Ухвала суду № 56475246, 09.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №640/10932/15-ц Головуючий суддя І інстанції Ніколаєнко І. В.

Провадження № 22-ц/790/1599/16 Суддя доповідач Яцина В.Б.

№ 22-ц/790/1600/16

Категорія: Спори про відшкодування шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року м. Харків.

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - Карімової Л.В., Швецової Л.В.,

за участю секретаря : Костюченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2015 року та на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Агро Маркет», ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, про стягнення вартості частини майна, пропорційно частці в статутному капіталі приватного підприємства, 3% річних, індексу інфляції та моральної шкоди, за зустрічною позовною заявою Приватного підприємства «Агро Маркет» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, ОСОБА_6, про встановлення факту відсутності права на частку в статутному капіталі ПП «Агро Маркет» та стягнення моральної шкоди, спричиненої ділової репутації, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про встановлення факту відсутності права на частку в статутному капіталі ПП «Агро Маркет» і стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

17 червня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в якому після його уточнення остаточно просив стягнути з ПП «Агро Маркет» грошові кошти в сумі 454000 грн. 00 коп. - компенсацію вартості майна, пропорційної його частці в статутному капіталі, 341033 грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 22724 грн. 88 коп. - 3% річних, а всього 817758 грн. 58 коп. Крім того, ОСОБА_3 просив стягнути на його користь солідарно із ПП «Агро Маркет» та ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 1000 грн 00 коп., судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог вказав на те, що він був співзасновником ПП «Агро Маркет» із часткою в статутному капіталі підприємства у розмірі 50%, починаючи з 07.06. 2011 року. У березні 2013 року його знайомий ОСОБА_4 запропонував вийти із складу засновників ПП «Агро Маркет» в обмін на грошову компенсацію, яку повинен сплатити інший засновник - ОСОБА_6 та гарантував, що ОСОБА_6 вчасно та в повному обсязі сплатить вартість його частки. Своєю заявою про вихід із складу засновників ПП «Агро Маркет» від 11 березня 2013 року ОСОБА_3 відступив належну йому частку в статутному капіталі ПП «Агро Маркет» ОСОБА_6 на умовах послідовної грошової компенсації у розмірі 640000 грн. 00 коп., яку ОСОБА_7 сплатила ОСОБА_3 Зважаючи на те, що розмір статутного капіталу ПП «Агро Маркет» становить 2188000 грн. 00 коп., позивачу належала частка, що у грошовому еквіваленті становила 1904000 грн. 00 коп., а так як ОСОБА_8 сплатила йому 640000 грн.00 коп., то заборгованість ПП «Агро Маркет» перед позивачем складає 454000 грн.00 коп. Оскільки, ці грошові кошти не були сплачені позивачу, останній просить з посиланням на положення ст. 625 ЦК України стягнути їх з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Крім того, несплата повної вартості належної позивачу частини статутного капіталу негативно позначилась на діловій репутації позивача, внаслідок чого йому було спричинено моральної шкоди, яку ОСОБА_3 оцінив у 1000 грн. 00 коп. і просив відповідно до п. 4 ч. 1 , ч. 4 ст. 23, ч. 3 ст. 386, ст. 1190 ЦК України солідарно стягнути з ПП «Агро Маркет» та ОСОБА_4 В якості підстави позову про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 вказав, що ОСОБА_4, який поручився за своєчасну та повну виплату належних позивачу грошових коштів, ввів його в оману стосовно своєчасності та повної оплати позиачу його частки у статуному капіталі, чим фактично долучився до таких тривалих неправомірних дій другого відповідача. Крім того, внаслідок несвоєчасного розрахунку за його частку у статутному капіталі його власного підприємства, що відбулося з вини обох відповідачів, у контрагентів позивача виникло переконання про те, що позивач є ненадійним бізнес-партнером, що безперечно принизило ділову репутацію позивача, чим було позивачу було завдано моральної шкоди..

