Постанова № 56483600, 15.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2016 р. Справа№ 910/27383/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Ропій Л.М.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача Логінов В.Г.

від відповідача Юзва В.О.

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Міськбуджитлоінвест"

на рішення

господарського суду міста Києва

від 20.11.2015 року

у справі № 910/27383/15 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Деревообробний

комбінат №7"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Міськбуджитлоінвест"

про стягнення 268 146,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2015 року позов задовольнити повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуджитлоінвест" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35141168) на користь Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, б. 9, код ЄДРПОУ 30531566) 268146 (двісті шістдесят вісім тисяч сто сорок шість) грн. основного боргу та 4022 (чотири тисячі двадцять дві) грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Міськбуджитлоінвест" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2015 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2016 р. апеляційну скаргу ТОВ "Міськбуджитлоінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2015 року прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 15.10.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міськбуджитлоінвест" (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Деревообробний комбінат №7" (виконавець) укладено договір № 11/7 (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язується виконати робочу документацію, виготовити зі своїх матеріалів та здійснити доставку і монтаж світло прозорих алюмінієвих конструкцій: фасадні системи з використанням профілю ALUMIL серії М6 та віконно-дверні системи з профілю ALUMIL серії М11000 (крім дверних блоків) орієнтовною загальною площею 2081м2, з використанням склопакетів на прозору частину - двокамерні з енергозбереженням (формула 4-10-4-10-4і) і на непрозору частину - (формула 4-24-4 емаліт RAL7031), виконання примикань по периметру конструкцій (розміром до 50 мм) - сандвіч плита (лист металевий RAL 0,5 мм + ізофам 30 мм+ лист оц. 0,5 мм), а також виконання міжповерхових примикань (лист оц. 0,5 мм + мінеральна вата 100 мм) на об'єкті: проспект Червонозоряний, 4-А в. Києва, а замовник зобов'язується прийняти вказані роботи і вчасно та в повному обсязі оплатити їх вартість.

Пунктом 2.1 договору серед обов'язків виконавця визначено наступні: виконувати всі роботи згідно з вимогами затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил та графіку виконання робіт; до 26 числа звітного місяця подавати на розгляд замовнику акт (Форма № КБ-2в) та довідку про вартість (Форма № КБ-3) виконаних робіт.

Пунктом 2.2 договору серед обов'язків замовника визначено наступні: протягом 5 (п'яти) календарних днів перевіряти акти (Форма № 2 КБ-2в) та довідки про вартість (Форма № КБ-3) виконаних робіт, підписувати їх у частині фактично виконаних робіт та відповідно правильно розрахованій вартості, передбачених проектною документацією та актами на додаткові роботи, якщо виникають такі; розраховуватись в розмірі 95% від вартості виконаних робіт з підрядником в термін 10 (десяти) банківських днів після підписання актів (Форма КБ-2в) та довідки (Форма № КБ-3), а за резерв 5% від вартості виконаних робіт в термін 5 (п'яти) банківських днів після підписання акту приймання-передачі повного обсягу робіт.

Здача-приймання встановленої продукції та виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом підписання актів здачі-приймання (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 5.1 договору вартість за один м кв продукції в гривнах з ПДВ становить 2107 грн., в тому числі ПДВ 351 грн. 17 коп. розрахунок договірної ціни за одиницю продукції з монтажем надається у Додатку №1. Загальна орієнтовна сума договору: 4384667 грн., в тому числі ПДВ - 730777,83 грн.

Оплата проводиться замовником - попередньою оплатою в розмірі 80% від обсягу виконаних робіт за місяць, згідно графіку виконання та фінансування робіт, в термін 5-ти банківських днів. Остаточний розрахунок проводиться в термін 10-ти банківських днів після підписання актів (форма № КБ-2в, КБ-3) (п. 5.4 договору).

Додатковою угодою № 4 від 05.05.2013р. до договору № 11/7 від 15.12.2010р. встановлено, що із дати її підписання сторонами загальна вартість повного комплексу робіт згідно договору № 11/7 від 15.12.2010р. складає 5498146 грн.

За твердженнями позивача, відповідач порушив умови договору, оскільки неналежним чином виконав встановлені у ньому зобов'язання з оплати усієї вартості виконаних робіт, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем на суму 268146,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 2 ст. 875 Цивільного кодексу України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, яка утворилась внаслідок неповного розрахунку за виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобов'язань за договором позивачем були виконані роботи на загальну суму 5498146,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками форми № КБ-3 та відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, а саме: за вересень 2013 року на суму 57824,62 грн., за липень 2013 року на суму 10535,00 грн., № 1 за липень 2013 року на суму 240304,08 грн., № 1 за травень 2013 року на суму 122186,40 грн., за травень 2013 року на суму 4963,25 грн., за березень 2013 року на суму 159580,49 грн., за лютий 2013 року на суму 74120,40 грн., № 2 за грудень 2012 року на суму 196105,20 грн., № 2 за грудень-2 2012 року на суму 350528,88 грн., № 1 за листопад 2012 року на суму 222202,80 грн., № 2 за листопад 2012 року на суму 70429,68 грн., за жовтень 2012 року на суму 456747,60 грн., за серпень 2012 року на суму 196105,20 грн., за липень 2012 року на суму 485035,00 грн., за вересень 2011 року на суму 301128,00 грн., за липень 2011 року на суму 350332,80 грн., за червень 2011 року на суму 500013,60 грн., за березень 2011 року на суму 1700002,80 грн.

Вказані первинні документи підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії накладних наявні у справі).

Наявними у справі банківськими виписками по особовому рахунку підтверджується, що за договором відповідачем було сплачено позивачеві кошти в розмірі 5600000,00 грн., з яких 370000,00 грн. позивач повернув відповідачу за неотриману продукцію.

Таким чином, за виконані підрядні роботи за договором відповідач розрахувався з Публічним акціонерним товариством "Деревообробний комбінат №7" на суму 5230000,00 грн.

Отже, станом на даний час неоплаченими відповідачем за договором залишилися роботи на суму 268146,00 грн., які є частиною 5%-го резерву від вартості виконаних робіт, які за договором замовник зобов'язаний сплатити в термін п'яти банківських днів після підписання акту-передачі повного обсягу робіт.

Поданими доказами підтверджується, що 06.05.2015 р. підрядник направив замовнику два примірника акта приймання-передачі до договору № 11/7 від 15.12.2010 р., проте, до цього часу жодної відповіді не отримав.

Відповідач наявність невиконаних грошових зобов'язань перед позивачем заперечив.

Згідно з п. 2.2.4 договору замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів перевіряти акти (Форма № 2 КБ-2в) та довідки про вартість (Форма № КБ-3) виконаних робіт, підписувати їх у частині фактично виконаних робіт та відповідно правильно розрахованій вартості.

Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи у дводенний термін з моменту повідомлення про готовність відповідних робіт до приймання або в цей же час надати виконавцю мотивовану письмову відмову від підписання акта здачі-приймання робіт з переліком претензій до виконаних робіт (п. 4.2 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зазначені вище норми Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями статті 193 ГК України.

Положеннями ст. 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Виходячи з первинних облікових документів, позивач зі свого боку належним чином виконав умови договору в межах погодженої договірної ціни, з чим погодився відповідач шляхом підписання зі свого боку таких документів.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Натомість, від проведення остаточного розрахунку з позивачем відповідач ухиляється, не підписуючи акт приймання-передачі усього обсягу робіт як того вимагають умови договору та чинного законодавства.

Відповідач, оскаржуючи рішення Господарського суду від 20.11.2015 року, вважає, що саме листи (№ 171 від 18.11.2013, №513 від 19.11.2013, №172 від 20.11.2013, №173 від 20.11.2013, №180 від V І 04.12.2013, №104 від 06.08.2014) є належним доказом невиконання Позивачем в неповному обсязі робіт по Договору №11/7 від 15 грудня 2010 року, при цьому, Відповідач не надавав відповідь на претензію № 532 від 22.12.2014 року, що надсилались йому Позивачем, а також інформацію чи повідомлення щодо виявлення недоліків в роботі Позивача або обґрунтування не підписання Акту приймання-передачі від 06 травня 2015 року до Договору №11/7 від 15 грудня 2010 року. Жодного Акту виявлених недоліків та претензій щодо виконання робіт Позивач не отримував від Відповідача. Відповідач не надав доказів направлення цих листів Позивачу і отримання їх Позивачем.

Відповідно до пункту 3.1. Договору від 15 грудня 2010 року на недоробки, що виявленні під час будівництва, або на протязі гарантійного періоду, складається дефектний акт, який підписується повноваженими представниками Замовники та Виконавця і Виконавець повинен їх усунути, ні свій рахунок та в погоджені із Замовником строки.

Такий дефективний акт відсутній, що є підтвердженням належного виконання ПАТ «Деревообробний комбінат №7» своїх обов'язків по Договору №11/7 від 15.12.2010 року.

Відповідь-заперечення на акт приймання-передачі від 06.05.2015 р. до договору № 11/7 від 15.12.2010 р. замовником на адресу підрядника не було надіслано, тобто, з порушенням визначеного договором строку для перевірки та підписання актів замовником, а відтак, перелічені роботи за договором № 11/7 від 15.12.2010 р. вважаються прийнятими Товариством з обмеженою відповідальністю "Міськбуджитлоінвест", що має своїм наслідком настання обов'язку останнього з їх оплати.

Суд першої інстанції направив ухвалу про порушення провадження у справі від 23.10.2015 року на адресу вказану в позовній заяві та в договорі №11/7 від 15.12.2010 року. На зворотній стороні ухвали від 23.10.2015 року є відмітка про її направлення позивачу та відповідачу. Доказів зміни адреси місцезнаходження до винесення судом першої інстанції рішення відповідач не надав.

На підставі усього викладеного вище, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позивач довів належними доказами, що має право на оплату усього обсягу фактично здійснених ним робіт як особа, яка в повному обсязі та у визначений строк виконала умови договору.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7" є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2015 року у справі №910/27383/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/27383/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.М. Ропій

Л.Г. Сітайло