КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7851/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року,
У с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернулась у суд із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. (далі - Уповноважена особа), в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду її кредиторської вимоги у встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку та у визначені строки, зобов'язати відповідача розглянути кредиторську вимогу від 26 вересня 2014 року та внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» (далі - Банк) шляхом внесення цієї вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку, а також подати внесені до вказаного реєстру зміни на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не порушив порядок і строки розгляду кредиторської вимоги позивача, оскільки дотримався вимог в частині інформування заявника на предмет акцептування її вимоги шляхом направлення відповіді на адвокатський запит про те, що операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому за укладеним нею з Банком договором, є нікчемними та досліджуються в кримінальному провадженні.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.
Колегією суддів установлено, що між позивачем, як вкладником, та Банком, укладено договір банківського вкладу №06/2138-2014 від 06 червня 2014 року, за умовами якого банк відкриває вкладнику вкладний (строковий) рахунок у гривні, а вкладник вносить на цей рахунок кошти у розмірі 195 000,00 грн.
Умовами вказаного договору передбачено, що датою внесення вкладу є 06 червня 2014 року, а датою повернення - 06 липня 2014 року.
Квитанцією №66669 від 06 червня 2014 року підтверджується внесення позивачем коштів у розмірі 195 000,00 грн на рахунок у Банку за вищевказаним договором.
17 червня 2014 року, відповідно до постанови Правління Національного банку України №365, Банк віднесено до категорії неплатоспроможних, а також, згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №50, запроваджено у Банку тимчасову адміністрацію та призначено уповноважено особу Фонду на тимчасову адміністрацію у ньому - Пантіну Л.О.
11 вересня 2014 року, відповідно до постанови Правління Національного банку України №563, відкликано банківську ліцензію Банку, а також, згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №92, розпочато процедуру його ліквідації та призначено вищеназвану особу - уповноваженою Фондом на таку ліквідацію.
26 вересня 2014 року позивач, через представника, звернулась до Уповноваженої особи із кредиторською вимогою з приводу заборгованості, яка виникла з вищевказаного договору, укладеного з Банком, у якій було вказано реквізити договору, рахунок заявника, на який вона просила перерахувати належні їй за договором кошти, й додано копії договору, паспорту та ідентифікаційного коду, нотаріального посвідченої довіреності на представництво інтересів.
20 січня та 28 лютого 2015 року позивач письмово зверталась до Уповноваженої особи з проханнями надати письмову довідку щодо акцептування її кредиторської вимоги чи пояснити причини її ненадання, проте відповіді на звернення не отримала.
З приводу тих же питань Уповноваженій осіб направлявся адвокатський запит від 18 березня 2015 року вих. №18/03-5, у відповідь на який Уповноважена особа повідомила запитувача, що інформація про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів розміщена на офіційному сайті Банку, і що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено надання окремих письмових довідок про акцептування кредиторських вимог.
Також, відповідачу направлявся адвокатський запит від 01 квітня 2015 року вих. №01/04-1 із проханням надати інформацію про те, чи були акцептовані кредиторські вимоги позивача, і чи міститься в реєстрі акцептованих вимог кредиторів відповідна інформація. У відповідь на цей запит заявнику повідомлено, що за результатами роботи комісії з перевірки договорів (інших правочинів), укладених Банком, складено перелік нікчемних договорів та правочинів, який є додатком до наказу Уповноваженої особи від 29 серпня 2014 року №61, і що в цьому переліку є договір від 06 червня 2014 року №04/1238-2010, укладений з позивачем. Окрім того, заявника повідомлено, що з приводу правочинів (в тому числі договорів та операцій), вчинених напередодні запровадження в Банку тимчасової адміністрації, здійснюється досудове розслідування, відомості щодо якого 11 вересня 2014 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження №12014000000000367). Разом з тим, Уповноважена особа зазначила, що після встановлення підрозділом МВС України, який здійснює досудове розслідування, відсутності в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення в частині вчинених нею правочинів, Уповноваженою особою буде розглянуто питання щодо включення її кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Уважаючи, що відносно розгляду її кредиторської вимоги відповідачем допущено протиправну бездіяльність, позивач звернулась у суд із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також, цим Законом регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно частини другої цієї правової норми, на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку (пункт 8).
Відносини, пов'язані з ліквідацією банків, врегульовані розділом VIII (статті 44 - 54) цього Закону.
Відповідно до частин другої - п'ятої статті 45 Закону фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити, зокрема, інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.
Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 46 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Статтею 48 Закону визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, які вона здійснює з дня свого призначення, до яких, зокрема, відноситься складання реєстру акцептованих вимог кредиторів (внесення змін до нього) та здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів.
Заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів визначені статтею 49 Закону.
Так, цією нормою права передбачено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.
