Постанова № 56477747, 09.03.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________ Справа № 520/17254/15-а

Провадження № 2-а/520/412/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2016 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі головуючого судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління патрульної служби у м.Одесі Департаменту патрульної служби, інспектора патрульної поліції у м.Одесі про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

Встановив

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким скасувати постанову ПС2 №690273 від 14 грудня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 255 грн. за порушення Правил дорожнього руху. Позивач стверджує, що інспектор поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП перевищив свої повноваження, тому як постанову виніс на підставі паспорту громадянина України. А не на підставі посвідчення водія. ОСОБА_1 стверджує, що 14.12.2015 року о 23 годині на пр-ті ОСОБА_2 в м.Одесі Правил дорожнього руху не порушував, а вчинив вимушену зупинку за технічним станом автомобіля на вільному місці недалеко від зупинки громадського транспорту.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав і пояснив, що 14.12. 2015 року о 23 годині, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по пр-ту Ак.Глушка в м.Одеса, коли автомобіль раптом зупинився, тому він ОСОБА_1 вчинив вимушену зупинку на вільному місці біля бордюра на відстані 30 метрів від зупинки громадського транспорту. Працівники патрульної поліції безпідставно визнали його аварійну зупинку за адміністративне порушення п.п.Е п.15.9 Правил дорожнього руху. З огляду на викладене ОСОБА_1 вимагає ухвалити рішення, яким скасувати постанову інспектора патрульної поліції про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Інспектор патрульної поліції ОСОБА_3 до суду не з»явився, про час слухання справи сповіщений.

Представник Управління патрульної служби позов ОСОБА_1 не визнав, стверджує, що інспектор патрульної поліції встановив наявність в діях позивача правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУаАП, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по пр-ту Ак.Глушка в м.Одеса і вчинив зупинку та стоянку автомобіля на зупинці маршрутних транспортних засобів, що заборонено п.15.9 ПДД (п.п.Е). Інспектор поліції виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Дії інспектора поліції відповідають вимогам закону. На обгрунтування своїх доводів представник Управління патрульної поліції посилався на відеозапис факту правопорушення, що був виконаний з накгруної відеокамери інспектора поліції.

Суд вислухав учасників процесу, вивчив матеріали справи, відтворив копію відеозапису, наданого Управлінням патрульної служби і дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи правових актів індивидуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративного суду. При здійсненні функції контролю за дотриманням законодавства суб»єкт владних повноважень ( у данному випадку це патрульна поліція) приймає рішення про накладання адміністративного стягнення.

Ст.71 ч.2 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Патрульна поліція Національної поліції має повноваження щодо розгляду та винесення постанов в справах про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ( які передбачені частинами першою, другою, третьою, пятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 128-1, 129, статтею 132-1, частинами першою, другою і третьою статті 140), що передбачають стягнення у вигляді штрафу або штрафних балів.

Предмет доказування у справі про адміністративні правопорушення становлять обставини, що підлягають з'ясуванню у справі про адміністративне правопорушення. По справі про адміністративне правопорушення з'ясуванню підлягають: наявність події адміністративного правопорушення;особа, яка вчинила протиправні дії (бездіяльність), за які КУпАП передбачена адміністративна відповідальність; винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення; обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність, і обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність; характер і розмір шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням; обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення; інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи;причини і умови вчинення адміністративного правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність події адміністративного правопорушення, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення;поясненнями особи, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне правопорушення; показаннями потерпілого, свідків; висновками експерта; іншими документами;показаннями спеціальних технічних засобів; речовими доказами.

Документи визнаються доказами, якщо відомості, викладені або засвідчені в них організаціями, їх об'єднаннями, посадовими особами та громадянами, мають значення для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Документи можуть містити відомості, зафіксовані як у письмовій, так і в іншій формі. До документів можуть бути віднесені матеріали фото-і кінозйомки, звуко-і відеозапису, інформаційних баз і банків даних та інші носії інформації.

У даному випадку відповідачева сторона заперечує проти позову ОСОБА_1 і крім письмових та усних поясненнь, надала носій відеоспостереження про фіксування порушення ПДД позивачем. Відтворивши відеозапис суд встановив, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по пр-ту Ак.Глушка в м.Одеса і вчинив зупинку та стоянку автомобіля в порушення вимог п.15.9 ПДД (п.п.Е), що визначає «зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків (відстань від автомобіля позивача до дорожнього знаку зупинки були виміряні патрульними поліцейськими вимірювальним засобом (рулеткою) в присутності позивача).

Доводи позивача, що він вчинив аварійну зупинку транспортного засобу не відповідають фактичним обставинам: відеозапис свідчить що позивач не вмикав аварійну світлову сигналізацію автомобіля, не ставив знак «аварійна зупинка».

Відеозапис і фотофіксація (що надана позивачем до суду) місця вчинення правопорушення спростовують посилання ОСОБА_1 на невідповідність дорожнього знаку «зупинка громадського транспорту» вимогам ДСТУ 4100-2002 «знаки дорожні.Загальні технічні умови.Правила застосування». Позивач стверджує, що знак встановлено таким чином, що помітити його завчасно неможливо».

Ухвалюючи дане рішення суд також приймає до уваги некоректну поведінку правопорушника відносно патрульних поліцейських під час складання постанови про адміністративне правопорушення та неодноразове порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що було зафіксовано відповідними постановами.

Керуючись ст.ст.17, 158 - 163, 167,171-2 КАС України, суд

Постановив:

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні адміністративного позову до Управління патрульної служби у м.Одесі Департаменту патрульної служби, інспектора патрульної поліції у м.Одесі про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський райсуд м.Одеси протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя Калашнікова О. І.