ПП «Агро Маркет» звернулося до суду із зустрічною позовною в якій просило встановити факт відсутності у ОСОБА_3 права на частку у розмірі 50% в статутному капіталі ПП «Агро Маркет» за період його участі у ПП «Агро Маркет» з 10 липня 2008 року до 11 березня 2013 року, а також від дати прийняття засновниками підприємства рішення про створення статутного фонду - 06.06.2011 року, у зв'язку з не внесенням ОСОБА_3 до статутного капіталу ПП «Агро Маркет» нежитлової будівлі, а саме складу посівного № 1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера А-1, площа 728,7 кв. м., а також просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди, спричиненій діловій репутації ПП «Агро Маркет» 100000грн. 00 коп., та вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог ПП «Агро Маркет» вказало на те, що внеском ОСОБА_3 до статутного капіталу ПП «Агро Маркет» мала бути будівля складу посівного № 1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера А-1, площа 728,7 кв. м., право власності на яку ОСОБА_3 так і не передав до статутного капіталу ПП «Агро Маркет» в тому числі і станом на момент відступлення своєї частки в ПП «Агро Маркет» ОСОБА_8 Право власності на вищезазначений посівний склад в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_3 з 20.08.2008 року і до дня звернення із зустрічною позовною заявою, а отже право на частку у статутному капіталі ПП «Агро Маркет» у розмірі 50% у ОСОБА_3 відсутнє.

Крім цього, ПП «Агро Маркет» вважало, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно поширюють неправдиву інформацію про невиконання ПП «Агро Маркет» своїх зобов'язань перед колишнім засновником, яка не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію ПП «Агро Маркет», розмір якої оцінює в 100000 грн. 00 коп. та просило стягнути відповідне відшкодування.

Третя особа, ОСОБА_6, заявила самостійні вимоги на предмет спору, звернулася із позовною заявою до ОСОБА_3, в якій просила встановити факт відсутності у ОСОБА_3 права на частку у розмірі 50% в статутному капіталі ПП «Агро Маркет» за період його участі у ПП «Агро Маркет» з 10 липня 2008 року до 11 березня 2013 року, а також від дати прийняття засновниками підприємства рішення про створення статутного фонду - 06.06.2011 року, у зв'язку з не внесенням ОСОБА_3 до статутного капіталу ПП «Агро Маркет» нежитлової будівлі, а саме складу посівного № 1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера А-1, площа 728,7 кв. м., а також стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1 891 816 грн.00 коп., як безпідставно отримане майно, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_8 вказала, що не внесенням ОСОБА_3 свого майнового внеску на оплату заявленого засновниками статутного фонду ПП «Агро Маркет», що обумовлює відсутність у нього права на частку в статутному капіталі ПП «Агро Маркет». Крім того, ОСОБА_8 зазначає, що вона сплатила ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 640000 грн.00 коп, що еквівалента 80000,00 доларам США за частку в статутному капіталі ПП «Агро Маркет» яка становила 50 % при виході ОСОБА_3 із складу засновників ПП «Агро і Маркет». Оскільки, за відсутності внеску ОСОБА_3 до статутного фонду у нього не виникло права на частку статутного капіталу підприємства, то сплачені ОСОБА_8 грошові кошти вона вважає такими, що безпідставно отримані ОСОБА_3 та просить їх стягнути з нього в сумі, еквівалентній 80000,00 доларам США, що складає - 1 891 816грн. 00 коп. за курсом НБУ станом на 03.12.2015 року.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 24 грудня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Агро Маркет», ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про стягнення вартості частини майна, пропорційну частці в статутному капіталі приватного підприємства, стягнення 3 % річних, індексу інфляції та стягнення моральної шкоди відмовлено в повному обсязі.

Зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «Агро Маркет» задоволено частково. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, відсутність у ОСОБА_3 права на частку у розмірі 50% в статутному капіталі Приватного підприємства «Агро Маркет» за період його участі у Приватному підприємстві «Агро Маркет» з 10 липня 2008 року до 11 березня 2013 року, у зв'язку з не внесенням ОСОБА_3 до статутного капіталу ПП «Агро Маркет» нежитлової будівлі, а саме складу посівного № 1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера А-1, площа 728,7 кв. м. В решті позовних вимог ПП «Агро Маркет» відмовлено.

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_6 задоволено в повному обсязі. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, відсутність у ОСОБА_3 права на частку у розмірі 50% в статутному капіталі Приватного підприємства «Агро Маркет» за період його участі у Приватному підприємстві «Агро Маркет» з 10 липня 2008 року до 11 березня 2013 року, у зв'язку з не внесенням ОСОБА_3 до статутного капіталу ПП «Агро Маркет» нежитлової будівлі, а саме складу посівного № 1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера А-1, площа 728,7 кв. м.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 1 1816,00 грн. (один мільйон вісімсот дев'яносто одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок), як безпідставно отримане майно, вирішено питання щодо судових витрат.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2015 року було скасовано заходи забезпечення позову, які було вжито ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 грудня 2015 року.

Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою залишити без змін заходи забезпечення первісного позову, вжиті ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09.12.0215 року, посилаючись на те, що ухвала винесена з порушенням норм чинного законодавства, неповно з'ясовано обставини по справі.

Не погоджуючись із ухваленим по справі рішення суду, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині часткового задоволення зустрічного позову ПП «Агро Маркет», задоволення позову третьої особи - ОСОБА_8 та відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким первісний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю. У задоволенні зустрічної позовної заяви приватного підприємства «Агро Маркет» просить відмовити повністю, посилаючись на те, що суд не повністю з'ясував обставини, пов'язані із повним внесенням ним до статутного фонду ПП «Агро Маркет» майна, що відбулося відповідно до ухваленого ним разом із іншим засновником підприємства рішення, складеного засновниками Акту прийму-передачі майна та протоколу загальних зборів засновників, на підставі чого він передав у власність ПП «Агро Маркет» нерухоме майно у вигляді складу, про що були внесені та зареєстровані відповідні зміни до статуту підприємства. Відповідальність за подальшу реєстрацію права власності за підприємством на внесене його засновниками до статутного фонду майно покладається на директора ПП «Агро Маркет» - ОСОБА_6, яка відповідає за не вчинення таких дій, а не позивач. З огляду на визначення корпоративних відносин , яке містяться у ст. 167 ГК України, слід зауважити, що ПП «Агро Маркет» ніяких вимог до нього, як це передбачено ст. 176 ГК України, не заявило. Крім того, за вимогами про встановлення юридичного факту вже слив загальний строк трирічної позовної давності, який почав спливати з дня ухвалення засновників рішення про внесення майна до статутного фонду підприємства, з 06.06.2011р.. Вказав, що заяви про встановлення юридичних фактів були розглянуті судом разом із позовними вимогами, що є порушенням ст.ст. 234, 235, 256 ЦПК України. Крім того, суд н взяв до уваги, що належним позивачем за вимогами ОСОБА_6, яка придбала у ОСОБА_3 належну йому частку статутного капіталу підприємства, є ПП «Агро Маркет». При цьому суд помилково застосував до цих правовідносин ст. 1212 ЦК України, оскільки підставою для сплати грошових коштів був продаж його частки у статутному капіталі підприємства.

Представники ПП «Агро Маркет» і ОСОБА_6 у своїх запереченнях проти скарги просить її за безпідставністю відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, що з'явилися до суду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи відповідно до положень ст. 303 ЦПК України, вважає, що скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановені наступні обставини.

Приватне підприємство «Агро Маркет» було засноване ОСОБА_9 29.12.2007р. без встановлення статутного фонду підприємства. Статут підприємства зареєстровано 29.12.2007р. за № 1 466 102 0000 000317 Реєстраційною службою Лозівського управління юстиції Харківської області.

Згідно рішення загальних зборів, протокол №1 від 10.07.2008 року, засновниками даного підприємства стали ОСОБА_9 та ОСОБА_3 без визначення розміру статутного фонду підприємства. Відповідні зміни до статуту Приватного підприємства «Агро Маркет» у позділ 1. загальних положень п.1.3. зареєстровані 15.09.2008 року.

На зборах засновників підприємства, що відбулись 06.06.2011 року та відображені в протоколі № 8 ОСОБА_9 запропонував безоплатно передати до статутного фонду Приватного підприємства «Агро Маркет» основні (будівлі та споруди) та транспортні засоби, до яких належать: нежитлова будівля диспетчерської автопарку яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., літер А-2, площа -71, 9 кв.м.; нежитлова будівля склад який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 літер Б, площа 38 кв.м.; нежитлова будівля їдальні яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 літер А-1, площа 336,4 кв.м.; нежитлова будівля гаражу яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 літер А, площа 1671,2 кв.м.; нежитлова будівля гаражі автопарку які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3»а» літер А-1, площа 787,4 кв.м.; нежитлова будівля ангар який знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 літер А-1, площа 480 кв.м.; нежитлова будівля механізована майстерня яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_5, площа 603,1кв.м.; нежитлова будівля критий тік №2 який знаходяться за адресою: АДРЕСА_6, площа 1306,0кв.м.; нежитлова будівля критий тік №2 який знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 літер А-1, площа 1307,7кв.м.; нежитлова будівля критий тік №2 який знаходяться за адресою: АДРЕСА_8 який знаходяться за адресою: АДРЕСА_9 літер А-1, площа 12,9 кв.м.; нежитлова будівля вагова яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_10 літер А-1, площа 5,4 кв.м.; нежитлова будівля зерноочисна башта яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_11.; нежитлова будівля молочно товарної ферми яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_12 площа 1439,7 кв.м.; нежитлова будівля молочно товарної ферми, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_13, а також транспортні засоби .

