Ухвала суду № 56484314, 16.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/3747/15 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

16 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Київський картонно-паперовий комбінат" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2015: №0001022201/2424, №0001032201/2426, №0001012201/2425, №0001002201/2427.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Смарт Авто Лайн" за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, результати якої оформлені актом від 19.05.2015 №1072/10-16-22-01/05509659 (т.1 а.с.19-211), яким встановлено порушення вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, 135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, п.185.1 ст.185, п.188,1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.п.201.6, 201.7, 201.8 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 392 398,00 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2 292 625,00 грн., заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 464 434,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 533 851,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.06.2015: №0001022201/2424, яким визначено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2 292 625,00 грн.; №0001032201/2426, нараховане грошове зобов'язання за платежем "податок на прибуток" у розмірі 588 597,00 грн. (за основним платежем 392398,00 грн. та за штрафними санкціями 196 199,00 грн.); №0001012201/2425, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 533 851,00 грн. та нараховане штрафні санкції у розмірі 266 925,50 грн.; №0001002201/2427, яким нараховане грошове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 696651,00 грн. (за основним платежем 464434,00 грн. та за штрафними санкціями 232217,00 грн.).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, після процедури адміністративного оскарження позивач звернувся до суду.

Податковим органом зроблено висновок про "безтоварність" господарських операцій між позивачем та ТОВ "Смарт Авто Лайн", з огляду на те, що транспортні послуги не підтверджено належним чином оформленими первинно-бухгалтерськими документами, зокрема, актами здачі-приймання робіт та товарно-транспортними накладними, оскільки надані позивачем до перевірки первинні документи не дають змогу ідентифікувати конкретний зміст отриманих послуг.

Як видно з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Смарт Авто Лайн" було укладено договори на перевезення та транспортно-експедиційне обслуговування вантажів від 24.03.2013 №1227/47/0413 та від 02.01.2014 №388/47/0114.

За умовами вищевказаних договорів предметом договорів є організація перевезення та транспортно-експедиційне обслуговування вантажів замовника (ПАТ "ККПК") автомобільним транспортом перевізника (ТОВ "Смарт Авто Лайн").

На підставі укладених договорів та разових замовлень (договорів-заявок) позивачем у період з 01.04.2013 по 31.12.2014 було отримано від ТОВ "Смарт Авто Лайн" транспортні послуги, а саме: організація перевезення та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів на загальну суму 5989700,00 грн. в т.ч. ПДВ 998284,36 грн. (здійснювалось перевезення, як готової продукції власного виробництва, так і перевезення сировини (макулатури) позивачеві, яка відображена в деклараціях з податку на додану вартість в період з квітня 2013 року по грудень 2014 року та податку на прибуток за 2013-2014 роки).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів робіт/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 ПК України).

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Як зазначено у пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суди обох інстанцій ретельно дослідили докази, надані позивачем на підтвердження реальності фінансово-господарських відносин з контрагентом та економічної доцільності, в тому числі, копії наступних документів за період з 01.04.2013 по 31.12.2014: акти здачі-приймання робіт (наданих послуг); рахунки-фактури; товарно-транспортні накладні; податкові накладні; договори заявки на перевезення вантажу; договори поставки; накладні; виписки про рух грошових коштів; реєстри поставок; листи-підтвердження контрагентів про отримання продукції ПАТ "ККПК", перевезення якої здійснювало ТОВ «Смарт Авто Лайн» (т.2 - т.34), які містять обов'язкові реквізити, та дійшли висновку, що по операціям, які проведені між позивачем та його контрагентом здійснено оплату, належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення таких операцій, з урахуванням самого змісту послуг та видів діяльності позивача та його контрагента.

Копії вказаних документів наявні у матеріалах справи та були надані відповідачеві до перевірки, що не заперечується представником відповідача та відображено у змісті акта перевірки позивача.

Зі змісту наданих документів видно, що контрагентом здійснювалося перевезення, як готової продукції позивача (паперові рушники, туалетний папір, гофропродукція та ін.) так і макулатури.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується відомостями наведеними в акті перевірки та рухом грошових коштів.

Окрім того, з огляду на те, що відповідачем заперечується факт товарності операцій, позивачем надано докази отримання контрагентами позивача продукції виготовленої позивачем, а саме: листи від понад 100 контрагентів ПАТ "ККПК", зокрема: ТОВ "ВТК "Рисан", ПАТ "Чумак", ТОВ "Синтра", ТОВ "Ростек", ВАТ "Вольньхолдинг", ТОВ "Техноком" та інших, зі змісту яких випливає, що всі підприємства підтверджують факт отримання картонно-паперової продукції позивача транспортування якої здійснювалося саме ТОВ «Смарт Авто Лайн».

Колегія суддів вказує, що у наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних міститься достатньо відомостей, та вони дають можливість встановити, який товар, у якій кількості, куди і ким доставлявся, що також підтверджує реальність таких операцій.

Відтак, як встановлено під час дослідження матеріалів справи, кошти сплачені позивачем є пов'язаними з основною діяльністю, та витрати підтверджуються документально.

Враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, в зв'язку з тим, що нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не доведена, зокрема, вироком суду та спростовується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, що підтверджують правомірність формування податкової звітності позивачем, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 05.06.2015: №0001022201/2424, №0001032201/2426, №0001012201/2425, №0001002201/2427.

Окрім того, п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», серед іншого вказано, що при кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта стосовно фіктивності контрагентів ТОВ «Смарт Авто Лайн», та господарських операцій останнього з своїми контрагентами з огляду на те, що ПАТ "ККПК" не може нести відповідальність за порушення вимог податкового законодавства вказаними суб'єктами господарювання, адже будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (їх фіктивність, відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно з ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. А саме рішення Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, де зазначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. Слід брати до уваги те, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доводи про допущення позивачем податкових правопорушень не знайшли свого підтвердження, а податкові повідомлення-рішення від 05.06.2015 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції. Посилання представника апелянта у судовому засіданні на неналежне заповнення окремих товарно-транспортних накладних без конкретизації цих порушень є бездоказовим, і жодним чином не спростовує товарність операцій між позивачем і підприємствами, з якими він укладав договори на перевезення.

Згідно з ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належних доказів правомірності своїх рішень, та не обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 17.11.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 98, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.