Ухвала суду № 56481655, 23.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2016 рокусправа № 804/9409/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 р. по справі № 804/9409/15 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з адміністративним позовом, в якому просили визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ "Дельта Банк" (Банк) Кадирова В.В. щодо не включення позивачів до загального реєстру вкладників Банку, які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладників Банку - позивачів стосовно здійснення виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивачів; визнати протиправною бездіяльність Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, щодо не затвердження позивачів у складі загального реєстру вкладників Банку, які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити у складі загального реєстру вкладників Банку, які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Кадировим В.В. безпідставно не було включено позивачів до загального реєстру вкладників Банку, які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду, а тому така бездіяльність є порушенням прав позивача, гарантованих Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і є протиправною.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. щодо застосування наслідків нікчемності Договорів № 003-03618-170215; 001-03559-170215; 002-03553-170215; 001-03553-170215; 002-03559-170215; 002-03618-170215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 17 лютого 2015 року та не включення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також щодо не подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з урахуванням інформації по Договорам № 003-03618-170215; 001-03559-170215; 002-03553-170215; 001-03553-170215; 002-03559-170215; 002-03618-170215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 17 лютого 2015 року; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, у який включити позивачів та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повний перелік вкладників з урахуванням інформації по Договорам № 003-03618-170215; 001-03559-170215; 002-03553-170215; 001-03553-170215; 002-03559-170215; 002-03618-170215 у вигляді додаткової інформації про вкладників стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити реєстр вкладників відповідно до наданого переліку вкладників. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В. В. звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, відмовивши у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На думку апелянта, суд порушив правила територіальної підсудності, оскільки справа мала розглядатись Окружним адміністративним судом м. Києва за місцем знаходження відповідача; суд не надав оцінку доказам, які свідчать про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних постановою Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 року та запровадження з 03.03.2015 року тимчасової адміністрації, термін дії якої визначено до 02.10.2015 року. Повноваження Уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Банку щодо здійснення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним і пріоритетним у спірних правовідносинах. Нікчемність договорів банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладених між Банком і позивачами 17.02.2015 року полягає у тому, що залучення коштів відбулося шляхом переказу коштів від ОСОБА_9 з її власного поточного рахунку на вклади (депозити) позивачів. Така операція свідчить про намагання ОСОБА_9 зменшити ризики щодо незадоволення кредиторських вимог у випадку ліквідації Банку. Крім того, суд проігнорував доводи відповідачів про те, що зазначені банківські операції були здійснені в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних». Цією Постановою Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено право поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. Зважаючи на те, що Постанова була доведена до відома Банку лише 15.01.2015 року, факт надання переваги Банком кредиторам може бути доведений виключно щодо договорів банківського вкладу, укладених після 16.01.2015 року. Також зарахування коштів з рахунку ОСОБА_9 на рахунки інших позивачів відбулися в порушення пункту 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», яким встановлена заборона на зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи. Постанова Правління Національного банку України № 365 від 16.09.2013 року також допускає надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку. Зазначені обставини, на думку апелянта, є беззаперечним підтвердженням нікчемності договорів банківського вкладу позивачів та правомірності відмови Уповноваженої особи по застосуванню наслідків нікчемності договорів. Апелянт звернув увагу суду також і на необхідність врахування судової практики, яка склалась у зв'язку із розглядом та вирішенням аналогічних спорів іншими адміністративними судами.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивачів просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану, вказавши на те, що оскільки перевірка правочинів з підстав їх нікчемності здійснюється уповноваженою особою Фонду лише протягом дії тимчасової адміністрації, суд правильно зобов'язав уповноважену особу Кадирова В.В. сформувати повний перелік вкладників та надати його до Фонду гарантування вкладників, оскільки станом на час розгляду справи строк здійснення тимчасової адміністрації був продовжений лише до 02.10.2015 року і з цього часу відкликана банківська ліцензія та прийнято рішення про ліквідацію Банку. Також відповідачами не доведено, що укладання депозитних договорів та внесення коштів на депозитні рахунки мають ознаки правочинів, які могли би спричинити неплатоспроможність Банку, а наявність цих обставин не належать до переліку підстав, за якими договори є нікчемними. Суд також ухвалив правильне рішення і в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити реєстр вкладників Банку, в якому наявна інформація про позивачів. Таке рішення відповідає практиці Європейського суду з прав людини ( справа «Чахал проти Об'єднаного Королівства»), оскільки стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій закріплено право на ефективний засіб правового захисту, вимагає, щоб засіб захисту був ефективним як у законі, так і на практиці, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади держави. На думку представника позивачів, суд першої інстанції ухвалив рішення також і у відповідності до численних рішень Вищого адміністративного суду України, який висловив правову позицію при розгляді аналогічних справ, постановляючи рішення на захист вкладників.

Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення, в яких зазначено про відсутність протиправних дій з боку Уповноваженої особи Кадирова В.В., який здійснював перевірку правочинів на предмет виявлення нікчемних, проінформував сторони про нікчемність договорів та застосував наслідки нікчемності правочинів. Крім того, грошові кошти з рахунку ОСОБА_9 були перераховані в той час, коли Банк не виконував належним чином своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами, оскільки був віднесений до категорії проблемних.

Оскаржене рішення суду першої інстанції в частині правильності у відмові у задоволенні позовних вимог перевірці в апеляційному порядку не підлягає з огляду на відсутність апеляційної скарги позивачів.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено і сторонами не оспорюється, що 13 лютого 2014 року ОСОБА_9 уклала з позивачами, кожним окремо, договори позики і отримала грошові кошти: від ОСОБА_2 44446,54 грн., від ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 55579,55 грн. від кожного. За умовами цих договорів сума позики надавалась у гривні, але її розмір визначався в еквіваленті долару США. Повернення позики також мало бути здійснено у розмірі, еквівалентному розміру, визначеному у доларах США на момент отримання позики. Термін дії договорів - до 13 лютого 2015 року. 17 лютого 2015 року позивачі, кожний окремо, уклали з ПАТ «Дельта Банк» договори банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США. В цей же день із розрахункового рахунку ОСОБА_9 на депозитні рахунки позивачів були перераховані грошові кошти у доларах США на виконання умов договорів позики - повернення коштів. 27 лютого 2015 року позивачі звернулись до ПАТ «Дельта Банк» із заявами про розірвання договорів банківського вкладу.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних ", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ " Дельта Банк ", згідно з яким з 03 березня 2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк", код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133. На виконання наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" № 408 від 29 травня 2015 року та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27 липня 2015 року здійснювалася перевірка Договорів № 003-03618-170215; 001-03559-170215; 002-03553-170215; 001-03553-170215; 002-03559-170215; 002-03618-170215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая", укладених з позивачами, у доларах США від 17 лютого 2015 року. За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ "Дельта Банк" та фізичними особами-клієнтами Банку. Комісія дійшла до висновку, що умови Договорів № 003-03618-170215; 001-03559-170215; 002-03553-170215; 001-03553-170215; 002-03559-170215; 002-03618-170215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 17 лютого 2015 року, укладені між Банком та фізичними особами після 16 січня 2015 року включно, за якими здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами Банку, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами, а отже - такі Договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб". Тимчасовою адміністрацією ПАТ "Дельта Банк" 16 вересня 2015 року був винесений наказ № 813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями", яким вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів № 003-03618-170215; 001-03559-170215; 002-03553-170215; 001-03553-170215; 002-03559-170215; 002-03618-170215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 17 лютого 2015 року, що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій Уповноваженої особи Фонду щодо застосування наслідків нікчемності Договорів № 003-03618-170215; 001-03559-170215; 002-03553-170215; 001-03553-170215; 002-03559-170215; 002-03618-170215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 17 лютого 2015 року та не включення позивачів до Переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також не подання до Фонду повного Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

У відповідності до положень ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452) банк-агент - банк, через який Фонд здійснює виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами відповідно до цього Закону. Реєстр учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - реєстр учасників Фонду) - реєстр, який ведеться Фондом та містить відомості про участь банку в системі обов'язкового гарантування вкладів фізичних осіб. Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452 визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 4452 основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, серед іншого, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону № 4452 виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів. Відповідно до ст. 26 Закону № 4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі, уклавши договори банківського вкладу, набули статусу вкладника ПАТ "Дельта Банк" в розумінні ст. 2 Закону № 4452 та після прийняття рішення від 02.10.2015 № 684 про ліквідацію зазначеного банку, набули право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів в межах граничного розміру відшкодування коштів.

Відповідно до ст.27 Закону № 4452 встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Згідно зазначеної статті уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.Відповідно до частини шостої статті 27 Закону № 4452 уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону. Згідно з пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення № 14) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Пунктами 2, 3 розділу IV Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

З аналізу змісту наведених законодавчих норм вбачається, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Разом з тим, згідно зі ст. 28 Закону № 4452 Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти. Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Між тим, згідно з частиною другою статті 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Частина третя статті 38 Закону визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону № 4452-VI; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Апелянт наполягає на нікчемності правочинів, укладених між позивачами та Банком, у зв'язку з чим позивачі не були включені до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів вважає такі доводи неспроможними, з огляну на наступне.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Частиною першою статті 228 цього ж Кодексу передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету. Питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Проте, про наявність відповідного судового рішення про визнання недійсними договорів банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» № 003-03618-170215; 001-03559-170215; 002-03553-170215; 001-03553-170215; 002-03559-170215; 002-03618-170215, укладених 17.02.2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та позивачами, суду сторонам не повідомлено.

Апелянт стверджує, що переказ грошових коштів з рахунку ОСОБА_9 на рахунки позивачів відбулись після віднесення Банку до категорії проблемних, що також свідчить про їх нікчемність.

Відповідно до Постанови НБУ № 692/БТ від 30 жовтня 2014 року ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних. Згідно з вимогами ч.ч. 3, 5, 7 ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III (в редакції від 02 серпня 2014 року, чинній на момент винесення Постанови № 692/БТ від 30 жовтня 2014 року), рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України. Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Пунктами 2.1, 2.2 глави 2 розділу II Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.07.2012 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1581/21893, в редакції від 11 квітня 2014 року, чинній на момент винесення Постанови № 692/БТ від 30 жовтня 2014 року, встановлено, що з дня віднесення НБУ банку до категорії проблемних Фонд починає здійснювати моніторинг проблемного банку. Моніторинг проводиться Фондом з метою отримання чіткого уявлення про фінансово-господарську діяльність та фінансовий стан проблемного банку, ймовірності його віднесення до категорії неплатоспроможних.

Як пояснили представники відповідачів, постанова НБУ № 692/БТ від 30.10.2014 року про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних була доведена до відома ПАТ «Дельта Банк» лише 15 січня 2015 року, тому Уповноважена особа Банку може здійснювати перевірку договорів на предмет нікчемності, укладених після 16 січня 2015 року.

Колегія суддів оцінює такі доводи критично, оскільки внаслідок невчасного доведення до керівництва Банку зазначеної постанови вкладники Банку постали у нерівних умовах, оскільки законність угод, які укладались в період з листопада 2014 року по січень 2015 року за наявності діючої постанови НБУ № 692/БТ, сумніву не піддана. Крім того, наявні у справі платіжні доручення про внесення коштів на рахунки № 26353113004275, 26358113003958, 26356113003949, 26355113004251, 26357113003915 у ПАТ "Дельта Банк", які відкриті на ім'я позивачів, містять підпис уповноваженої особи Банку та скріплені штемпелем Банку, тому відповідальність за правильність здійснення банківської операції покладається на Банк.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 р. по справі № 804/9409/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко