Ухвала суду № 56484357, 22.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/185/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Дзюба О.А.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Глиняного В.П., Масенка Д.Є.,

при секретарі судового засідання Сергуті Г.О.,

з участю:

прокурора Ільяшенко В.В.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2, з яким встановлено відеоконференцзв'язок,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 грудня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в місті Києві Бричника Л.B., яке погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва Щебетуном Ю.В., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 лютого 2016 року включно, з визначенням застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 27560 гривень, щодо

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Києві, громадянина України, з неповною загальною освітою, не одруженого, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, судимого 04 червня 2007 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 70 того ж КК, до 8 років позбавлення волі, з конфіскацією всього особистого майна, звільненого 06 червня 2014 року з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків і потерпілого, а також вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. На думку апелянта, в матеріалах провадження не міститься будь-яких даних про те, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, намагатися знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Як вважає автор апеляції, слідчим суддею не було враховано показання свідка ОСОБА_5, з якою впродовж останнього часу підозрюваний перебуває у фактичних шлюбних відносинах, яка пояснювала, що ОСОБА_2 постійно знаходить роботу на умовах цивільного найму на різних об'єктах будівництва та ринку «Юність», а у зв'язку з її вагітністю та перебуванням у декретній відпустці саме ОСОБА_2 в даний час утримує її та неповнолітню дочку ОСОБА_6. Також апелянт вказує, що слідчі підрозділи органів внутрішніх справ та органів Національної поліції України є різні органи і останні не є органами досудового розслідування в розумінні ст. 38 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040019547 від 24 грудня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

24 грудня 2015 року ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж числа йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

26 грудня 2015 року старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в місті Києві Бричник Л.B., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва Щебетуном Ю.В., звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків і потерпілого у даному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 грудня 2015 року дане клопотання старшого слідчого було задоволено та щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 27560 гривень.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, суспільну небезпечність самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється, а також з огляду на те, що ОСОБА_2 є особою, яка раніше була судима, в тому числі і за корисливий злочин, та знову підозрюється у вчиненні корисливого злочину.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя, всупереч стверджень апелянта, врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які захисник звертає увагу в своїй апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи захисника щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.

Що стосується доводів захисника, що органи Національної поліції України не є органами досудового розслідування в розумінні ст. 38 КПК України, то вони є безпідставними з огляду на внесені зміни до цієї статті КПК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року

№ 901-VIII, відповідно до якого одним із органів досудового розслідування чітко визначено слідчі підрозділи органів Національної поліції (п. «а» ч. 1 ст. 38 КПК України).

Разом з тим, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною, оскільки слідчий суддя допустив помилку при обчисленні у гривнях розміру 20 мінімальних заробітних плат, а саме вказав, що цей розмір складає 27560 гривень, тобто виходив із розміру мінімальної заробітної плати 1378 гривень, яка встановлена з 1 вересня 2015 року. В той же час, відповідно до п. 16 ст. 3 КПК України, розмір мінімальної заробітної плати є грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія. Отже, незважаючи на те, що на час постановлення ухвали мінімальна заробітна плата складала 1378 гривень, але за кримінально-процесуальним законодавством України для визначення розміру застави до кінця 2015 року необхідно було обчислювати мінімальну заробітну плату, виходячи з розміру 1218 гривень, який був встановлений законом станом на 1 січня 2015 року, тобто в даному випадку 20 мінімальних заробітних плат становить 24360 гривень.

Оскільки, згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції не вправі змінювати рішення слідчого судді, а може його тільки скасувати та постановити нову ухвалу, то помилка слідчого судді в обчисленні розміру застави підозрюваному ОСОБА_2 має бути виправлена саме таким чином.

Тому колегія суддів вважає необхідним частково задовольнити апеляційну скаргу захисника, скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого задовольнити, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 лютого 2016 року включно, з визначенням застави у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 24360 гривень.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 грудня 2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в місті Києві Бричника Л.B., погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва Щебетуном Ю.В., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 лютого 2016 року включно, з визначенням застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 27560 гривень, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в місті Києві Бричника Л.B., погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва Щебетуном Ю.В., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 лютого 2016 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3,заставу в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що на час винесення ухвали слідчим суддею становило 24360 гривень у національній грошовій одиниці. Цей розмір застави може бути внесений як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ДКСУ в місті Києві, код ЄДРПОУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому або іншій уповноваженій особі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурората слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

____ ________ _____

В.М. Лашевич В.П. Глиняний Д.Є. Масенко