Вирок № 56470561, 15.03.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/3334/15-к

Провадження № 1-кп/210/105/16

"15" березня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Чайкіна О.В.,

за участю секретаря - Куксенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015040710001703 від 26 червня 2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Водяне Широківського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, працевлаштований на ПП «Силена», раніше судимий: 03 серпня 2011 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.186, КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнився 30 травня 2014 року умовно-достроково за ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу, на не відбутий термін 1 рік 4 місяці 22 дні, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

сторони кримінального провадження, які беруть участь в судовому розгляді: прокурор Скороход І.В., обвинувачений ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, 26 червня 2015 року близько о 18:00 годин, повторно, умисно, переслідуючи корисливу мету, з метою відкритого викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний відкритий характер своїх дій, з метою незаконного збагачення, проходячи по пішохідній доріжці біля житлового будинку №26 по пр. Металургів на території Дзержинського району міста Кривого Рогу, де на зустріч йшла потерпіла ОСОБА_3, підійшов до неї спереду, і застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілої, наніс не менше п'яти ударів рукою в область голови гр. ОСОБА_3, заподіявши фізичний біль, від яких остання впала на землю, а ОСОБА_2 обома руками вхопився та шляхом ривку відкрито викрав її сумочку світлого кольору вартістю 520 грн., в якій знаходились два мобільні телефони марки "Iphone-4" вартістю 4000грн. та "Samsung" вартістю 1000грн., грошові кошти у сумі 200 гривень, на загальну суму 5720 гривень. Після чого, з місця скоєння ним кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, реалізувавши свій злочинний намір, чим завдав гр. ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму та фізичного болю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину за пред'явленим звинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України визнав, однак заперечував певні фактичні обставини. Так, ОСОБА_2 показав, що в день подій він йшов по алеї по пр.-ту Металургів, побачив жінку, яка йшла на зустріч, розвернувся та пішов за нею. Спонтанно вирішив пограбувати, вдарив в область голови декілька ударів для того щоб злякати, вихопив сумку та побіг. Побачив, що за ним біжать, тому сумку викинув. Його наздогнали, ударили, зірвали сумку, він вирвався, та побіг. Йшов, обурювався, їхала міліція, він розказав, міліція сказала «сідай в машину, розберемося». Привезли до РВ, почали допитувати, бити, він почав кричати. Пояснити свої дії не може. Кається у вчиненому.

Крім визнання вини, вина ОСОБА_2 у пред'явленому органом досудового розслідування обвинувачення, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у їх достовірності та допустимості, зокрема показами потерпілої, свідків, письмовими доказами, дослідженими судом, та не спростовуються показами самого обвинуваченого в частині опису фактичних обставин кримінального правопорушення.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 судові показала, що «26 червня 2015 року близько 18 години їй назустріч йшов молодий чоловік, який якось дивно дивився. Нібито п'яний. Якось нахилився дивно до неї. Пройшов. Почула шаги, обернувшись, вона побачила, що він йде за нею. Вона викинула каву то розвернулась, дала йому зрозуміти, що стала його бачити, він почав хватати сумку, а вона кричала, на що він «оскаженів» та почав бити. Ударів було десь п'ять, точно не пам'ятає. Вона впала, потім «очнулась» на землі, побачила з однієї сторони двох хлопців. Потім побігла за ним, так як побачила того хлопця, що сумку забрав, а він почав розпихувати речі по карманам, ключі положив у карман джинсів, там брилок з розовими камінцями, телефон «Айфон» в лівий карман. Його наздогнали два хлопця, вони у нього вихватили сумку. Коли ці хлопці підходили, він це бачив та кинув і розбив телефон, ключі викинув на землю. У сумці вона побачила, що не має другого телефону, побігла за ним. Кричала «Віддай». На зупинці були другі люди, їх було багато, два чоловіки його затримали, а він виривався, його сумка залишилась в руці у чоловіка. Він вирвався.

Допитана в суді свідок ОСОБА_4 показала, що проживає в будинку біля «Червоного гірника», якось сиділа на лавочці біля свого під'їзду, повз неї пройшов молодий чоловік. Акуратно чисто одягнутий, думала що може квартиру знімає неподалеку. Вона звернула на нього увагу, оскільки він був гарно одягнутий, на ньому були гарні джинси з смужками. Але до кінця будинку він не дійшов, звернув в ліву сторону і пішов прямо до провулку між гаражами. Також пройшла дівчина. Потім вона почула крик. Встала й стою. Дивлюсь, цей хлопець пробіг знову повз неї, та кричав «За що ви мене побили та забрали сумку?». За ним бігли два чоловіки та дівчина босоніж. Вона підійшла до дівчини, та спитала: «Доця, що трапилось?», а дівчина каже «Мене він бив по голові, забрав сумку, а там був телефон». Потім ті чоловіки підійшли, кажуть «Ми найшли сумку, телефон». Також у них була сумка того хлопця, а в ній його документи. Чоловіки сказали, що все вже знають хто він. Чоловіки запропонували підвезти дівчину, але вона відмовилась. Хлопця, який тікав, свідок побачила через дорогу по пр.-ту Металургів, та замість того щоб тікати, бо він же злочин вчинив, він стояв та переговорювався та кричить «Чого сумку забрали?!». На впізнанні свідок впізнала його. Дружина його тоді була вагітна та просила потерпілу простити хлопця, гроші пропонувала.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6, судові показав, що обвинувачений доводиться йому братом. Вони разом відпочивали у парку 26 червня 2015 року, в районі Соцміста, в парку ім.. Б. Хмельницького, після обіду. Познайомились з дівчатами, пішли в АТБ за цигарками, розійшлись на перехресті. Брат сказав йому чекати біля АТБ та кудись відійшов. Через хвилин 5-10 подзвонила одна з дівчат, та сказала, що брата пограбували, викрали паспорт, ІНН, сумку. Він пішов у парк та там зустрів брата, і там було два правоохоронця з Дзержинського РВ. Вони сказали, що брат сказав, що його пограбували. Брат побачив машину патрульних та пішов до них. Патрульні сказали «Сідай в машину, поїдемо до РВ». Вони разом сіли в машину та поїхали до РВ. Під'їхала чорна машина, вийшло два правоохоронця, їх завели до РВ та розвели до різних кабінетів. Прибіг якийсь високий чоловік, вдарив по ногам, і сказав що він викрадач, потім цей же чоловік пішов до брата. Все відібрали, нікому не повідомили, тримали до трьох голин ночі. Вважає що брата били, так як чув якісь крики. Коли його відпустили, він бачив брата, у нього було розбите лице, його возили в «Тисячку», а той хто їх заводив, кричав: «Давай, визнавай вину».

Суд, відповідно до ст.ст. 86, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинуваченого, потерпілої та свідка, вважає що ці докази отримані у порядку, встановленому цим Кодексом, а тому є допустимими, та згідно з ст.ст. 85, 94 КПК України, є доказами, що прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Із показань потерпілої вбачається, що вона мала можливість безпосередньо сприймати обвинуваченого візуально, у зв»язку з чим мала можливість запам'ятали характерні риси його обличчя, які в подальшому вказала й слідчому. Крім того, потерпіла впізнала у подальшому обвинуваченого під час проведення слідчих дій та пред'явлення до впізнання, і так само вказувала на обвинуваченого як на особу, який вчинив по відношенню до неї грабіж, й під час судового розгляду.

Суд не вбачає підстав для визнання показань свідка ОСОБА_4 недостовірними, оскільки вони є логічними та послідовними, узгоджуються між собою, враховуючи те, що свідок попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідчення надані під присягою. Також свідок ОСОБА_4 є не заінтересованою особою в результаті розгляду кримінального провадження, безпосередньо спостерігала обставини, що мали місце 26 червня 2015 року. В той же час, свідок ОСОБА_6 спостерігав лише події, які мали місце після пограбування, тобто затримання ОСОБА_2 Крім того, суд критично оцінює покази цього свідка, оскільки є братом обвинуваченого, та свідок має опосередковану заінтересованість в результатах розгляду справи.

При цьому, з системного та нерозривного в сукупності аналізу показів свідків, потерпілої та обвинуваченого, випливає, що під час затримання ОСОБА_2 сторонніми особами були нанесені ушкодження на обличчя, оскільки ОСОБА_2 чинив опір, та намагався втекти від цивільних осіб, та під час втечі й була втрачена сумка обвинуваченого, оскільки він вирвався від осіб, що його затримали. Тому в цій частині фактичних обставин інциденту, що мав місце за участі учасників кримінального провадження 26 червня 2015 року, не вбачається суперечностей в показах, та встановлених фактичних обставин.

При цьому, ОСОБА_6 не звертався із заявами щодо застосування до нього недозволених методів дізнання, а наявність на обличчі у ОСОБА_2 ушкоджень, було перевірено під час проведення спеціальної службової перевірки.

Крім показань потерпілих, свідка, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого правопорушення стверджується такими письмовими доказами:

- протоколом про прийняття заявb про кримінальне правопорушення, в якому потерпіла ОСОБА_3 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомого чоловіка, який 26 червня 2015 року близько 18год.00хв. по пр.-ту Металургів біkя муcорки шляхом ривку викрав сумку та застосував силу.

- протокол огляду місця події від 26 червня 2015 року, в ході проведення якої було оглянуто відкриту ділянку місцевості, що розташована в 20-ти метрах від житлового будинку № 30 по пр.-ту Металургів, де скоєно відкрите викрадення майна у потерпілої;

- товарним чеком на сумку, що була об'єктом посягання,

- довідкою лікаря від 27 червня 2015 року про наявність на тілі у потерпілої забоїв м»яких тканин обличчя та волосяної частини голови, довідкою з Криворізької станції швидкої медичної допомоги, висновком спеціаліста № 1311.

- протоколом проведення слідчої дії - пред'явлення особи для впізнання, від 26 червня 2015 року, в ході проведення якої, для впізнання, у Дзержинського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Стрельнікова, 2, потерпілій у кримінальному провадженні № 12015040710001703, ОСОБА_3,, було пред'явлено чотири особи однакової статі, приблизно однакові віком, та на зріст, серед яких потерпіла впізнала особу під номером «один», вказавши при цьому що сама ця особа 26 червня 2015 року, шляхом вільного доступу із застосуванням насильства, яке не є небезпечним відкрито викрала сумку з речами. Впізнаною особою під номером один, зліва на право виявився гр. ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. Впізнала за зростом, зачіскою, формою обличчя, очима, кольором волосся, статурою.

- протоколом проведення слідчої дії - пред'явлення особи для впізнання, від 27 червня 2015 року, в ході проведення якої, для впізнання, у Дзержинського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Стрельнікова, 2, свідку у кримінальному провадженні № 12015040710001703, ОСОБА_4, було пред'явлено чотири особи однакової статі, приблизно однакові віком, та на зріст, серед яких свідок впізнала особу під номером «два», вказавши при цьому що сама цю особа 26 червня 2015 року, приблизно о 18 годині бачила біля житлового будинку № 26 по пр.-ту Металургів, який проходив мимо її будинку та щось видивлялась. Впізнаною особою під номером «два», зліва на право виявився гр. ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. Впізнала за зростом, зачіскою, формою обличчя, кольором волосся, статурою, одягненими на ньому джинсами.

Обвинувачений не заперечував, що свідок ОСОБА_4 та потерпіла впізнали його під час проведення слідчих дій.

Також в ході судового розгляду встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_2 звертався до Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області із заявою щодо його побиття співробітниками РВ, у зв'язку з чим проведена перевірка, за результатами якої доводи обвинуваченого не підтверджені.

Так, згідно з висновку службової перевірки до Криворізького МУ для проведення службового розслідування з УВБ в Дніпропетровській області ДВБ МВС України надійшло звернення гр. ОСОБА_2 стосовно спричинення йому тілесних ушкоджень при затриманні працівниками Дзержинського РВ КМУ. Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 26.06.2015 о 22-00 годині до адміністративної будівлі Дзержинського РВ КМУ співробітниками БПС КМУ старшим сержантом міліції ОСОБА_10, молодшими сержантами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України був доставлений гр. ОСОБА_2 Перепускний режим до адміністративної будівлі Дзержинського РВ КМУ забезпечував оперуповноважений СКР Дзержинського РВ КМУ старший лейтенант міліції ОСОБА_13, який доставленого гр. ОСОБА_2 зареєстрував до журналу «Обліку доставлених, відвідувачів та запрошених» № 3468 н/т за № 25773. При опитуванні старший лейтенант міліції ОСОБА_13 пояснив, що до гр. ОСОБА_2 заходи фізичного впливу з боку працівників міліції не застосовувалися.

Подальшим розслідуванням встановлено, що 03.07.2015 до Криворізького МУ за № 61-2591 вих. 18 надійшла вимога першого заступника прокурора м. Кривого Рогу ОСОБА_14 про проведення службового розслідування за фактом можливо неправомірних дій з боку співробітників міліції під час затримання гр. ОСОБА_2

Проведення службового розслідування було доручено співробітникам ВГБ Криворізького МУ. За результатом службового розслідування було встановлено, що гр. ОСОБА_2 тілесні ушкодження отримав від цивільних осіб, які 26.06.2015 намагалися затримати при спробі пограбування ним гр. ОСОБА_3 Співробітники БПС КМУ заходи фізичного впливу не застосовували, порушень з боку працівників міліції не встановлено. Про прийняте рішення 08.07.2015 за вих. № 10/1322 письмово проінформовано прокуратуру м. Кривого Рогу.

Факт отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень від цивільних осіб 26.06.2015 зареєстрований до ЖЄО Дзержинського РВ КМУ за № 8673 від 02.09.2015.

Також при проведенні службового розслідування було опитано слідчого СВ Дзержинського РВ КМУ лейтенанта міліції ОСОБА_15, який пояснив, що у його провадженні перебували матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040710001703 від 26 червня 2015 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. він знаходився у добовому наряді в складі додаткової слідчо-оперативної групи. Приблизно о 19-00 годині до Дзержинського РВ КМУ з письмовою заявою про притягнення до кримінальної відповідальності невстановленої особи, яка відкрито заволоділа її особистим майном та спричинила тілесні ушкодження звернулась гр. ОСОБА_3. Заяву гр. ОСОБА_3 було зареєстровано до ЖЄО за № 6078, після чого т.в.о. начальника СВ Дзержинського РВ КМУ ОСОБА_16 йому було доручено внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню. Цього ж дня слідчим Поляковим Ю.А. було проведено ряд слідчих дій та впізнання особи за участю потерпілої ОСОБА_3, яка в ході впізнання прямо вказала на чоловіка, що відкрито заволодів її майном, а саме гр. ОСОБА_2 По завершенню слідчих дій за участю потерпілої, було прийнято рішення про затримання особи підозрюваної у правопорушення у порядку ст. 208 КПК України та з цією метою викликано адвоката з Центру вторинної безоплатної правової допомоги, про що здійснено відповідний запис у журналі № 3207 н/т «Інформування центрів з надання безоплатної адвокатської допомоги» за № 253. В подальшому о 01-40 годині ОСОБА_2 було направлено до ITT КМУ.

Також, слідчий Поляков O.A. пояснив, що під час проведення слідчих дій на обличчі підозрюваного малися подряпини, як пояснив останній - тілесні ушкодження він отримав від громадян, які намагались його затримати на місці вчинення кримінального правопорушення. Однак, заяви про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які завдали йому тілесні ушкодження від ОСОБА_2 не надходило. Таким чином, вході службової перевірки, проведеної за зверненням обвинуваченого не знайшли підтвердження його доводи щодо фактів неправомірних дій працівників міліції по відношенню до нього.

Суд, відповідно до ст.ст. 86, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинуваченого, потерпілих, свідків, письмових доказів, вважає що ці докази отримані у порядку, встановленому цим Кодексом, а тому є допустимими, та згідно з ст.ст. 85, 94 КПК України, вважає, що ці докази прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, які мають логічний та послідовний характер, та узгоджуються з письмовими доказами, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.186 КК України.

Суд визнає ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж) з застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненого повторно.

Керуючись вимогами ст. 65, 50 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує, що він вчинив злочин, який відповідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, раніше судимий, за аналогічний злочин, інкриміноване діяння вчинив під час умовно-дострокового звільнення, офіційно працевлаштований, під наглядом у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, вину визнав, завдану матеріальну шкоду відшкодував частково.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття; обставин, що обтяжують покарання не встановлено. Суд не вбачає підстав для визнання обставин, що пом'якшують відповідальність наявність на утриманні двох малолітніх дітей, оскільки батько дітей записаний на підставі ст. 135 СК України.

Приймаючи до уваги наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого не можливо досягти без ізоляції від суспільства.

Суд не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69 та 75 КК України.

Остаточне покарання ОСОБА_2 слід призначити за правилами ст. 71 КК України, частково приєднавши не відбуте покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2011 року.

Суд, керуючись ст.ст. 65, 50 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

Речові докази за матеріалами кримінального провадження відсутні. Докази понесення процесуальних витрат на стадії досудового розслідування в матеріалах кримінального провадження відсутні, тому суд не вирішує їх долю.

Строк відбуття покарання обвинуваченому, з урахуванням ч. 5 ст. 72 КК України, слід відраховувати з моменту затримання в порядку ст. 208 КПК України - з 27 червня 2015 року, зарахувавши строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження - тримання під вартою - слід залишити без змін - до набрання вироку законної сили.

Керуючись ст.ст. 368 , 370, 371, 374-376 КПК України суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК країни до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2011 року у вигляді 4-х (чотирьох) місяців та визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 4х (чотирьох) років 4х (чотирьох) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - тримання під вартою, залишити без змін до набуття вироком чинності.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України початок строку відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 27 червня 2015 року, зарахувавши в строк відбуття покарання період попереднього ув'язнення з 27 червня 2015 року по день набрання вироку законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Матеріали кримінального провадження № 12015040710001703 від 26.06.2015 року залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі за № 210/3334/15-к, провадження № 1-КП/210/105/16.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження; право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя: О. В. Чайкіна