Рішення № 56473531, 16.03.2016, Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1962/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

16.03.2016 року, Троїцький районний суд Луганської області у складі: головуючого судді Крівоклякіної Н.В., за участю секретаря Рєзнікової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 Акціонерне Товариство «Дельта Банк», від імені якого діє представник за довіреністю, предявило дійсний позов. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 10.09.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, було укладено кредитний договір № 49.1.03/2/07- Z, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 55000,00 грн з розрахунку 17% річних за користування кредитом на строк з 10.09.2007 по 08.09.2017 року. В забезпечення прийнятих ОСОБА_1 зобовязань за Кредитним договором, між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 49.1.03-П/2/07-3 від 10.09.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_2 поручилась перед кредитором за виконання боржником зобовязань за кредитним договором №49.1.03/2/07-Z від 10.09.2007 року. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною. Позивач повністю виконав взяті на себе зобовязання за кредитним договором, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти, відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобовязання по поверненню кредиту та сплаті процентів у строки, що передбачені кредитним договором, належним чином не виконує, у зв'язку із чим станом на 06.04.2015 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 21648,27 грн, яка складається з: тіла кредиту 18720,32 грн, відсотків 2927,95 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку, а також покласти на відповідачів судові витрати.

В судове засідання представник ПАТ «Дельта Банк» не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Проти винесення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом розміщення оголошення в газеті «Вісник Луганщини», а також шляхом розміщення повідомлень про дати судових засідань на офіційному Веб-сайті Троїцького районного суду Луганської області ( на 15.02.2016 р., 04.03.2016 р., 16.03.2016 р.). Причини неявки суду не повідомили.

Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними позовних вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено наступне.

10.09.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Кредитпромбанк», було укладено кредитний договір № 49.1.03/2/07-Z відповідно до якого банк відкрив позичальникові невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 55000,00 грн строком по 08 вересня 2017 року із встановленням процентної ставки у розмірі 17% річних (а.с.20-25).

10.09.2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №49.1.03-П/2/07-3, відповідно до якого поручитель зобовязалась солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором №49.1.03/2/07- Z від 10.09.2007 року, поручитель взяла на себе зобовязання відповідати перед банком в тому ж обсязі і на тих же умовах та в ті ж строки, що позичальник (а.с.14-15).

26.06.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну, права вимоги від покупця перейшли до продавця (а.с.3-8).

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або в повному обсязі.

Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно довідки розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував зобовязання за кредитним договором, у звязку з чим загальна сума заборгованості станом на 06.04.2015 року складає 21648,27 грн та складається з: тіла кредиту 18720,32 грн; відсотків 2927,95 грн (а.с.10).

За приписами п.3.1 Кредитного договору позичальник зобовязався починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, забезпечити погашення отриманого кредиту шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунок, зазначений у договорі, у період з 1 по 10 число (включно) кожного календарного місяця.

Згідно з п.4.2 Кредитного договору, у разі недотримання позичальником умов договору, банк має право вимагати дострокового розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих процентів за ними, відшкодування збитків , заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору.

Відповідно до ч.2. ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у справі №6-116-цс13, у разі прострочення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобовязання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами ст..1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Таким чином суд приходить висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості в солідарному порядку за Кредитним договором №49.1.03/2/07- Z від 10.09.2007 року, в розмірі 21648,27 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір заборгованості та його розрахунок відповідачами не спростований.

Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З відповідачів підлягає стягненню в рівних частках на користь держави судовий збір, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання до суду заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,0% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3-х розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, відповідно до ст.88 ЦПК, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі 243,60 грн.

На підставі викладеного, ст. 526, 553,554, 610-612,625,628, 638, 1049,1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224 - 227 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, місто Київ, вул..Щорса, буд.36-Б, ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236) заборгованість за кредитним договором 49.1.03/2/07- Z від 10.09.2007 року в сумі 21 648 (двадцять одна тисяча шістсот сорок вісім) гривень 27 копійок.

Стягнути ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що зареєстрована за

адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок в рівних частках, з кожного по 121 (сто двадцять одній) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строки, протягом якого розглядалася заява, не включаються до строків на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Троїцький районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Н.В. Крівоклякіна.