ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________
Справа№ 514/1593/15-к Провадження по справі № 1-кп/514/2/16
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2016 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Козирєва М.В.
за участю секретаря Терзі О.В.
сторін кримінального провадження:
прокурора Степаненка С.С.
обвинуваченого: ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за відомостями, внесеними в ЄРДР за № 12015160430000156 від 08 квітня 2015 року та за № 12015160000000478 від 28 червня 2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Березине Тарутинського району Одеської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працюючого продавцем-консультантом на Малиновському ринку в м. Одеса, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 286 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
16 квітня 2014 року ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у м. Одеса під час розмови вирішили заподіяти тілесні ушкодження мешканцю АДРЕСА_3 ОСОБА_4 за непристойну поведінку останнього.
Для переконливого злочинного наміру, в той же день, ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_1 зустрілися у м. Одеса з ОСОБА_5. якому запропонували прийняти участь у побитті ОСОБА_4, на що ОСОБА_5 надав свою згоду.
Після розмови, підшукавши знаряддя вчинення злочину, а саме металеві пруття та маски, обвинувачений ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з м. Одеса виїхали до АДРЕСА_3 для скоєння запланованого злочину.
16 квітня 2014 року біля 21:00 години обвинувачений ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, перебуваючи в АДРЕСА_3 запропонували ОСОБА_6 прийняти участь у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_4, на що ОСОБА_6 дав свою згоду.
Після чого обвинувачений ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули до домоволодіння за адресою АДРЕСА_3, в якому мешкає ОСОБА_4, де обвинувачений ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 одягли маски.
Усвідомивши, що ОСОБА_4 знаходиться в середині будинку та на вулицю не вийде, обвинувачений ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вирішили протиправно проникнути до житла шляхом погрози та застосування насилля.
З метою протиправного проникнення до житла, шляхом погрози застосування насилля та із застосуванням насилля, порушуючи гарантоване ст. 30 Конституції України право громадян на недоторканість житла, без згоди ОСОБА_7 як законного володільця домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, погрожуючи застосувати насилля та із застосуванням сили, яка виразилась в нанесенні особисто обвинуваченим ОСОБА_1 удару двома ногами по тулубу потерпілій ОСОБА_8, в результаті чого потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді: ущільнення під шкірою вище лівої вушної раковини в потиличній області зліва; синець по нижньому краю зовнішнього квадранта лівої сідниці; синець по задній поверхні середньої третини лівого стегна; групи саден біля хребетної лінії зліва на рівні 11-12 ребер.
Після чого обвинувачений ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, продовжуючи погрожувати застосуванням насильства, протиправно проникли до будинку за адресою: АДРЕСА_3 та перебуваючи у будинку, використовуючи раніше заготовлені металеві предмети, нанесли удари по різним частинам тіла потерпілого ОСОБА_4, в результаті чого умисно спричинили останньому легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді закритої внутрішньочерепної травми - струсу головного мозку, поєднаного з розсіченням лівої тім'яної і потиличної області.
Після чого, обвинувачений ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покинули місце скоєння кримінального правопорушення.
Також, 28 червня 2015 року приблизно о 05.10 годин обвинувачений ОСОБА_1 порушив пункти: 2.3. «б», «в»; 12.1.; 12.4. Правил дорожнього руху України, які зобов'язують водія:
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки»;
п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
п. 12.4. « У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год».
Зокрема, в зазначений день та час водій ОСОБА_1, керуючи власним технічно справним автомобілем «HONDA ACCORD 2.0», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», рухався в умовах необмеженої видимості по асфальтованому сухому дорожньому покриттю вулиці Іцхака Рабіна в Малиновському районі міста Одеси, де організований двосторонній рух і проїжджа частина має по три смуги руху в кожному напрямку, а зустрічні половини проїжджої частини поділені газоном із трамвайними коліями, з боку вулиці Терешкової у напрямку вулиці 25-ї Чапаївської Дивізії, в середній смузі свого напрямку руху, зі швидкістю близько 110-120 км/год.
При цьому в салоні зазначеного автомобіля ОСОБА_1 пасами безпеки пристебнутий не був і перевозив на місці переднього пасажира - потерпілого ОСОБА_9, а на місці заднього лівого пасажира потерпілого ОСОБА_10, також не пристебнутих відповідними пасами, ігноруючи вимоги до власної безпеки та безпеки пасажирів.
Під час перетину регульованого перехрестя із вулицею ОСОБА_11 на дозволений сигнал світлофора, у прямому напрямку, ОСОБА_1 вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, рухаючись зперевищенням удвічі допустимої у населеному пункті швидкості руху, створював небезпеку для інших учасників дорожнього руху.
