2012/024136 від 29 грудня 2012 року; копія ДМВ-2 до МД №112030000/2012/024136 від 29 грудня 2012 року; копії платіжних доручень від 14 грудня 2012 року №26080 на суму 500000 грн.; від 13 грудня 2012 року №25992 на суму 1530000 грн.; від 28 грудня 2012 року №27069 на суму 1401000 грн.; копія рішення про коригування митної вартості товарів від 13 грудня 2012 року №112030001/2012/000566/1; копія рішення про коригування митної вартості товарів від 28 грудня 2012 року № 112030001/2012/000614/1; копія картки відмови від 13 грудня 2012 року №112030001/2/00790; копія картки відмови від 28 грудня 2012 року № 112030001/2/00839; копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі № 808/4863/13-а; копія постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у справі № 808/4863/13-а.

За результатами розгляду листів позивача Запорізька митниця Міндоходів листом від 11 серпня 2014 року №3992/24/08-70-52-01 повідомила, що питання щодо повернення надмірно сплачених митних платежів у загальній сумі 4503314 грн. було предметом розгляду справи №0870/4863/13-а, але позивачу в цій частині позову було відмовлено.

Статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п.п.43.1 - 43.5 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №816, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (далі - Порядок №618).

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.п.2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (п.п.4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618).

Відповідно до п.7 розділу III Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно п.11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач в межах встановлених строків звернувся до митного органу про повернення переплати ввізного мита в розмірі 45033,14 грн., надавши всі необхідні документи.

Натомість митним органом за результатами отримання заяв позивача не було вжито жодних вищевказаних дій, визначених Порядком №618, а лише надана формальна відповідь без обґрунтування причин відмови.

Верховний Суд України у постановах від 25 листопада 2014 року у справі № 21-207а14, від 24 березня 2015 року у справі № 21-3а15 висловив правовий висновок щодо розгляду справ даної категорії, зокрема відзначив, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення, декларант (суб'єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю. Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК, статті43 ПК і статті 45 БК, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

За вказаними обставинами суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про протиправну відмову Запорізької митниці Міндоходів у поверненні ПАТ «Дніпроспецсталь» суми митних платежів та допущення неправомірної бездіяльності щодо ненадання висновку про повернення надмірно сплаченого позивачем митного платежу.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача переплати ввізного мита у загальній сумі 45033,14 грн., оскільки встановлений порядок повернення надмірно сплачених коштів не передбачає їх стягнення за судовим рішенням, а закріплює обов'язок митного органу за результатами розгляду заяви платника прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум та подати його для виконання відповідному органу державної казначейської служби України. Отже, повернення надмірно або помилково сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, і суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

При цьому, при вирішенні питання щодо повернення з Державного бюджету надмірно сплачених сум обов'язковим є встановлення факту наявності переплати, зазначеної заявником у заяві про повернення надмірно сплачених коштів з бюджету, та причини її виникнення, наявності/відсутності у позивача на час виникнення спірних відносин непогашеного грошового зобов'язання перед бюджетом (податкового боргу), відповідності оформлення заяви про повернення встановленим законом вимогам. Вказані обставини судами попередніх інстанцій не з'ясовувалися, проте мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна» переплати ввізного мита в загальній сумі 45033,14 грн. підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду судам слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна» переплати ввізного мита в загальній сумі 45033,14 грн.; в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237, 238 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді