Постанова № 56481306, 12.03.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2016 року Справа № 803/190/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (УДАІ УМВС) про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтував наступними обставинами.

Проходив службу в органах внутрішніх справ з 17 серпня 2009 року.

Наказом УМВС України у Волинській області від 29 травня 2014 року № 114 о/с "По особовому складу" позивача - старшого сержанта міліції - інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження роти дорожньо-патрульної служби ДАІ, підпорядкованої УМВС, звільнено із служби з постановкою на військовий облік за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 20 травня 2014 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року позивачу відмовлено в позові до УМВС України у Волинській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Однак, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову , якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області № 114 о/с від 29 травня 2014 року і № 330/в від 29 травня 2014 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Поновлено старшого сержанта міліції ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження роти дорожньо-патрульної служби ДАІ, підпорядкованої УМВС України у Волинській області з 30 травня 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постанову суду в частині поновлення на службі допущено до негайного виконання.

Оскільки позивач перебував у штаті УДАІ УМВС України у Волинській області і отримував грошове забезпечення, а УДАІ УМВС України у Волинській області не було відповідачем у справі, то втрачений заробіток за час вимушеного прогулу постановою апеляційного суду від 27 листопада 2014 року не стягнуто.

На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року позивача було поновлено на службі 23 березня 2015 року наказом УМВС України у Волинській області № 77о/с.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2015 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року скасовано, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року в даній справі залишено в силі.

Тому наказом УМВС України у Волинській області від 12 червня 2015 року № 158 о/с позивача повторно звільнено зі служби з 30 травня 2014 року відповідно до наказу № 114 о/с від 29 травня 2014 року.

Постановою Верховного Суду України від 15 грудня 2015 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2015 року скасовано, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року залишено в силі.

На виконання рішення Верховного Суду України позивача наказом УМВС України у Волинській області від 29 січня 2016 року № 2 о/с поновлено на службі.

Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більше як за один рік.

На підставі наведеного позивач просив стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу: з 30 травня 2014 року по 23 березня 2015 року і з 12 червня 2015 року по 29 січня 2016 року включно.

Письмових заперечень проти адміністративного позову відповідач не надав, хоча ухвалами суду від 23 лютого 2016 року про відкриття провадження у справі та про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду відповідача було зобов'язано до 01 березня 2016 року у разі заперечення проти позову подати письмові заперечення і всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішень, з приводу яких подано позов.

В судове засідання сторони не прибули. Позивачем 01 березня 2016 року подано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та за відсутності його представника (а.с. 28).

Відповідач - суб'єкт владних повноважень належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду (а.с.26), не забезпечив явки в судове засідання представника, клопотання про розгляд справи за відсутності представника не заявив, а також не заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд вважає, що відповідач без поважних причин не прибув у судове засідання.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного суд прийшов до висновку про розгляд справи в судовому засіданні без проведення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 17 серпня 2009 року (а.с. 10 зворот, справа № 803/1217/14).

Наказом УМВС України у Волинській області від 29 травня 2014 року № 114 о/с "По особовому складу" позивача - старшого сержанта міліції - інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження роти дорожньо-патрульної служби ДАІ, підпорядкованої УМВС, звільнено із служби з постановкою на військовий облік за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 20 травня 2014 року (а.с. 13, справа № 803/1217/14).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року (а.с. 159-167 справа № 803/1217/14) постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року про відмову в позові ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу (а.с. 94-103 справа № 803/1217/14) скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області № 114 о/с від 29 травня 2014 року і № 330/в від 29 травня 2014 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Поновлено старшого сержанта міліції ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження роти дорожньо-патрульної служби ДАІ, підпорядкованої УМВС України у Волинській області з 30 травня 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Оскільки позивач перебував у штаті УДАІ УМВС України у Волинській області і отримував грошове забезпечення, а УДАІ УМВС України у Волинській області не було відповідачем у справі, то втрачений заробіток за час вимушеного прогулу постановою апеляційного суду від 27 листопада 2014 року не стягнуто.

Постанову суду в частині поновлення на службі допущено до негайного виконання.

Наказом УМВС України у Волинській області № 77о/с від 23 березня 2015 року на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року позивача було поновлено на службі (а.с. 11).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2015 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року скасовано, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року в даній справі залишено в силі (а.с. 206-210 справа № 803/1217/14; а.с. 226-227 справа № 803/1217/14 - ухвала Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2015 року про виправлення описок).

Наказом УМВС України у Волинській області від 12 червня 2015 року № 158 о/с позивача повторно звільнено зі служби з 30 травня 2014 року відповідно до наказу № 114 о/с від 29 травня 2014 року (а.с. 11 зворот).

Постановою Верховного Суду України від 15 грудня 2015 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2015 року скасовано, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року залишено в силі (а.с. 323-325 справа № 803/1217/14).