ОСОБА_3 на цих зборах засновників було запропоновано безоплатно передати до статутного фонду Приватного підприємства «Агро Маркет» нежитлову будівлю складу посівного АДРЕСА_14

Пропозиції ОСОБА_10 та ОСОБА_3 були проголосовані ними 06.06.2011 року одноголосно, що свідчить про прийняття відповідного рішення засновниками (учасниками) ПП «Агро Маркет».

07.06.2011 року на підставі рішення засновників ПП «Агро Маркет» згідно протоколу №8 від 06.06.2011 року, були зареєстровані відповідні зміни до Статуту Приватного підприємства «Агро Маркет», із зазначенням майна, яке засновники вносять до статуного фонду підприємства.

Вартість вище перелічених транспортних засобів засновники домовилися вважати статутним капіталом в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 коп.

Загальна вартість переданих основних засобів за домовленістю засновників складає 2188 000,00 (Два мільйона сто вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 коп.

Розподіл статутного капіталу між учасниками відбувалася наступним чином: ОСОБА_10 і ОСОБА_3, кожний окремо, володіють часткою, що відповідає 50% статутного капіталу підприємства.

Суд, дослідивши протокол № 8 від 06.06.2011 року, що містить рішення засновників ПП «Агро Маркет», на підставі якого 07.06.2011 року були зареєстровані вищезазначені зміни до статті 5 пункт 3 Статуту Приватного підприємства «Агро Маркет», встановив невідповідність положень пункту 5.3. Статуту рішенню засновників від 06.06.2011 року.

Так, рішенням засновників ПП «Агро Маркет» протокол № 8 від 06.06.2011 року не приймалось положення щодо розподілу статутного капіталу між учасниками ОСОБА_9 та ОСОБА_3 у відношенні по 50 % кожному.

Районний суд вважав встановеним, що зміни до статуту ПП «Агро Маркет», які зареєстровані 07.06.2011 року, містять інші, додаткові, дані щодо розподілу статутного капіталу між учасниками підприємства у частках по 50% кожному, з посиланням про затвердження їх зборами засновників Приватного підприємства «Агро Маркет» протокол №8 від 06.06.2011 року.

Відповідно до установчих документів, Приватне підприємство «Агро Маркет» з двома засновниками з 07.06.2011 року мало діяти на основі приватної власності засновників ОСОБА_10 та ОСОБА_3

В судому засіданні позивач ОСОБА_3 підтвердив, що вартість нерухомого майна (будівлі і споруди), яке обома засновниками вносилось до статутного фонду складала 2 088 000,00 (Два мільйона вісімдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) гривень 00 коп., а разом із транспортними засобами, вартістю 100 000,00 грн., розмір статутного фонду складав 2 188 000,00 грн., що зафіксовано у статутних документах ПП «Агро Маркет».

Відповідно до звіту аудиторської фірми «Фінансовий експерт» від 30.11.2015 року згідно наданих довідок власниками зазначеного в акті прийму-передачі нерухомого майна станом на 11.03.2013 року залишились ОСОБА_11 та ОСОБА_3, а не ПП «Агро Маркет». Підприємство не правомірно поставило на облік та відобразило в балансі нерухоме майно. З огляду на те, що право власності підприємству не перейшло, господарську операцію не було завершено.

В фінансовій звітності підприємства на балансі станом на 31.12.2011, та станом на 31.12.2012 р. вказаний в п. 5.3 Розділу 5 Статуту статутний фонд в розмірі 2188000 грн. відображено вірно у повному обсязі (стр. 300 балансу, балансовий рахунок 40). Загальна сума фактично сформованого статутного капіталу ПП «Агро Маркет» складає: 100000,00 грн.

Заявлений позивачем ОСОБА_3 майновий внесок до статутного капіталу ПП «Агро Маркет» фактично не було внесено.

Внеском ОСОБА_3 до статутного фонду підприємства, як він пояснив у судовому засіданні, була належна йому на праві приватної власності нежитлова будівля посівного складу АДРЕСА_15 оціночною вартістю 167 700,00 грн. (сто шістдесят сім тисяч сімсот гривень 00 коп.), внесена згідно акту прийому-передачі від 07.06.2011 року.

Другий співзасновник ОСОБА_11 на підставі цього ж акту прийому-передачі від 07.06.2011 року мав внести до статутного фонду підприємства належну йому на праві власності нерухомість (нежитлові будівлі) загальною вартістю 1 920 300,00 грн. (один мільйон девятсот двадцять тисяч триста гривень 00 коп.) та транспортні засоби на 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень).

Позивач ОСОБА_3 вийшов із складу учасників (засновників) ПП «Агро Маркет», згідно нотаріально посвідченої 11.03.2013 року заяви, передавши (відступивши) свою частку у статутному капіталі іншому засновнику, третій особі ОСОБА_12, на умовах отримання від неї грошової компенсації за встановленим графіком та порядком, зі сплатою авансу готівкою 240000,00 грн. (двісті сорок тисяч гривень 00 коп.), еквівалентну 30000 (тридцяти тисячам )доларів США та 400000,00 грн. (чотириста тисяч гривень 00 коп.). еквівалентну 50000 (пятдесяти тисячам), а всього 640000,00 грн.( шістсот сорок тисяч гривень 00 коп.), еквівалентні 80000 (вісімдесяти тисячам) доларів США.

На підставі вказаної заяви, рішенням загальних зборів засновників ПП «Агро Маркет», яке викладено у протоколі №15 від 11.03.2013 року позивача ОСОБА_3 було виключено із складу засновників та 11.03.2013 року зареєстровано зміни до статуту підприємства. Відповідно по Розділу 1. Загальних положень Статуту засновниками підприємства є третя особа ОСОБА_6. частка в статутному капіталі якої становить 100%. Згодом, відповідно до змін до статуту ПП «Агро Маркет», зареєстрованих 04.03.2015 року засновником ПП «Агро Маркет» з часткою 100% став третя особа ОСОБА_5.

Судом на підставі нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_3 також встановлено, що учасник (засновник) ПП "Агро Маркет" ОСОБА_3 припиняючи свою участь у складі засновників (учасників) ПП "Агро Маркет", передав (відступив) у повному обсязі належну йому чаасвтку у статутному капіталі ПП "Агро Маркет" у розмірі 50 % громадянці ОСОБА_13, на умовах отримання від неї грошової компенсації у вигляді авансу готівкою 240 000 грн., еквівалентну 30 000 доларам США, з подальшою сплатою в період з 30 березня 2013 року по 20 квітня 2013 року 40 000 грн., еквівалентну 50 000 доларів США. На підставі вказаної заяви він отримав від ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 640000,00 (шістсот сорок), еквівалентну 80000,00 (вісімдесяти тисячам) доларів США.

Відмовляючи у позові ОСОБА_3 та задовольняючи інші позовні вимоги районний суд виходив з того, що ОСОБА_3 не вніс до статутного фонду підприємства визначеного рішенням від 06.06.2011 року засновників свого майнового внеску, належної йому на праві приватної власності нежитлової будівлі посівного складу АДРЕСА_15, що свідчить про відсутність у нього 50 відсутнків у статуному капіталі підприємства на день виходу з нього та продажу своєї частки третій особі - ОСОБА_6

Однак при цьому суд першої інстанції не взяв до уваги, що у даному випадку виник спір щодо виконанні засновником своїх обов'язків при формуванні статутного фонду підприємства, набуття підприємством у власність внеску його засновника, та розміру частки засновника у статутному фонді, а також - щодо вартості частки у статутному фонді (капіталі) при її відчуженні, що має як майнове, так і управлінське значення для діяльності ПП «Агро Маркет» та його засновників, тобто по справі виник корпоративний спір, який підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Так, відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Стаття 167 ГК України визначає корпоративні відносини, як що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У п.п. 1.1, 1.2, 1.5, 1.10 Постанови Пленуму Вищого госпордаського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016р. №4 були викладені наступні правові позиції.

Господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості справ цієї категорії судам слід враховувати, що корпоративні відносини виникають, зокрема, у приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб. За змістом положень пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, статті 167 ГК України, статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" сторонами у корпоративному спорі є: юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув; учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи. Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.

Підвідомчими господарським судам на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України є спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи та юридичною особою щодо права власності на майно, передане юридичній особі як вклад до статутного (складеного) капіталу.

З метою запобігання порушенню конституційних прав особи на судовий захист та усунення спорів щодо юрисдикції судам слід враховувати, що у разі коли в ухвалі про закриття провадження у справі місцевим загальним судом визначено господарську юрисдикцію спору як такого, що виник з корпоративних правовідносин, така справа підлягає розгляду господарським судом .

При цьому колегія суддів також виходить з того, що заяви про встановлення юридичного факту щодо належності частки статутного капіталу не мають окремого правового значення для заявлених разом з ними позовних вимог, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, за своїм змістом є підставою для цих позовних вимог і внаслідок цього не потребують окремого судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду частині підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з наведеного, рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в частині: відмови ОСОБА_3 у задоволенні позову про стягнення вартості частини майна, пропорційно частці в статутному капіталі приватного підприємства, стягнення 3 % річних, індексу інфляції; задоволення позовної заяви ПП «Агро Маркет» про встановлення факту, що має юридичне значення, про відсутність у ОСОБА_3 права на частку у розмірі 50% в статутному капіталі ПП «Агро Маркет» за період його участі у цьому підприємстві з 10 липня 2008 року до 11 березня 2013 року, у зв'язку з не внесенням ОСОБА_3 до статутного капіталу підприємства нежитлової будівлі, а саме складу посівного № 1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера А-1, площа 728,7 кв. м.; задоволення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_6 про встановлення факту, що має юридичне значення, про відсутність у ОСОБА_3 права на частку у розмірі 50% в статутному капіталі ПП «Агро Маркет» за період його участі у цьому підприємстві з 10 липня 2008 року до 11 березня 2013 року, у зв'язку з не внесенням ОСОБА_3 до статутного капіталу ПП «Агро Маркет» нежитлової будівлі, а саме складу посівного № 1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера А-1, площа 728,7 кв. м., стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 1 891 816,00 грн. (один мільйон вісімсот дев'яносто одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок), як безпідставно отриманого майна, вирішення питання щодо судових витрат.

В іншій частині, що стосується відмови у відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Агро Маркет», ОСОБА_4 та у відмові у задоволенні позову Приватного підприємства «Агро Маркет» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, - рішення суду є законним і обгрунтованим, належним чином вирішено в порядку цивільного судочинства, тому його необхідно залишити без змін.

Так, Стаття 94 ЦК України визначає, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, зокрема, в результаті приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди суд виходив із його недоведеності.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі фізичних осіб-підприємців, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин, що зазначено у правовій позиції, яка викладена у п. Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

Згідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, ОСОБА_3 повинний був довести факт заподіяння моральної шкоди, яка за змістом ст. 1167 ЦК України завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, вину відповідача, а також понесені ним втрати немайнового характеру, у даному випадку моральної шкоди від невиконання угоди про продаж частки у статутному капіталі та внаслідок приниження його ділової репутації.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»). Така шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази того, що у даному випадку ділова репутація позивача була припижена, або що при відчуженні своєї частки у статуному капіталі підприємства він уклав договір, в якому передбачен визначена у п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України можливість відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з навденого, колегія суддів погоджується з висновками суду про недоведеність вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.

Що стосується скасування заходів забезпечення позову, то колегія суддів також погоджується з висновками районного суду, що у даному випадку припинилися законні підстави для подальшого забезпечення позову. Районний суд постановив з цього приводу законну і обгрунтовану ухвалу, що відповідає положенням ч. 6 ст. 154 ЦПК України, доводи скарги цього висновку не спростовують, і тому з передбачених п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підстав судова колегія залишає ухвалу суду першої інстанції без змін, а скаргу в цій частині відхиляє.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст. 307, ст. 308, ч. 1 ст. 310, ст.ст. 313, 315, 319, 323-325, 327 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2015 року та рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2015 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Агро Маркет», ОСОБА_4 та у відмові у задоволенні позову Приватного підприємства «Агро Маркет» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2015 року скасувати і провадження по справі закрити, як таку, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: