Рішення № 56483146, 15.03.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 березня 2016 р. Справа № 918/74/16

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Західтехпромторг"

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр"

про стягнення заборгованості в сумі 283 478 грн. 80 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 1 лютого 2016 року;

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 15 березня 2016 року, відповідно до статті 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Західтехпромторг" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр", в якій просить суд стягнути заборгованість в сумі 283 478 грн. 80 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 9 лютого 2016 року порушено провадження у справі № 918/74/16, розгляд якої призначено на 23 лютого 2016 року.

22 лютого 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав клопотання, в додатках до якого надав частину документів які витребовувались ухвалою суду від 9 лютого 2016 року.

23 лютого 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав клопотання, в додатках до якого надав частину документів на підтвердження викладеного у позовній заяві.

Ухвалою суду від 23 лютого 2016 року розгляд справи було відкладено на 15 березня 2016 року.

14 березня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав письмові пояснення по даній справі, в додатках до яких надав докази, які витребовувались ухвалою суду від 23 лютого 2016 року.

15 березня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Однак, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки підстави, з яких позивач просить відкласти розгляд справи не передбачені статтею 77 ГПК України.

Окрім того, суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву позивача.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. На час розгляду справи судом не встановлено обставин, які перешкоджають вирішенню спору по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 15 березня 2016 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

У призначені судові засідання відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме: 34552, Рівненська область, Сарненський район, село Селище. Факт отримання відповідачем вищезазначених судових документів підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень з підписом уповноваженої особи відповідача .

Отже, за змістом вищезазначеної норми ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" завчасно та належним чином було повідомлене про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким роз'яснено, що за змістом цієї норми (статті 64 ГПК України), зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву позивача.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Явка уповноваженого представника відповідача у судове засідання обовязковою не визнавалася, а уповноважений представник позивача був присутній у судових засіданнях 23 лютого 2016 року і 15 березня 2016 року та надав всі витребувані документи, а також необхідні усні пояснення по суті спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2015 року між позивачем (надалі - Продавець) та відповідачем (надалі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 05/15-3 (надалі - Договір, а.с. 10 - 11), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське володіння) Покупця запчастини до кар'єрного обладнання (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного Договору (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 спірного Договору передбачено, що найменування товару: згідно рахунків-фактур на партію обладнання за домовленістю сторін.

Згідно з пунктом 4.1 даної угоди термін оплати товару: на протязі 10 банківських днів з моменту отримання Покупцем рахунку-фактури на попередню оплату або за фактом отримання товару. Інші умови - за домовленістю Сторін.

Відповідно до пункту 4.2 Договору Покупець здійснює оплату згідно виставленого рахунка-фактури шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2015 року (пункт 7.1 Договору).

Оригінал договору купівлі - продажу від 13 травня 2015 року № 05/15-3 було оглянуто судом в судовому засіданні 15 березня 2016 року, про що є відповідний запис у протоколі судового засідання від15 березня 2016 року № 918/74/16.

Вказана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих субєктів господарювання.

Статтею 204 ЦК України презумується правомірність правочину.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання Договору від 13 травня 2015 року № 05/15-3, зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, господарському суду не надано.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Продавцем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 624 810 грн. 00 коп. Вказана поставка відповідно була здійснена за наступними видатковими накладними, рахунками - фактур та товарно - транспортних накладних:

- рахунок - фактура від 13 травня 2015 № СФ - 0000135 на суму 179 210 грн. 00 коп., видаткова накладна від 18 травня 2015 року № РН - 0000085 на суму 179 210 грн. 00 коп. від 18 травня 2015 року та товарно - транспортна накладна від 18 травня 2015 року № НОМЕР_1;

- рахунок - фактура від 14 травня 2015 року № СФ - 0000136 на суму 87 300 грн. 00 коп., видаткова накладна від 18 травня 2015 року № РН - 0000086 на суму 87 300 грн. 00 коп. та товарно - транспортна накладна від 18 травня 2015 року № НОМЕР_2;

- рахунок - фактура від 18 травня 2015 року № СФ - 0000140 на суму 7 300 грн. 00 коп., видаткова накладна від 18 травня 2015 року № РН - 0000087 на суму 7 300 грн. 00 коп. та товарно - транспортна накладна від 18 травня 2015 року № НОМЕР_3;

- рахунок - фактура від 18 червня 2015 року № СФ - 0000183 на суму 129 000 грн. 00 коп., видаткова накладна від 25 червня 2015 року № РН - 0000124 на суму 129 000 грн. 00 коп. та товарно - транспортна накладна від 25 червня 2015 року № НОМЕР_4;

- рахунок - фактура від 1 липня 2015 року № СФ - 0000196 на суму 222 000 грн. 00 коп., видаткова накладна від 1 липня 2015 року № РН - 0000128 на суму 129 000 грн. 00 коп. та товарно - транспортна накладна від 1 липня 2015 року № 3006-2.

Зазначені товаророзпорядчі документи були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками даних юридичних осіб.

Вищезазначений товар було отримано відповідачем, що підтверджується підписаними видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, а саме:

- довіреність від 18 травня 2015 року № 61;

- довіреність від 25 червня 2015 року № 100;

- довіреність від 1 липня 2015 року № 105.

Також судом встановлено, що товар був оплачений на суму 341 331 грн. 20 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжним дорученням від 28 травня 2015 року № 251 на суму 62 820 грн. 00 коп., платіжним дорученням від 10 червня 2015 року № 306 на суму 62 820 грн. 00 коп., платіжним дорученням від 22 червня 2015 року № 364 на суму 54 043 грн. 20 коп., платіжним дорученням від 26 червня 2015 року № 382 на суму 61 648 грн. 20 коп., платіжним дорученням від 31 липня 2015 року № 486 на суму 100 000 грн. 00 коп.

Крім того, у судовому засіданні 15 березня 2016 року представник позивача зазначив, що будь-яких інших договорів, окрім договору купівлі-продажу від 13 травня 2015 року № 05/15-3, між сторонами укладено не було.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи податкові накладні (а.с. 111 - 116), які містять посилання на договір купівлі-продажу від 13 травня 2015 року № 05/15-3.

Відтак, в сукупності суд вбачає, що факт продажу товару в рамках договору купівлі-продажу від 13 травня 2015 року № 05/15-3 стверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, договором, видатковими накладними, довіреностями та податковими накладними.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором купівлі-продажу від 13 травня 2015 року № 05/15-3 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Продавцем умов даної угоди.

Проте всупереч умовам вищенаведеної угоди відповідач взятий на себе обовязок по оплаті вартості поставленого йому товару виконало лише частково, сплативши позивачу 341 331 грн. 20 коп.

За таких обставин загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за спірним договором складає 283 478 грн. 80 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором купівлі-продажу від 13 травня 2015 року № 05/15-3 у розмірі 283 478 грн. 80 коп. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача щодо стягнення з відповідача вищезазначеної суми основного боргу, у звязку з чим даний позов у підлягає задоволенню.

На підставі статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" (34552, Рівненська область, Сарненський район, село Селище, ідентифікаційний код: 14338719) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Західтехпромторг" (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Тиха, будинок 7, ідентифікаційний код: 39076894) 283 478 (двісті вісімдесят три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 80 коп. основного боргу, а також 4 252 (чотири тисячі двісті п'ятдесят дві) грн. 18 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "15" березня 2016 року

Суддя Торчинюк В.Г.