Ухвала суду № 56484190, 01.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5863/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі за поданням Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна Відкритого акціонерного товариства "Старт",-

ВСТАНОВИВ:

Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулася до Київського окружного адміністративного суду з поданням про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі Відкритого акціонерного товариства "Старт".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року подання Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишено без руху як таке, що подано без додержання вимог, встановлених частиною третьою статті 183-3 та частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (до подання не було додано доказів сплати судового збору) та надано заявнику строк для усунення недоліків подання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року подання Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна Відкритого акціонерного товариства "Старт" - повернуто заявнику.

На вказану ухвалу суду заявник в особі Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції виходив з того, що заявник в порушення вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, яка субсидіарно застосовується до правовідносин по зверненню суб'єкта владних повноважень з поданням, не усунув виявлених судом недоліків у строк до 25.12.2015 р. до 17 год. 00 хв., що стало підставою для застосування до подання положень частини четвертої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання.

Згідно частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; стягнення коштів за податковим боргом тощо.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі (ч. 3 ст. 183-3 КАС України).

З огляду на це, загальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання органу доходів і зборів можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 183-3 цього Кодексу. Тому сторони у процесі розгляду подання податкового органу користуються всіма правами та обов'язками, які мають позивач та відповідач згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України, за винятком тих, що не можуть бути реалізовані за змістом статті 183-3 зазначеного Кодексу.

Водночас у частині, що не врегульована статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Так в своїх доводах апелянт посилається на те, що звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з поданням про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна Відкритого акціонерного товариства "Старт", оскільки норми Закону України "Про судовий збір" у даній категорії справ не застосовуються.

Порядок та розміри сплати судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (з наступними змінами і доповненнями).

За визначенням статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, Закон України "Про судовий збір" передбачає сплату судового збору за подання до суду позовної заяви чи будь-якої іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Так в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року суд першої інстанції вказав на відсутність документа про сплату судового збору при зверненні Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області з поданням про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна Відкритого акціонерного товариства "Старт".

Вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір, наведено у частині другій статті 3 Закону України "Про судовий збір", а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.

Водночас, Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI (у редакції, чинній на момент звернення з поданням) не встановлено пільг для податкового органу щодо звільнення від сплати судового збору у справах за поданням про стягнення податкового боргу, як і не визначено, що його не належить сплачувати у вказаному випадку.

За змістом п.п.1 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за вимогами майнового характеру, які подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає порушення норм права при поверненні подання Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області у зв'язку з несплатою судового збору у порядку та розмірі, що передбачені Законом України «Про судовий збір», а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Покликання апелянта на рекомендаційний лист Вищого адміністартивного суду України від 02.02.2011 р. N 149/11/13-11 стосовно того, що державне мито при зверненні податкових органів з поданням на підставі статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не сплачується - не спростовує правильних висновків суду, оскільки на час видання листа Вищий адміністартивний суд України керувався Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито", тоді як з 01.11.2011 набрав чинності Закон України «Про судовий збір».

Саме цей Закон, згідно з його преамбулою, визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення вірно застосував положення чинного законодавства з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року не вбачається.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.