Ухвала суду № 56484255, 16.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/19419/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

16 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у місті Києві до приватного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція у місті Києві звернулась до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" про зобов'язання допустити працівників позивача до проведення планової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок №8.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги (з урахуванням уточнень).

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився що не заважає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у місті Києві 06.07.2015 року за №1608-05/08 оформлено повідомлення про проведення планової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства у період із 20 по 24 липня 2015 року.

Факт направлення відповідачу та отримання ним 08.07.2015 вказаного повідомлення підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Листом від 13.07.2015 року №312/41 відповідач повідомив позивача про причини, з яких відповідач не допустить посадових осіб до проведення перевірки, де вказав, що не має інформації про наявність дозволу Кабінету Міністрів України на проведення такої перевірки, а також, що з 14 по 31 липня 2015 року на підприємстві буде проходити перевірка Подільського районного управління ГУ ДНС України у м. Києві, що унеможливлює проведення інших перевірок (а.с.31).

20.07.2015 року позивачем оформлено наказ №163 "Щодо здійснення перевірки", а саме планової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок №8 (а.с.23), а також оформлено направлення №71 (а.с.24).

20.07.2015 відповідачем не було допущено посадових осіб позивача до проведення перевірки, про що цього ж дня було складено акт про відмову в проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (а.с.27).

Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд першої інстанції погодившись з доводами позивача, що твердження відповідача про безпідставність та необґрунтованість призначення та проведення його перевірки є неправомірними, одночасно зазначив, що заявлена позивачем вимога не може бути задоволена судом, оскільки відсутній законодавчо визначений механізм зобов'язання відповідача, який є суб'єктом господарювання, допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст.6 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Вказана норма кореспондує з положеннями п.5 ч.2 ст.17 КАС України, якими передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно п. 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, основним завданням Державної екологічної інспекції України є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами. Відповідно до п. 6 цього Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів. При цьому обов'язок допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) встановлений у ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який поширює свою дію на спірні правовідносини, та не потребує додатково ухвалення судом рішення про це.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.4 ст.50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом. Зазначений перелік адміністративних позовів суб'єкта владних повноважень, з якими він може звернутись до суду, є вичерпним.

Обов'язок допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) встановлений у ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а за невиконання такого обов'язку позивач не наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду із позовом про зобов'язання допустити посадових осіб до проведення перевірки. Відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи вимоги ч.4 ст.50 КАС України.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 12.11.2015 року (К/800/21203/15).

Будь-яких доказів на спростування позиції суду першої інстанції апелянтом при апеляційному розгляді справи не надано, як не наведено належного обґрунтування позиції позивача з посиланням на положення конкретних приписів закону. Відповідно, позовні вимоги є необґрунтованими та правомірно залишені без задоволення судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Апелянт на виконання вказаних вимог ч.1 ст.71 КАС України не надав до суду належні докази правомірності своїх вимог, та належним чином не обґрунтував їх.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 02.11.2015, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 98, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.