Таким чином, з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Після закінчення 30 днів з дня опублікування вказаних відомостей уповноважена особа припиняє приймання вимог кредиторів. При цьому, протягом 90 днів з дня опублікування зазначених відомостей уповноважена особа повинна визначити суму заборгованості кожному кредитору, що вчасно заявив про свої вимоги, та віднести їх до певної черги погашення, або ж відхилити такі вимоги, в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявити в установленому законодавством порядку заперечення щодо них, і скласти реєстр акцептованих вимог, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Після затвердження вказаного реєстру на протязі 20 днів уповноважена особа Фонду зобов'язана сповістити кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, та й його приміщеннях у доступному для відвідувачів місці.
Колегією суддів установлено, що відомості про ліквідацію Банку та призначення уповноваженої особи Фонду, у відповідності до частини другої статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», були опубліковані в газеті «Голос України» (№178) 18 вересня 2014 року.
26 вересня 2014 року, у межах встановленого частиною п'ятою статті 45 вказаного Закону 30-тиденного строку, позивач заявила уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
За таких обставин, відповідно до частини другої статті 49 Закону, відповідач був зобов'язаний протягом 90 днів з дня опублікування вищезазначених відомостей (18 вересня 2014 року) визначити суму заборгованості Банку перед позивачем та віднести її до певної черги погашення, вказавши її у реєстрі акцептованих вимог, або ж відхилити заявлені вимоги, якщо вони не підтверджуються фактичними даними, наявними у його розпорядженні, та, у разі потреби, заявити заперечення щодо них.
Як убачається із матеріалів справи, відповідачем було складено реєстр акцептованих вимог кредиторів Банку, який було затверджено виконавчою дирекцією Фонду 18 грудня 2014 року. При цьому, вимога позивача, заявлена 26 вересня 2014 року, відсутня у вказаному реєстрі і залишилась нерозглянутою. Це зумовлено тим, що під час вжиття, відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заходів щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, а саме: перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, Уповноважена особа дійшла висновку про нікчемність договору банківського вкладу №06/2138-2014 від 06 червня 2014 року, укладеного між позивачем і Банком, і що обставини його укладення та пов'язані з ним фінансові операції є предметом розслідування у кримінальному провадженні. Утримуючись від розгляду кредиторської вимоги позивача, відповідач виходив із того, що така не підлягає розгляду до встановлення підрозділом МВС України, який здійснює досудове розслідування, відсутності в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення в частині вчинених нею правочинів.
Колегія суддів зазначає, що наведене містить ознаки протиправної бездіяльності по відношенню до позивача, адже правила частини другої статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містять імперативний припис щодо необхідності розгляду вчасно заявлених кредиторських вимог протягом 90 днів з дня опублікування відомостей, передбачених частиною другою статті 45 цього Закону, та прийняття уповноваженою особою одного із рішень: акцептування або відхилення. Залишення кредиторської вимоги без розгляду, або ж відкладення її розгляду, зокрема, з підстав, на які покликається Уповноважена особа, Законом не передбачені.
Відповідач не заперечує, що позивач є кредитором Банку, і матеріали справи не містять доказів розгляду її кредиторської вимоги в установленому Законом порядку та строки, в тому числі доказів її відхилення.
З огляду на встановлені обставини та норми, що регулюють спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду її кредиторської вимоги у встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку та у визначені строки.
Однак, вимоги позивача про зобов'язання відповідача внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку, а також подати внесені до вказаного реєстру зміни на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними.
Так, відповідач просить зобов'язати Уповноважену особу вчинити конкретні дії стосовно її вимоги, передумовою вчинення яких, згідно пункту 2 частини другої статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є перевірка кредиторської вимоги на підтвердження її фактичними даними, яка, як установлено судом, у даному випадку не здійснювалась.
Колегія суддів зазначає, що вчинення вказаних дій є дискреційними повноваженнями та відносяться до виключної компетенції відповідача.
У свою чергу, принцип розподілу влади, закріплений у статті 6 Конституції України, обмежує право суду втручатись у виключну компетенцію суб'єктів владних повноважень.
Тому, суд не може підмінити відповідача і зобов'язати його прийняти конкретне рішення, самостійно перевіривши чи підтверджується вимога позивача фактичними даними, якщо правильність такої перевірки не являється предметом оскарження в адміністративній справі.
Оскільки предметом оскарження в даній справі виступає не відхилення відповідачем кредиторської вимоги позивача, а бездіяльність, яка проявилась у недотриманні порядку й строків її розгляду, вищевказані вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Таким чином, з метою захисту порушених прав позивача, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про зобов'язання Уповноваженої особи розглянути її кредиторську вимогу від 26 вересня 2014 року та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Отже, доводи апелянта частково знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а позов - частковому задоволенню, на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,
П о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо розгляду кредиторської вимоги ОСОБА_2 від 26 вересня 2014 року у встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку та у визначені строки.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну розглянути кредиторську вимогу ОСОБА_2 від 26 вересня 2014 року та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Шелест С.Б.
Судове рішення № 56484090, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/7851/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: