Рішення № 56483102, 09.03.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2016р. Справа№ 914/294/15

за позовом: Дочірнього підприємства «Дуокс» Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуокс с.р.о.», м.Львів

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м.Львів

про стягнення 1440000,00грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Дочірнім підприємством «Дуокс» Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуокс с.р.о.», м.Львів до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м.Львів про стягнення 1440000,00грн. заборгованості.

У звязку із скасуванням Постановою Вищого господарського суду від 09.12.2015р. постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. та рішення господарського суду Львівської області від 04.03.2015р. у справі №914/294/15 за позовом ДП «Дуокс» Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуокс с.р.о.», м. Львів до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м. Львів про стягнення 1440000,00грн. і направленням її на новий розгляд до господарського суду Львівської області, у відповідності до ст.2-1 ГПК України, проведено автоматизований розподіл справи, за результатом якого справу №914/294/15 передано на розгляд судді Щигельської О.І.

Ухвалою суду від 13.01.2016р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 27.01.16р. Ухвалою суду від 27.01.2016р. розгляд справи відкладено на 10.02.2016р. у звязку з неявкою відповідача. В судовому засіданні 10.02.2016р. оголошено перерву до 24.02.2016р. для надання можливості сторонам подати додаткові докази на підтвердження своїх правових позицій. З тих же підстав оголошено перерву в судовому засіданні 24.02.2016р. до 09.03.2016р.

Представникам сторін розяснено права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 09.03.2016р. зявився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних, зокрема, у позовній заяві, додаткових поясненнях (вх.№8378/15 від 02.03.2015р.), поясненнях на позов (вх.№545316 від 10.02.2016р.). Ствердив, зокрема, що в січні 2013 року між позивачем та відповідачем ЛКП «Львівелектротранс» укладено договір поставки, на виконання умов якого, в грудні 2013 року, останнього повідомлено про загрузку товару на складі постачальника й виставлено рахунок на здійснення передоплати за товар. Проте, відповідачем взяті на себе за договором зобовязання не виконано, кошти попередньої оплати за поставку товару не сплачено, що й зумовило звернення до суду із позовною заявою. Просив позов задоволити.

Також усно зазначив, що на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 03.07.2015р. по справі №914/294/15 позивачем повернуто з Державного бюджету України судовий збір, сплачений за подання заяви про збільшення позовних вимог (при супровідному листі вх.№732/15 від 17.02.2015р.), відтак, просив суд вказану заяву не брати до уваги при розгляді справи. Зазначене враховано судом, справа розглядається в межах позовних вимог про стягнення із ЛКП «Львівелектротранс» 14440000,00грн., заявлених ДП «Дуокс» Словацького ТзОВ «Дуокс с.р.о.» у позовній заяві від 29.01.2015р.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.03.2016р. проти позову заперечив з мотивів, наведених у поданих запереченнях на позовну заяву (вх.№5454/16 від 10.02.2016р.). Зокрема, зазначив, що строк дії укладеного між сторонами договору закінчився, а відтак, зобовязання зі сплати коштів попередньої оплати припинено. У задоволенні позову просив відмовити.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи чи співвідповідача Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що зазначена особа є стороною спірних правовідносин, чи того, що рішення по справі може вплинути на її права чи обовязки.

З огляду на встановлений законом строк вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Відповідно до ч.1 ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Так, у постанові Вищого господарського суду від 09.12.2015р. по справі №914/294/15, серед іншого, зазначено, що при вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанцій взагалі не досліджували умови тендеру як підстави виникнення між позивачем та відповідачем спірних зобовязань та не надали належної правової оцінки умовам спірного договору. Також звертається увага на те, що суди попередніх інстанцій, взагалі не зясували порядок виконання зобовязання між сторонами, не зясували умови щодо здійснення розрахунків між сторонами, не надали належної правової оцінки письмовому зверненню Дочірнього підприємства «Дуокс» Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуокс с.р.о.» щодо внесення 40% передоплати згідно виставленого рахунку, не врахували, що дане повідомлення здійснено 26.11.2013р., а термін дії договору закінчувався 30.04.2014р.

