Рішення № 56483379, 01.03.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2016 р.Справа № 921/44/16-г/7

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ 1,01001

до Публічного акціонерного товариства "Тернопільгаз" вул. Чернівецька, 54, м.Тернопіль, 46006

про cтягнення 3 873,70 грн.

За участю представника відповідача: ОСОБА_1, довіреність №01/1816 від 04.01.2016р.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось із позовом до Публічного акціонерного товариства "Тернопільгаз" про стягнення 3 873,70 грн., із яких: 656, 05 грн. - 3% річних та 3 217,65 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 13.01.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.02.2016р. Зобов'язано сторони подати: позивача: документальне підтвердження несвоєчасного погашення вартості газу; докази часткової оплати; акт звірки розрахунків із зазначенням актів прийому-передачі газу, їх оплати; відповідача: відзив на позов; документальне підтвердження причин невиконання грошового зобов'язання; витяг з ЄДР; акт звірки розрахунків.

Ухвалою суду від 02.02.2016р., за клопотанням сторін, розгляд справи відкладено на 16.02.2016р., а в судовому засіданні 16.02.2016р. оголошено перерву до 01.03.2016р. для надання можливості сторонам подати витребувані судом матеріали та додаткові пояснення щодо понесення позивачем збитків у звязку із несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобовязань, на підтвердження заявлених вимог та заперечень.

Позивач в процесі розгляду справи підтримав позовні вимоги, при цьому щодо доказів понесення збитків звертає увагу суду на те, що дане питання не є предметом спору, а тому просить позовні вимоги задовольнити. Представник позивача проти зменшення позовних вимог в частині стягнення пені заперечує, посилаючись на те,що наведені причини порушення умов договору не є тією обставиною яка може бути підставою для зменшення пені.

Відповідач не заперечує проти несвоєчасного виконання умов договору. Його представник звертає увагу суду на те,що товариством вжито усіх невідкладних заходів, щодо проведення розрахунків за природний газ, у тому числі по даному договору оплата проведена,а строки пропуску є незначними. Щодо причин виникнення заборгованості представник пояснив, що основним видом діяльності підприємства є транспортування та постачання природного газу за регульованим тарифом та встановленими НКРЕ цінами, інших джерел прибутку, окрім дольового відщеплення за надані послуги для ПАТ "Тернопільгаз" не існує, що не дає можливості проводити своєчасні розрахунки згідно укладених договорів. Неналежне виконання зобовязань за договором № 04/2013-В від 04.01.2013р. на купівлю-продаж природного газу спричинене також несвоєчасними розрахунками за отриманий газ кінцевими споживачами, якими є населення, релігійні організації бюджетні установи та інші організації. В обґрунтування зменшення санкцій просить врахувати: у відповідності до вимог ЗУ "Про ринок природного газу" товариство з 01.07.2015р. не здійснює діяльність з постачання природного газу, що складало 58,8%, з врахуванням вартості природного газу, дохідної частини підприємства за результатами 2014р. року; єдиною статтею доходу станом на час розгляду справи є розподіл (транспортування) природного газу, що не дозволяє в повній мірі забезпечити належний рівень обслуговування газопроводів та газоспоживного обладнання з метою забезпечення безперебійного газопостачання; непокритий збиток підприємства за 9 місяців 2015 року складає 64,9млн.грн., тоді як у позивача за цей період отримано прибуток у розмірі 233,7млн.грн.,на підтвердження чого надав Звіти про фінансові результати;ПАТ "Тернопільгаз" є некомерційною структурою, а стягнення штрафних санкцій можливе шляхом вилучення коштів із інших статей витрат, таких як заробітна плата, видатки на оплату обовязкових платежів до бюджету та цільових фондів, витрат на обслуговування газопроводів та газоспоживчого обладнання з метою безаварійного газопостачання, що спричинить значні збитки та вилучення у товариства обігових коштів, наслідком чого буде виникнення аварійних ситуацій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, судом встановлено:

- між ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі заступника директора Департаменту реалізації газу ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності №14-481 від 22.11.2012р.(далі - Продавець) та ПАТ "Тернопільгаз", в особі голови правління ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту ( далі - Покупець) укладено 04.01.2013р. договір № 04/2013-В на купівлю-продаж природного газу, та додаткові угоди до нього: №1 від 04.04.2013р., №2 від 10.07.2013р., № 3 від 08.08.2013р., №4 від 31.12.2013р. № 5 від 28.04.2014р., № 6 від 15.05.2014р., № 7 від 06.06.2014р., № 8 від 05.09.2014р., № 9 від 10.11.2014р., № 10 від 08.12.2014р., № 12 від 05.02.2015р., № 13 від 10.03.2015р., № 14 від 03.04.2015р., № 15 від 12.05.2015р., № 16 від 03.06.2015р. та № 17 від 10.07.2015р., якими змінювались умови п. 5.2 договору щодо ціни за 1 000 куб. м. газу та п.2.1 щодо поставки кількості газу у період з 01.01.2013р. 31.12.2015року, та додаткові угоди: №4 від 31.12.2013р., №11 від 22.12.2014р. та № 12 від 05.02.2015р., якими строк дії договору продовжено до 31.12.2015р. (далі - Договір)

Відповідно до умов Договору сторони взяли на себе зобовязання:

- Продавець зобовязується передати у власність Покупця в період з січня 2013року по 31.12.2015року природний газ в обсягах зазначених у п.2.1 договору: 2013 421,455 тис.куб.м; 2014р.р. - до 330,426 тис.куб.м та 2015р. - до 320,000 тис.куб.м виключно для забезпечення власних потреб обєктів ,які знаходяться на балансі Покупця (п.1.1,2.1 Договору);

- оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами, шляхом 100% поточної плати планових обсягів газу протягом місяця поставки на поточний рахунок продавця та зараховується як оплата за газ та транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки на підставі акту приймання передачі. При невиконанні Покупцем даних вимог, Продавець має право обмежити передачу газу Покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ по даному договору (п.п.6.1 - 6.3 Договору);

- згідно п.7.2 умов Договору, у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1, Покупець зобовязується, крім суми заборгованості, сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2. Договору);

- строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю 3 роки (п.9.2. Договору);

- договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2013р. і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного виконання (п.11Договору).

Відповідно до ст.ст. 526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна доводити ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджено:

- на виконання умов договору, Продавець за період з січня 2013року - вересень 2015 року поставив Покупцю природний газ в кількості 902,112 тис. куб. м на загальну суму 4 699 784,52 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу: від 31.01.2013р. на суму 399 106,21 грн., від 28.02.2013р. на суму 320 340,83 грн., від 31.03.2013р. на суму 305 296,86 грн., від 30.04.2013р. на суму 133,094,76 грн., від 31.05.2013р. на суму 813,39 грн., від 30.06.2013р. на суму 423,99 грн., від 31.07.2013р. на суму 183,03 грн., від 31.08.2013р. на суму 178,17 грн., від 39.09.2013р. на суму 4 381,95 грн., від 31.10.2013р. на суму 125 715,19 грн., від 30.11.2013р. на суму 196 577,41 грн., від 31.12.2013р. на суму 323 862,14 грн., від 31.01.2014р. на суму 277 165,41 грн., 28.02.2014р. на суму 313 619,84 грн., 31.03.2014р. на суму 152 830,85 грн., 30.04.2014р. на суму 56 865,02 грн., 31.05.2014р. на суму 3 133,98 грн., 31.07.2014р. на суму 715,57 грн., 31.08.2014р. на суму 314,16 грн., 30.09.2014р. на суму 1 254,28 грн., 31.10.2014р. на суму 92 551,98 грн., 30.11.2014р. на суму 202 155,30 грн., 31.12.2014р. на суму 440 906,33 грн., 31.01.2015р. на суму 395 556,59 грн., 28.02.2015р. на суму 419 575,17 грн., 31.03.2015р. на суму 418 246,49 грн., 30.04.2015р. на суму 113 453,17 грн., 31.05.2015р. на суму 558,56 грн., 30.06.2015р. на суму 221,55 грн., 31.07.2015р. на суму 212,44 грн., 31.08.2015р. на суму 163,42 грн., 30.09.2015р. на суму 310,48 грн., які підписані представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками сторін договору;

- відповідачем оплата вартості газу проведена з пропуском встановленого договором терміну, що ним не заперечується.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст.1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Передбачений сторонами розмір відповідальності за порушення грошового зобовязання у п.7.2 Договору відповідає розміру встановленому зазначеним Законом та ч.6 ст.231 ГК України.

Відповідно до ст.258 ЦК України та ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України.

Згідно п.9.2 умов Договору, сторони встановили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав встановлюється у три роки, тобто, дана умова договору не порушує правові норми які встановлюють тривалість позовної давності.

Суд, керуючись вищезазначеними нормами закону, перевіривши на відповідність розрахунок суми заявлених позивачем позовних вимог по пені 3 217,65 грн., встановив правомірність її нарахування на суму 3 136,25 грн.

При здійснені перерахунку (по кожному акту транспортування природного газу окремо), судом встановлено, що позивачем включено у період нарахування пені день оплати коштів (20 число), тоді як такий не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені (правова позиція викладена у п.1.9 постанови Пленуму ВГСУ "про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань" від 17.12.2013р. № 14).

Суд приймає до уваги доводи відповідача щодо даної обставини, і в позові в частині стягнення 81,4грн. пені відмовляє, як неправомірно заявленої.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені заявленої до стягнення, вважає за можливе задовольнити його, стягнувши 1 568,13 грн., що складає 50% від нарахованої суми. При цьому, суд виходив із наступного:

- відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Отже, зменшення розміру неустойки - це право суду, і суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою, так і за клопотанням відповідача, однак, в останньому випадку відповідач, що звертається з клопотанням, повинен довести наявність підстав для зменшення неустойки. Дана процесуальна норма може застосовуватись судом виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме ч.3 ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України (такої правової позиції дотримуються Вищий господарський суд в п.3.17.4 постанови Пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та Верховний суд України " Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.)).

Так, за приписами п.1 ст.233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. В даному випадку береться до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена норма ГК кореспондується з ч.3 ст.551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Судом встановлено, що допущені відповідачем строки порушення оплати послуг, не могли потягнути за собою спричинення збитків для позивача. Підтвердженням даного є те, що позивач не надав жодного підтвердження суми збитків понесених несвоєчасним виконанням Договору № 04/2013-В, а навпаки, Фінансовим Звітом підтверджено,що діяльність позивача є прибутковою,тоді як відповідача збитковою.

Також, відповідачем доведено, що: вартість наданих послуг оплачено у повному обсязі; терміни прострочення не є значними; ним вживалися заходи до належного та своєчасного виконання грошових зобовязань, та що на порушення строків розрахунків вплинуло зменшення доходів товариства повязане із анулюванням ліцензії на постачання природного газу відповідно до норм Закону України "Про ринок природного газу".

Крім того, суд звертає увагу, що умовами п.6.3 Договору сторони передбачили підстави обмеження, припинення поставки газу у разі несвоєчасної його оплати, а тому поставляючи газ без оплати, позивач свідомо ніс ризик.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачені ст.625 ЦК України, три проценти річних, за своєю правовою природою є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, тому даний платіж не є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання і не відноситься до санкцій.

Позивачем на суму простроченої заборгованості за період з січня 2015р. по червень 2015р. правомірно нараховані 656, 05 грн. - 3% річних, які підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та неоспорені відповідачем.

Судовий збір у сумі 1 192,42 грн. покладається на відповідача згідно ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог, при цьому,судом враховано правову позицію викладену у п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно якої судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Враховуючи викладене,керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Тернопільгаз" (вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006 ідентифікаційний код 03353503) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ 1,01001 ідентифікаційний код 20077720) 656 (шістсот пятдесят шість) грн. 05 коп. 3% річних; 1 568 (одна тисяча пятсот шістдесят вісім) грн. 13 коп. пені; 1 192 (одна тисяча сто девяносто дві) грн. 42 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В стягненні 1 649,53 грн. пені відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено " 10 березня 2016року"

СуддяМ.С. Стадник