Ухвала суду № 56484120, 15.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18234/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

15 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Безпека» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.15р. у справі №826/18234/15 за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Безпека» про стягнення заборгованості

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідача податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 126 635,90 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Вимоги апелянта мотивовані тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем 21.01.15р. була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємства (річна) № 9078876749, відповідно до якої було самостійно задекларовано грошові зобов'язання на загальну суму 229 811 грн. Враховуючи сплату за платіжним дорученням від 21.01.15р. №90788767749 товариством було зменшено борг на 3 525 грн.

У подальшому відповідачем було зменшено штрафну санкцію за несвоєчасну сплату на загальну суму 5 200 грн., а саме: відповідно до платіжного доручення від 24.06.15р. № 230 24.06.2015 року зараховано надходження коштів, яким погашено недоїмку по декларації з податку на прибуток № 9078876749 у розмірі 9 000 грн.; 24.06.2015 року податковим органом нараховано пеню в порядку передбаченому п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 України в розмірі 923,18 грн. та нараховано необхідну штрафну санкцію за невчасну сплату у розмірі 1800 грн.; відповідно до платіжного доручення від 01.07.15р. №232 відповідачем погашено недоїмку по податковій декларації з податку прибуток № 9078876749 у розмірі 18 000грн.; 01.07.2015 року податковим органом нараховано пеню в порядку передбаченому п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України в розмірі 1 970,63 грн. та нарахована необхідна штрафна санкція за несвоєчасну сплату у розмірі 3 600 грн.

Під час розгляду справи заявлена до стягнення сума у розмірі 147 054,01 грн. була зменшена до 126 635,90 грн. з урахуванням наступного: відповідно до платіжного доручення від 30.09.15р. №358 відповідачем сплачено до бюджету суму 18 000 грн.; в порядку п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ нараховано пеню в розмірі 3586,19 грн.; 06.10.15р. погашено недоїмку по податковій декларації з податку на прибуток підприємства (річна) N 9078876749 в розмірі 12,81 грн.; 06.10.15р. нараховано пеню в розмірі 2,63 грн.; відповідно до платіжного доручення від 30.10.15р. №391 відповідачем погашено недоїмку на суму 18 000 грн.; в порядку ст. 129 ПК України відповідачу нараховано пеню в розмірі 4118,79 грн.; відповідно до платіжного доручення від 06.11.2015 року відповідачем сплачено до бюджету за податковою декларацією податку на прибуток підприємства (річна) N 9078876749 в розмірі 3602 грн.; в порядку п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ нараховано пеню в розмірі 849,09 грн. та застосована штрафна санкція в розмірі 720,40 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що грошове зобов'язання є узгодженим у розумінні податкового законодавства, проте не сплачене у встановлені законом терміни; податковий борг у вказаній сумі на момент вирішення справи не погашений.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Уніфіковані правила направлення податкових вимог усім платникам податків передбачені ст.59 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п.59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4. цієї ж норми).

Право на стягнення податкового боргу виникає у податкового органу через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги, як це передбачено пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

У даному випадку, податковим органом було направлено відповідачу податкову вимогу №4071-23 від 20.03.15р., яка була отримана відповідачем 01.04.15р., що підтверджується відміткою його представника у графі «податкову вимогу отримав» (а/с 17).

Доказів, які б свідчили про погашення боргу у вказаній сумі або ж спростували доводи податкового органу про правові підстави його виникнення апеляційному суду не подано.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача боргу у розмірі 126 635,90 грн.

Судом першої інстанції детально проаналізовано рух коштів, які надходили від товариства на сплату самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток, відтак доводи про неповне з'ясування обставин справи є не обґрунтованими.

Поміж тим, колегія суддів звертає увагу на те, що за нормами податкового законодавства, пеня та штрафні санкції нараховуються на податковий борг, яким є сума коштів, яку платник мав сплатити, але не сплатив своєчасно до відповідного бюджету як податок, що визначений в порядку та строки, встановлені ПКУ.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

Отже, якщо платник податку сплачує суму грошового зобов'язання, але при цьому має податковий борг із податку, то сплачена сума буде зарахована у погашення податкового боргу цього податку у календарній черговості виникнення такого боргу.

З огляду на викладене, спрямування сплачених відповідачем коштів на погашення податкового органу правомірно зараховувалось контролюючим органом у рахунок погашення боргу в порядку черговості його виникнення.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Безпека» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.15р. у справі №826/18234/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.15р. у справі №826/18234/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.