Рішення № 56476888, 11.03.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/7048/15-ц

Номер провадження 2/489/262/16

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

11 березня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, як органу опіки та піклування (далі-позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі-відповідач 2), третя особа Служба у справах дітей адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та накладення заборони відчуження майна,

встановив

В листопаді 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачі є батьками неповнолітньої дитини, яка на даний час поміщена до Миколаївського обласного будинку дитини. Малолітню доньку відповідача 1 (другу дитину) влаштовано до "Миколаївського центру соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської обласної ради. Відповідачі ніякої матеріальної допомоги на утримання дітей не надають, участі у вихованні дітей не приймають. Відповідач 1 не виконує жодних реальних дій для повернення дітей на виховання.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно неповнолітнього сина та відповідача 1 відносно її неповнолітньої дитини, стягнути з відповідачів аліменти на утримання неповнолітніх дітей, накласти заборону відчуження будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд про задоволення позову.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суду не відомо.

Прокурор в судовому засіданні вказала, що на її думку позов підлягає задоволенню в інтересах дітей.

Ухвалою суду вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 відповідачі є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 відповідач 1 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з рішенням виконкому ММР від 14.08.2015 №665 ОСОБА_3 влаштовано до Миколаївського обласного будинку дитини за проханням відповідача 1.

Відповідно до довідки від 25.06.2015 №343/6.2-5/11 ОСОБА_3 поступив до МДЛ №2 з актом на покинуту дитину.

Згідно з повідомленням від 14.08.2015 №445/6.2-5/11 ОСОБА_3 мати не відвідує.

Відповідно до довідки від 13.07.2015 №03-782 ОСОБА_4 влаштована до КЗ "Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської обласної ради.

Відповідно до листа від 10.08.2015 №03-854 ОСОБА_4 по теперішній час перебуває у вище зазначеному закладі. За весь період перебування дитини в центрі відповідач 1 відвідувала свою дочку один раз, 18.07.2015.

Позивач вказує на те, що значний проміжок часу відповідачі не спілкуються з дітьми, не приймають участі у вихованні та утриманні дітей.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини є підставою для позбавлення судом їх батьківських прав, відповідно до вимог пункту 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Пунктом 16 Постанови Пленуму ВС України від 30 березня 2007 року за N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду.

Згідно з Довідкою від 11.08.2015 №1563 зазначено, що немає можливості провести відповідну роботу з сім'єю відповідача 1 через відсутність контакту.

Відповідно до письмових пояснень відповідача 1 органу опіки та піклування станом на 08.07.2015 вона займалась питанням реєстрації себе та своїх дітей. Стверджує, що декілька разів відвідувала дітей та приносила їм фрукти і солодощі.

Відповідно до Довідки від 15.07.2015 відповідач 2 вибув до Казанківської ВК №93 для відбування покарання.

Згідно з характеристикою від 31.07.2015 відповідач 2 зарекомендував себе з негативного боку. Був помічений у зловживанні спиртними напоями та наркотичними засобами.

Відповідно до висновку виконкому Миколаївської міської ради від 23.09.2015, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити відповідача 1 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позбавити батьківських прав відповідача 2 стосовно ОСОБА_3

Суд враховує те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, однак виходить з того, що відповідач 1 висновків із бесід з працівниками служби у справах дітей не зробила, проживала окремо від дітей, не вчиняла дій, щоб забрати дітей під своє виховання, навіть після звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав не відвідала дітей.

Дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що відповідачі дійсно ухиляються від виконання своїх батьківських прав відносно своїх неповнолітніх дітей, що є підставою для задоволення позову в частині позбавлення відповідачів батьківських прав відносно дітей.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідачів аліменти на утримання дітей.

Відповідно до ст. ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.ст. 181, 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі; частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи матеріальний стан сторін, суд вважає можливим, стягнути з відповідача 1 на користь позивача на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та стягнути з відповідача 2 на користь позивача на утримання сина аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Таким чином, вимога про накладення заборони підлягає частковому задоволенню, а саме щодо часток які є власністю дітей.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд

вирішив

Позовні вимоги Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та накладення заборони відчуження майна - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 на користь виконавчого комітету Миколаївської міської ради аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 04 листопада 2015 року до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, а після цього на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3., РНОКПП - НОМЕР_2, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 на користь виконавчого комітету Миколаївської міської ради аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 листопада 2015 року до досягнення дитиною повноліття.

Заборонити відчуження у будь-який спосіб 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4

Заборонити відчуження у будь-який спосіб 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 974,4 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 974,4 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Кокорєв