Рішення № 5647183, 27.05.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

26 травня 2009 року Справа № 6/90

За позовом: фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

до відповідача: приватного підприємства „Союз-Лідер”,

вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005,

про стягнення заборгованості в сумі 61851,20 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1,

від відповідача: не зявився.

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 подано позов до приватного підприємства „Союз-Лідер” про стягнення 61851,20 грн. боргу, в тому числі 60267,39 грн. основного боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором №01/166 від 27.03.2008р. у період з 11.12.2008р. по 02.03.2009р., та 1583,81 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Відповідач не використав надане йому право, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, представника для участі в судовому засіданні не направив. Заяв та клопотань на день винесення рішення від відповідача до суду не надходило. Оскільки відповідач був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1249911, неявка його представника не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2008 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та приватним підприємством „Союз-Лідер” (покупець) укладено договір поставки №01/166.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2008 року (п. 9.1 договору).

30.12.2008р. фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством „Союз-Лідер” укладено додаткову угоду до договору поставки №01/166 від 27.03.2008р., якою визначено строк дії договору до 31 березня 2009р.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобовязується в порядку та в строки, встановлені даним договором, передавати у власність, а покупець зобовязується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар.

Згідно п. 1.3 договору сторони затверджують „Протокол узгодження” (Додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціну за одиницю товару та „Умови торгівлі” (Додаток №1), що є невідємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 4.2 договору постачальник повинен поставляти товари вчасно згідно графіка поставки та у відповідній кількості до замовлення покупця, яке є обовязковим для постачальника. Замовлення оформлюється в письмовому вигляді та надається постачальнику по факсу, електронною поштою або іншим способом, зручним для покупця. Графік повинен бути узгоджений сторонами.

Відповідно до п. 5.1 цього договору постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в „Протоколі узгодження” (Додаток №2), та вказується в накладних за одну одиницю.

Згідно п. 6.1 договору розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в строк, передбачений Додатком №1 до даного договору або у вексельній формі оплати.

27.03.2008р. фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством „Союз-Лідер” затверджено Додаток №1 до договору поставки №01/166 від 27.03.2008р., п.1.1 якого визначено, що покупець оплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 45 календарних днів за умови, що постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, або у вексельній формі оплати за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 11.12.2008р. по 02.03.2009р. було поставлено відповідачу товару на загальну суму 60267,39 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 15- 76).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних та відповідним штампом магазину, який отримав товар і який належить до мережі магазинів ПП „Союз-Лідер”.

ПП „Союз-Лідер” свої зобовязання за договором не виконало за отриманий товар не розрахувалось.

Таким чином позивачем заявлено до стягнення в позовній заяві 60267,39 грн. основного боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором №01/166 від 27.03.2008р. у період з 11.12.2008р. по 02.03.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України:

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, Додатком №1 до договору поставки №01/166 від 27.03.2008р. визначений строк виконання зобовязання з відстрочкою платежу 45 календарних днів.

Таким чином позивач передав товар, а відповідач прийняв на себе обовязок розрахуватись за нього у певний строк.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відповідач порушив умови договору, вищевказані приписи законодавства, оскільки своєчасно та в повному обсязі не виконав свого грошового зобовязання по оплаті товару, отриманого у період з 11.12.2008р. по 02.03.2009р.

Отже, сума основного боргу відповідача становить 60267,39 грн.

Відповідно до умов п. 8.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено суму боргу у термін, визначений умовами договору, позивачем на виконання умов п. 8.3 Договору нараховано відповідачу пеню всього в сумі 1583,81 грн., що підтверджується розрахунком.

Таким чином, загальна сума боргу, яку просить стягнути позивач, становить 61851,20 грн., в тому числі 60267,39 грн. основного боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором №01/166 від 27.03.2008р. у період з 11.12.2008р. по 02.03.2009р., та 1583,81 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На день винесення рішення в суді відповідач заперечень не надав, суму заборгованості добровільно не сплатив.

Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 61851,20 грн.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства „Союз-Лідер” (вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005, ід.код 31895563, р/р 26008007677 в Полікомбанк м. Чернігів, МФО 353100) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.№ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ЧФ ВАТ „Укрдержексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649) 61851,20 грн. боргу, 618,51 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

27.05.09