Беручи до уваги зазначені вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, розглянувши подані докази в їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено таке.

Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів, поданого 19.11.2012р. Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс» (відповідач по справі) на офіційному загальнодержавному веб-порталі Державні закупівлі, як замовником, заплановано закупівлю автобусів та тролейбусів (код 34.10.3) тролейбус «Шкода» 14ТР, «Шкода» 15ТР або аналог (бувший у використанні) за кошти місцевого бюджету.

Протоколом оцінки пропозиції конкурсних торгів №3-2 від 26.12.2012р. членами комітету з конкурсних торгів визначено переможця торгів по 30 лотах Дочірнє підприємство «Дуокс» Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуокс с.р.о.» (позивач по справі), враховуючи запропоновану ним найнижчу ціну на товар. Зазначене також відображено в оголошенні про результати проведення торгів, поданому ЛКП «Львівелектротранс» 21.01.2013р. на офіційному загальнодержавному веб-порталі Державні закупівлі. До матеріалів справи також долучено копію повідомлення про акцепт пропозиції учасника-переможця ДП «Дуокс» Словацького ТзОВ «Дуокс с.р.о.», підписаного головою комітету з конкурсних торгів від 26.12.2012р., із зазначенням кінцевого строку укладення договору про закупівлю 25.01.2013р.

Відтак, за результатами проведеного тендеру, між Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс» (замовник за договором) та Дочірнім підприємством «Дуокс» Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуокс с.р.о.» (постачальник за договором) укладено договір поставки №46, за яким постачальник зобов'язався передати «Автобуси та тролейбуси» (код 34.10.3) «Тролейбус Шкода 14 Тр, Шкода 15 Тр (бувший у використанні)» (далі товар) замовнику, а замовник оплатити його у строк та в порядку визначених цим договором відповідно до рішення комітету з конкурсних торгів Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» протоколу №3-2 від 26.12.2012р. щодо акцепту цінової пропозиції постачальника за результатами процедури відкритих торгів (п.1.1).

Відповідно до умов договору, постачальник передає у власність замовника товар на умовах зазначених в договорі в термін до 31.12.2013р., але не пізніше 30 днів з моменту передоплати (п.5.1). Доставка товару та витрати, повязані з ним, покладаються на постачальника (п.5.2). Днем поставки товару вважається дата підписання акту приймання-передачі фактичної передачі товару представнику замовника (п.4.2). Перехід права власності на товар відбувається після його 100% оплати (п.5.3). Договором встановлено наступний порядок розрахунків: оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.3), 40% передоплата згідно виставленого рахунку на протязі 2-ох днів після повідомлення про загрузку товару на складі постачальника, 60% після поставки товару на протязі 30 днів після отримання товару на складі замовника і виставлення рахунку-фактури (п.4.1).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору, 09.12.2013р. відповідачу вручено повідомлення від 26.11.2013р. про готовність до поставки девяти тролейбусів Шкода (бувших у використанні) - три тролейбуси Шкода Тр14 та шість тролебусів Шкода Тр15. У звязку з цим, ДП «Дуокс» Словацького ТзОВ «Дуокс с.р.о.» просило ЛКП «Львівелектротранс», у відповідності до вимог п.4.1. договору, провести 40% передоплати на суму 1440000,00 грн. До матеріалів справи також долучено рахунок-фактуру №СФ-0000006 від 09.12.2013р. на вказану суму.

Оскільки кошти попередньої оплати ЛКП «Львівелектротранс» не сплачено, ДП «Дуокс» Словацького ТзОВ «Дуокс с.р.о.» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення із відповідача вказаної суми.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, суд звертає увагу на те, що договір поставки №46 від 15.01.2013р. укладено сторонами за результатами процедури відкритих торгів, зважаючи на особливість предмету договору та порядок проведення розрахунків між сторонами.

Так, відповідно до пп.3, 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», в чинній на момент укладення договору редакції, державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом, а ) договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.

Згідно зі ст.40 вказаного Закону, у разі здійснення закупівлі за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів замовник має право передбачати у договорах про закупівлю здійснення попередньої оплати відповідно до вимог бюджетного законодавства (ч.2). Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; 5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті; 6) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 7) зміни ціни у звязку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 8) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю (ч.5). Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (ч.6).

Зважаючи на вищенаведене, проаналізувавши документацію конкурсних торгів на закупівлю товарів Автобуси та тролейбуси (код 34.10.3) Тролейбус «Шкода» 14 Тр або аналог (бувший у використанні) (відкриті торги), суд приходить до висновку, що за результатами процедури закупівлі та зважаючи на визначенні умови тендеру, між ДП «Дуокс» Словацького ТзОВ «Дуокс с.р.о.» та ЛКП «Львівелектротранс» укладено договір поставки №46 від 15.01.2013р., і саме цей договір є підставою виникнення зобовязань між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Так, аналізуючи погоджений у договорі порядок розрахунків між сторонами та умови поставки товару, суд звертає увагу на те, що після повідомлення ДП «Дуокс» Словацького ТзОВ «Дуокс с.р.о.» про загрузку товару на складі постачальника та виставлення рахунку у ЛКП «Львівелектротранс» дійсно виник обовязок здійснити передоплату в розмірі 40% протягом 2 днів після зазначеного повідомлення (п.4.1).

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення ЛКП «Львівелектротранс» попередньої оплати за товар згідно рахунку-фактури №СФ-000006 від 09.12.2013р. на підставі одержаного від позивача повідомлення від 26.11.2013р., таким чином, зважаючи на дату отримання вказаного повідомлення відповідачем, зазначену на його титульному аркуші, а саме 09.12.2013р., суд приходить до висновку, що прострочення боржника ЛКП «Львівелектротранс» настало 12.12.2013р.

У відповідності до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Водночас, у ч.1 ст.598 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Суд звертає увагу на те, що додатковою угодою №1 від 31.12.2013р. до договору поставки №46 від 15.01.2013р., враховуючи зміни в чинному законодавстві України з питань поставки імпортного товару, а також затримки фінансування витрат замовника з незалежних від нього причин, сторони домовились продовжити строк дії договору до 30.04.2014р. виклавши п.11.1 в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30 квітня 2014 року, але не пізніше моменту повного виконання сторонами своїх зобовязань в частині розрахунків за поставлений товар».

Відповідно до ч.6 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», в чинній на момент внесення змін до договору редакції, дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Так, ч.1 ст.631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відтак, зважаючи на те, що п.11.1 фактично передбачено продовження дії договору понад визначений у ньому строк лише щодо зобовязань в частині розрахунків за поставлений товар, та беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів поставки ДП «Дуокс» Словацького ТзОВ «Дуокс с.р.о.» відповідачу товарів, на здійснення попередньої оплати щодо яких виставлено рахунок-фактуру №СФ-000006 від 09.12.2013р., суд приходить до висновку, що зобовязання ЛКП «Львівелектротранс» щодо здійснення попередньої оплати в розмірі 1440000,00грн. припинено у звязку із закінченням 30.04.2014р. строку дії договору поставки №46 від 15.01.2013р. зі змінами.

Водночас, у відповідності до ч.4 ст.631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Правові наслідки порушення зобов'язання визначено ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відтак, зобовязання контрагента сплатити суму коштів попередньої оплати не може вважатись правовою відповідальністю за порушення умов зобовязання, визначеного договором.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на норми ст.538 ЦК України, якою передбачено, що у випадку, коли зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обовязок, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження належного виконання ДП «Дуокс» Словацького ТзОВ «Дуокс с.р.о.» обовязку поставити товар, визначеного п.5.1 договору № 46 від 15.01.2013р.

Згідно з ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПКУкраїни, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити зважаючи на його безпідставність.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат між сторонами, суд звертає увагу на розяснення Пленуму Вищого господарського суду України, надані у п.4.4 Постанови №7 від 21.02.2013р., у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Так, відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору, в тому числі й за подання апеляційної та касаційної скарг, слід покласти на позивача в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 14.03.2016р.

Суддя Щигельська О.І.