Проявивши злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, при відсутності будь-яких перешкод технічного характеру, обвинувачений ОСОБА_1, проїжджаючи напроти будинку № 24/1 по вулиці Іцхака Рабіна, не обрав безпечної швидкості руху, на прямій рівній ділянці не впорався з керуванням та допустив виїзд керованого ним автомобіля «HONDA ACCORD 2.0» за межі проїжджої частини на правий, за ходом руху, тротуар із послідуючим наїздом на дерево та стіну будинку № 24 по вказаній вулиці.
В результаті ДТП пасажиру автомобіля «HONDA ACCORD 2.0», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», потерпілому ОСОБА_10, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1577 від 16 липня 2015 року, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого, уламкового перелому лівої стегнової кістки у верхній третині зі зміщенням кісткових відламків; відкриті уламкові переломи І, ІІ, ІІІ, IV плеснових кісток лівої стопи зі зміщенням кісткових відламків, що супроводжувалося вивихами І плеснової кістки і V пальця, забито-рвана рана і синець лівої стопи, які не були небезпечними для життя, викликали тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні (більше 21 дня) і за цим критерієм, відповідно до п.п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 року), відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Пасажиру автомобіля «HONDA ACCORD 2.0», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», потерпілому ОСОБА_9 в результаті ДТП, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2589 від 03 листопада 2015 року, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого, уламкового перелому лівої ключиці зі зміщенням кісткових відламків, садно правого плеча, які не були небезпечними для життя, викликали тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні (більше 21 дня) і за цим критерієм, відповідно до п. п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 року), відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 провину у скоєнні вказаних злочинів визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та підтвердив вищезазначені обставини вчинених ним злочинів.
Потерпілі від злочинів в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, вимог матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають. Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вирішив провести судовий розгляд без потерпілих.
Окрім повного визнання, вина обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах повністю доказана і підтверджується зібраними по справі в порядку ст.ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином судом встановлено, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_1, а саме:
- за ч. 2 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла із погрозою застосування насильства та застосуванням насильства;
- за ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;
- за ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання відповідно до ст.ст. 65-67 КК України суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, всі обставини справи, особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд відносить щире каяття та відшкодування завданих збитків.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, найтяжче з яких, згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_1, який щиро розкаявся, повністю відшкодував завдані збитки, потерпілі до нього будь-яких претензій не мають, позитивно характеризується, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, оскільки таке покарання відповідатиме тяжкості злочинів і буде сприяти виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових злочинів.
Також, враховуючи позицію потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які надали заяви з проханням не позбавляти обвинуваченого ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами, позаяк він допомагає їм, у тому числі за необхідності безкоштовно надає транспортні послуги, будь-яких претензій до обвинуваченого вони не мають, а також те, що вчинений ОСОБА_1 злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, є необережним, суд вважає за можливе не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Долю речових доказів у справі необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, цивільні позови не заявлялись.
Також, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджених процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів, на загальну суму 1413,90 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 349, 368, 374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання:
за ч. 2 ст. 162 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки;
за ч. 2 ст.125 КК України у виді обмеження волі строком на один рік;
за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі строком на один рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в один рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В силу положень ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 16 березня 2016 року.
Речові докази у справі - дві маски чорного кольору та два металевих прута - знищені на підставі вироку Тарутинського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2015 року.
Автомобіль «HONDA ACCORD 2.0», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», - повернути володільцю ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на загальну суму 1413,90 грн., пов'язані із залученням експертів:
- 614,40 грн. за проведення автотехнічної експертизи з дослідження технічного стану автомобіля «HONDA ACCORD 2.0», р/н «НОМЕР_1», (виконавець: Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, адреса: 65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21, тел.: 722-44-66, код ЄРДПОУ: 02883110, р/р в ГУДКСУ в Одеській області: 31256272210989, МФО: 828011);
- 553,50 грн. за проведення транспортно-трасологічної експертизи (виконавець: Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, адреса: 65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21, тел.: 722-44-66, код ЄРДПОУ: 02883110, р/р в ГУДКСУ в Одеській області: 31256272210989, МФО: 828011);
- 246,00 грн. за проведення автотехнічної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП (виконавець: Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, адреса: 65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21, тел.: 722-44-66, код ЄРДПОУ: 02883110, р/р в ГУДКСУ в Одеській області: 31256272210989, МФО: 828011).
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Тарутинський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку обвинуваченому та прокурору вручити негайно після його проголошення.
Суддя М.В. Козирєв
Судове рішення № 56478600, Тарутинський районний суд Одеської області було прийнято 16.03.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 514/1593/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: