Вирок № 56472415, 15.03.2016, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/962/15-к

Провадження № 1-кп/353/3/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіна У.Ю.

за участю: секретаря Бойко В.Я.

прокурора Тлумацького відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_1 та першого заступника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тлумач обєднане кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, не працюючого, судимого: 13.04.2001 року вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області за ч.2 ст.140 КК (в редакції 1960 року) України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки на підставі ст. 45 КК України (в редакції 1960 року) звільненого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік; 21.11.2002 року вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки; 16.03.2006 року вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 (три) роки; 01.12.2006 року вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, до якого на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий термін покарання 1 місяць по вироку Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16.03.2006 року, та призначено остаточне покарання 5 років 1 місяць позбавлення волі, звільненого 22.06.2011 року по відбуттю строку покарання, громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3І, маючи незняту та непогашену у встановленому закону порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив умисні кримінальні правопорушення, а саме: ОСОБА_3 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло.

Кримінальні правопорушення обвинуваченим було вчинено за таких обставин.

15.07.2015 року приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_3 з корисливих спонукань, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, зайшов до господарства ОСОБА_5, яке розташоване по вул. Бартки, 35 в с. Грушка Тлумацького району Івано-Франківської області. Перебуваючи на подвірї цього господарства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дії та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 підійшов до житлового будинку та шляхом пошкодження (розбиття) скла в одному з вікон будинку, проник всередину будинку, звідки таємно викрав телевізор марки «LG 21FS2», бувший у вжитку, вартістю 700 грн., ніж сувенірний гуцульський вартістю 300 грн., токарний міністанок, бувший у вжитку, вартістю 800 грн. та робочий інструмент, бувштй у вжитку, вартістю 200 грн. Після цього ОСОБА_3 з викраденим майном залишив місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2000,0 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 24.07.2015 року приблизно о 21 год. 00 хв. з корисливих спонукань, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, зайшов до господарства ОСОБА_4, яке розташоване по вул. Шкромиди, 35 в с. Грушка Тлумацького району Івано-Франківської області. Перебуваючи на подвірї цього господарства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дії та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 підійшов до житлового будинку та шляхом відважування металопластикового вікна в одному з вікон будинку, проник всередину будинку, звідки таємно викрав деревяний ящик з інструментами, бувшими у вжитку (робочі плоскогубці вартістю 50 грн., набір ключів до автомобіля вартістю 400 грн., 2 сокири вартістю 200 грн., 3 робочі молотки вартістю 150 грн., болгарку марки «Фіолент-230» вартістю 700 грн.), електрочайник моделі «ST», бувший у вжитку, вартістю 150 грн., плитку електричну однокамфорну, бувшу у вжитку, вартістю 170 грн., праску марки «FIST» бувшу у вжитку, вартістю 145 грн., 2 шкіряні куртки (чоловіча та жіноча), бувші у вжитку, вартістю 2330 грн., 2 дорожні сумки в клітинку, бувші у вжитку, вартістю 120 грн., 2 комп'ютерних колонки з підсилювачем моделі «SANYCO XE-01», бувші у вжитку, вартістю 400 грн., та шкіряний дорожній чемодан жовтого кольору, бувший у житку, вартістю 510 грн. Після цього ОСОБА_3 з викраденим майном залишив місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_4. матеріальну шкоду на загальну суму 5323,0 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини їх вчинення, вказавши на те, що дійсно він двічі в липні 2015 р. вчинив крадіжку з житлових будинків, які розташовані в с. Грушка Тлумацького району Івано-Франківської області, викравши з житлового будинку ОСОБА_5 телевізор марки «LG», ніж сувенірний гуцульський, токарний міністанок та робочий інструмент, а з будинку ОСОБА_4 інструменти, електроприбори, куртки, колонки, сумки та чемодан. У вчиненому обвинувачений щиро розкаюється, зазначає, що таке вже більше не повториться, просить суд не карати його суворо та зважити на те, що він відшкодував збитки потерпілим, вони не мають до нього претензій і в нього на утриманні перебуває малолітня дитина.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судовому засіданні просили не карати обвинуваченого суворо, не призначати йому покарання, пов'язане з позбавлення волі, ствердили, що збитки їм відшкодовані в повному обсязі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, проти розгляду кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України не заперечували.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальних актах, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

З врахуванням вище викладеного, дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

Згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_3 посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінеті не перебуває, не працює, відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, вчинені обвинуваченим, відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень. Також суд приймає до уваги думку потерпілих, які просили не карати його суворо та не призначати обвинуваченому покарання, повязане з позбавленням волі.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розслідуванню кримінального правопорушення, відшкодування завданих збитків, відсутність у потерпілих до нього претензій матеріального та морального характеру, наявність на його утриманні малолітньої дитини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання за вчинені кримінальні правопорушення в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк, оскільки таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту взяття під варту 01 год. 30 хв. 05.03.2016 р.

В силу ст. 72 ч.5 КК України та вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення: з 05.03.2016 року по день набрання вироком законної сили, за правилами, передбаченими ст.72 КК України - один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 тримання під вартою - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Питання речових доказів суд вирішує керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Тому, з врахуванням наведеного з ОСОБА_3 слід стягнути процесуальні витрати на користь держави за залучення експерта для проведення експертизи згідно довідки експертної установи.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту взяття під варту 01 год. 30 хв. 05.03.2016 р.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення: з 05.03.2016 року по день набрання вироком законної сили, за правилами, передбаченими ст.72 КК України - один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 тримання під вартою - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі:

- деревяний ящик з інструментами (робочі плоскогубці, 2 сокири, 3 робочі молотки), електрочайник моделі «ST», плитку електричну однокамфорну, праску марки «FIST», 2 шкіряні куртки (чоловіча та жіноча), 2 дорожні сумки в клітинку, 2 компютерних колонки з підсилювачем моделі «SANYCO XE-01», шкіряний дорожній чемодан жовтого кольору, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4, після вступу вироку в законну силу вважати повернутими за належністю;

- ніж сувенірний гуцульський, токарний міністанок, та робочий інструмент (тески), передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5, після вступу вироку в законну силу вважати повернутими за належністю;

- сліди пальців рук (спецпакет № 2389577) зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 613,80 грн. (Шістьсот тринадцять гривень 80 коп.) процесуальних витрат за проведення експертизи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду ОСОБА_1 Франківської області через Тлумацький районний суд ОСОБА_1 Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуюча У.Ю.Луковкіна