На виконання рішення Верховного Суду України позивача наказом УМВС України у Волинській області від 29 січня 2016 року № 2 о/с поновлено на службі (а.с. 11 зворот).

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, днем звільнення вважається останній день роботи.

Отже, час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням позивача зі служби становить з 31 травня 2014 року (наказом від 29 травня незаконно звільнений з 30 травня 2014 року; 30 травня 2014 року - день звільнення є останнім днем роботи, оплата за який проведена при звільненні) по 27 листопада 2014 року включно ( 27 листопада 2014 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду позивача поновлено на службі) - 181 календарних днів та з 13 червня 2015 року (наказом від 12 червня позивач повторно звільнений зі служби на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2015 року; 12 червня - день звільнення є останнім днем роботи) по 15 грудня 2015 року (прийняття Верховним Судом України рішення про поновлення на роботі: залишення в силі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року про поновлення на роботі - 198 календарних днів.

Всього час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням позивача зі служби становить 379 календарних днів.

Вимога позивача про стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу з 30 травня 2014 року по 23 березня 2015 року і з 12 червня 2015 року по 29 січня 2016 року задоволенню не підлягає з наступних підстав.

30 травня 2014 року і 12 червня 2015 року є днями звільнення, тобто останніми днями роботи позивача, оплата за які проведена, тому прогул рахується з 31 травня 2014 року і з13 червня 2015 року.

Період з 27 листопада 2014 року (дата поновлення на роботі постановою Львівського апеляційного адміністративного суду) по 23 березня 2015 року (наказ про поновлення позивача на роботі від 23 березня 2015 року), а також період з 16 грудня 2015 року (рішення Верховного Суду України від 15 грудня 2015 року про поновлення на роботі) по 29 січня 2016 року (наказ про поновлення позивача на роботі на підставі рішення суду від 15 грудня 2015 року) є часом затримки виконання рішення про поновлення на роботі позивача відповідачем.

Позивачем заявлено адміністративний позов про стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням його із служби відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (Положення № 114).

Відповідно до зазначеної норми у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з довідкою відповідача від 02 березня 2016 року № 307 (а.с. 37) про розмір грошового забезпечення позивача за два останні календарні місяці роботи перед звільненням грошове забезпечення становить 4 556, 59 грн. (2 252, 92 грн. у квітні 2014 року і 2 304, 57 грн. - у березні 2014 року). У березні 2014 року відпрацьовано 31 календарних днів, у квітні - 30 календарних днів, разом за два місяці 61 календарний день.

Отже, розмір середньоденного грошового забезпечення позивача у цей період становив 74, 70 грн. (4 456, 59 грн. : 61 календарний день = 74, 70 грн.).

Грошове забезпечення, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за час вимушеного прогулу з 31 травня 2014 року по 27 листопада 2014 року включно та з 13 червня 2015 року по 15 грудня 2015 року включно, всього за 379 календарних днів вимушеного прогулу, становить 28 311, 30 грн. (74, 70 грн. х 379 = 28 311, 30 грн.).

Судом встановлено, що наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1532 від 30 листопада 2015 року "Про ліквідацію Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України, Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС, управлінь Державної автомобільної інспекції ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях" ліквідовано Управління Державної автомобільної інспекції Управління МВС України у Волинській області (ідентифікаційний код 24523547). Затверджено головою ліквідаційної комісії Управління Державної автомобільної інспекції Управління МВС України у Волинській області (ідентифікаційний код 24523547) - виконуючого обов'язки директора регіонального сервісного центру МВС у Волинській області Віскунова Юрія Миколайовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) (а.с. 41-43).

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 березня 2016 року (а.с. 44) юридична особа Управління Державної автомобільної інспекції Управління МВС України у Волинській області (УДАІ Управління МВС України у Волинській області), ідентифікаційний код юридичної особи 24525635, керівник юридичної особи Віскунов Юрій Миколайович - голова комісії з припинення або ліквідатор, засновник юридичної особи Міністерство внутрішніх справ України, з 07 грудня 2015 року перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

Згідно з частиною другою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, юридична особа - відповідач у даній справі не є такою, що припинилася, а тому саме з відповідача слід стягнути на користь позивача грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Тому постанову суду в межах суми стягнення грошового забезпечення за один місяць 2 241 грн. (74, 70 грн. середньоденне грошове забезпечення х 30 календарних днів у місяці = 2 241 грн.) слід звернути до негайного виконання.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163, пунктом 2 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу 28 311 грн. 30 коп. (двадцять вісім тисяч триста одинадцять гривень тридцять копійок).

Постанову суду в межах суми стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць 2 241 грн. (дві тисячі двісті сорок одна гривня) звернути до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 17 березня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова