Ухвала суду № 56475712, 14.03.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Перепелюк Л. М.

суддів: Винту Ю.М., Половінкіної Н.Ю.

секретар: Герман Я.І.

за участю: ОСОБА_1-представника ОСОБА_2, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_1, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до АТ «Страхова компанія «АХА Страхування», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» про відшкодування майнової шкоди, посилаючись на те, що він є власником автомобіля Мітсубісі Галант, д.н. НОМЕР_3.

Зазначав, що 13 жовтня 2014 р. о 19.20 год. ОСОБА_4, керуючи автомобілем Фольксваген Транспортер д.н. НОМЕР_2, по вул. Південно-Кільцевій, 2а в м. Чернівці, не врахувавши дорожньої обстановки, швидкості руху, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5, порушивши п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Про дану подію було одразу повідомлено АТ «Страхова компанія «АХА Страхування».

Постановою Бердичівського міського суду Житомирської області ОСОБА_4 визнано винним за ст. 124 КУпАП та призначено адмінпокарання у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

16.10.2014 р. судовим експертом Юзвою С.Г. було оглянуто автомобіль №22-ц/794/142/16. Головуючий у І інстанції Смотрицький В.Г. Категорія 19/27 Доповідач Перепелюк Л.М.

марки Мітсубісі Галант д.н. НОМЕР_3 та складено акт огляду від 16.10.2014 р. колісного транспортного засобу.

20.10.2014 р. водій автомобіля Мітсубісі Галант, д.н. НОМЕР_3, ОСОБА_5 звернувся до Чернівецького відділення AT «Страхова компанія «AXA Страхування», що по вул. Комарова, 15 в. м. Чернівці, де подав заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно розрахунку №1.102.14.05904 розмір шкоди, який нанесений ОСОБА_2, страховою компанією визначено у сумі 2901,45 грн.

Отримавши 08.12.2014 р. вказаний розрахунок, ОСОБА_2 подав заяву на ім'я директора Чернівецького відділення AT «СК «AXA Страхування» про категоричну незгоду із такою сумою відшкодування та просив здійснити перерахунок страхового відшкодування.

У зв'язку із тим, що розрахунок страхового відшкодування, проведений AT «СК «AXA Страхування», не відповідає фактичним витратам на відновлювальний ремонт пошкодженого в результаті ДТП автомобіля Мітсубісі Галант, д.н. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ 312276, виданого Центром 7305 смт. Глибока при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області 07.12.2013 року, ОСОБА_2 звернувся до експерта автотоварознавця ОСОБА_8, який 07.05.2015 р. виготовив висновок №26-03-15 експертного автотоварознавчого дослідження.

Як вбачається із даного висновку, вартість відновлювального ремонту автомобіля Мітсубісі Галант, д.н. НОМЕР_3, становить 29253,25 грн.

Оскільки на даний час автомобіль Мітсубісі Галант д.н. НОМЕР_3 не відремонтований, позивач зменшив розмір позовних вимог в частині суми ПДВ у розмірі 4875,54 грн., яка включена до вартості відновлювального ремонту, і просив стягнути з відповідача на його користь заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 25177, 71 грн.. в тому числі 24377,71 грн.- вартість відновлювального ремонту, 800 грн. - вартість експертного звіту та 292,53 грн. - відшкодування сплаченого судового збору.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного Товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 6952,48 грн. та 243,60 грн. відшкодування сплаченого судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовено.

Рішення суду в частині стягнення з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 6952,48 грн. не звернуто до виконання у зв'язку з виплатою АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» ОСОБА_2 коштів в сумі 6952 грн. 48 коп.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішеннями, представник позивачаОСОБА_2 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом під час прийняття рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, які суд вважав встановленими, що призвело до неправильного вирішення справи. Просив рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 02.12.2015 року скасувати та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 25177 грн. 71 коп.

У запереченні на апеляційну скаргу відповідач вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини, врахував докази по справі в їх сукупності і надав їм відповідну оцінку, тому просив в задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення матеріальної шкоди з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» є правильним, таким, що ґрунтується на обставинах справи, встановлених на підставі наданих сторонами доказів, та нормах матеріального права.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля Мітсубісі Галант, д.н. НОМЕР_3 (а.с.22).

13 жовтня 2014 р. о 19.20 год. ОСОБА_4, керуючи автомобілем Фольксваген Транспортер д.н. НОМЕР_2 по вул. Південно-Кільцевій, 2а м. Чернівці, не врахувавши дорожньої обстановки, швидкості руху, допустив зіткнення з автомобілем Мітсубісі Галант, д.н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5, порушивши п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що постановою Бердичівського міського суду Житомирської області від 13.11.2014 р. був визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності.

Оскільки 26.12.2013 р. між АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_4 був укладений Поліс (Договір) № АС/9159137 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Фольксваген Транспортер д.н. НОМЕР_2, і мав місце страховий випадок, тому спричинену шкоду ОСОБА_2 відшкодувала AT «Страхова компанія «AXA Страхування». При цьому був врахований висновок спеціаліста ОСОБА_9 про розмір заподіяних збитків, який встановлений ним зразу ж після ДТП, тобто в сумі 6952 грн.48 коп. Факт добровільного відшкодування шкоди підтверджено позивачем, а тому суд першої інстанції правильно вирішив не звертати до виконання рішення суду в цій частині

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», №4 від 01.03.2013 року з урахуванням змісту статті 979ЦК України та статті 16 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а тому збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Статтями 1 та 5 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим видом страхування, що здійснюється в Україні (ст. 7 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 цього Закону розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Статтею 29 вказаного Закону України передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 32 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» визначено, що для застрахованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, яка передбачає, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, суд першої інстанції роз'яснив право позивача на зверненням з клопотанням про призначення судової технічної товарознавчої експертизи для визначення розміру шкоди, але останній відмовився від подання такого клопотання.

Такі ж роз'яснення були надані апелянту та його представнику у суді апеляційної інстанції, проте останні від заявлення клопотання про призначення згаданої експертизи категорично відмовились.

Тому, суд першої інстанції зробив правильний висновок про неможливість врахування при визначенні розміру шкоди, завданої позивачу, висновку авто товарознавчого дослідження від 07.05.2015 р., оскільки оцінка розміру страхового відшкодування визначена експертом не на дату ДТП, а станом на 07.05.2015 р., тобто після спливу шести місяців.

При цьому, судом правильно зроблено висновок про те, що висновок експерта-спеціаліста ОСОБА_8 не може бути прийнятий як належний доказ, оскільки він складений із порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, та не відображає реального розміру збитку згаданого автомобіля Мітсубісі Галант, д.н. НОМЕР_3 внаслідок пошкодження у ДТП 13.10.2014 року. Крім того, згаданий висновок суд визнав як такий, що викликає сумнів у його об'єктивності, оскільки в період з часу ДТП до проведення його дослідження спеціалістом ОСОБА_8 проїзд автомобіля згідно показників спідометра збільшився на 23419 км. (Згідно акту огляду колісного транспортного засобу, проведеного спеціалістом ОСОБА_9 16.10.2014 року-значиться пробіг 293860 км-а.с.11, а відповідно до висновку №26-03-15 експертного товарознавчого дослідження, проведеного на замовлення позивача 07.05.2015 року, пробіг зазначений-317279 км-а.с.20.)

Правельним є також висновок суду щодо того, що не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як шкода, заподіяна позивачу, 800 грн, які він сплатив за висновок спеціаліста по визначенню шкоди, завданої автомобілю Мітцюбісі Галант, оскільки такий висновок визначений судом неналежним доказом.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Усупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, апелянт не надав суду належні та допустимі докази на спростування висновків суду першої інстанції.

Посилання апеляційної скарги на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, та неправильних висновків суду і недоведеності обставин, які суд вважав встановленими, спростовуються вищенаведеними обставинами справи, підтвердженими належними та допустимими доказами, і нормами матеріальними права.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 02 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту вступу її в законну силу.

Головуючий:

Судді: