Рішення № 56472338, 09.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7743/15-ц

Провадження № 22-ц/779/210/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Татарінова А.О.

Суддя-доповідач Фединяк В.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Горблянського Я.Д., Матківського Р.Й.

секретаря ПетріваД.Б.

з участю ОСОБА_2

представника банку Новосад С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 30 листопада 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось в суд з указаним позовом і з врахуванням уточнених позовних вимог зазначало, що 21 червня 2005 року між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №417 pv7-05 згідно якого, банк надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 22000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 21 червня 2020 року. Згідно умов договору позичальник зобов'язується щомісячно в строк до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості у складі щомісячного ануїтетного платежу у розмірі 205,5 дол. США, а починаючи з 24 вересня 2009 року розмір щомісячного платежу становить 276,00 дол. США. Процентна ставка встановлена у розмірі 11% річних за час фактичного користування кредитом. Позичальник належним чином не виконує умови кредитного договору внаслідок чого станом на 17 вересня 2015 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 589 289, 14 грн, з яких: 305 343,45 грн. - сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту; 63 949,78 - сума простроченої заборговансоті по основному кредиту; 1 908 грн.- сума строкової заборгованості за відсотками; 442,60 грн. - сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії; 217 654,31 - пеня, яку просив стягнути з відповідача.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 листопада 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №417pv-05 від 21 червня 2005 року у розмірі 589 298, 14 грн. та 3654 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову з застосуванням строку позовної давності, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив незаконне рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що кредитним договором передбачено щомісячні платежі погашення кредиту та встановлений кінцевий строк повного погашення кредиту, тому перебіг трирічного троку позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, тобто з 10 травня 2008 року. Крім цього, згідно повідомлення про відступлення права вимоги від 15 жовтня 2015 року №7449/11/2, з 17 вересня 2015 року Державна іпотечна установа є новим кредитором та іптекодержателем за іпотечним договором відповідача, тобто відбулась заміна кредитора за кредитним договором №417 pv7-05 №417 від 21 червня 2005 року. Вважає, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» є неналежним позивачем у цій справі, так як вимоги за вказаним кредитним договором ним передано новому кредитору - Державній іпотечній установі.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, просить задовольнити цю скаргу.

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим і просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, ОСОБА_2 належно не виконує умови кредитного договору №417 pv7-05 від 21 червня 2005 укладеного з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» згідно якого відповідач одержав 22000 дол США і станом на 17 вересня 2015 року має заборгованість за вказаним кредитним договором 16332,47 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.11.2015 року 22,754934 грн. за один долар становить 589 298, 14 грн., яку стягнув на користь банку.

Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 21 червня 2005 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №417 pv7-05 згідно якого, банк надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 22000 доларів США,з кінцевим терміном повернення до 21 червня 2020 року. Згідно умов договору позичальник зобов'язується щомісячно в строк до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості у складі щомісячного ануїтетного платежу у розмірі 205,5 дол. США, а починаючи з 24 вересня 2009 року розмір щомісячного платежу становить 276,00 дол. США. Процентна ставка встановлена у розмірі 11% річних за час фактичного користування кредитом.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору внаслідок чого станом на 17 вересня 2015 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 589 289, 14 грн, з яких: 305 343,45 грн. - сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту; 63 949,78 - сума простроченої заборговансоті по основному кредиту; 1 908 грн.- сума строкової заборгованості за відсотками; 442,60 грн. - сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії; 217 654,31 - пеня.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Судом установлено, що 11 лютого 2015 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Державною іпотечною установою, яка здійснює свою діяльність відповідно до статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 року №768, укладено договір про відступлення банком та набуття Державною іпотечною установою всіх прав вимоги за іпотечними кредитами, який набрав силу з 17 вересня 2015 року. В тому числі за договором №417 pv7-05 від 21 червня 2005 року укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 згідно якого, банк надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 22000 доларів США,з кінцевим терміном повернення до 21 червня 2020 року та іпотечним договором від 21 червня 2005 року №б/з.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Оскільки відповідно договору від 11 лютого 2015 року про відступлення права вимоги укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Державною іпотечною установою, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відступив право вимоги новому кредитору - Державній іпотечній установі за договором №417 pv7-05 від 21 червня 2005 року укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2, то колегія суддів вважає, що підстав для за доволення позову у цій справі немає, так як на даний час, відповідно ч.1ст.3ч.1ст.15 ЦПК України порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача не встановлено.

За правилами п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав, встановлених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового про відмову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у задоволенні позову ОСОБА_2

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 30 листопада 2015 року скасувати й ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №417 pv7-05 від 21 червня 2005 року відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 4019 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий В.Д.Фединяк

Судді: Я.Д.Горблянський

Р.Й.Матківський