Постанова № 56469101, 10.03.2016, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/105/16-а

Провадження № 2-а/603/5/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2016 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.

за участю секретаря Смолінчук М.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Гоц Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастириська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов»язання провести перерахунок пенсії,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області (далі - УПФ України в Монастириському районі Тернопільської області) про визнання протиправними дій відповідача щодо не включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, суми індексації заробітної плати та грошової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №212 від 24.02.2003 року «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов»язків» до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії відповідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на дату призначення пенсії) та відмови провести перерахунок пенсії з 30.09.2013 року, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», з розрахунку 80 відсотків заробітку. Також просить зобов»язати УПФ України в Монастириському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної з урахуванням фактично нарахованих та сплачених усіх виплат, з яких сплачено страхові внески, в тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, індексації заробітної плати та грошової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №212 від 24.02.2003 року «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов»язків» з дати призначення, тобто з 30.09.2013 року по 14.10.2013 року та з 03.02.2016 року - часу переходу з пенсії на загальних підставах на пенсію державного службовця в розмірі 80 відсотків від заробітку.

Ухвалою суду від 10.03.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФ України в Монастириському районі Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної з урахуванням фактично нарахованих та сплачених усіх виплат, з яких сплачено страхові внески, в тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, індексації заробітної плати та грошової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №212 від 24.02.2003 року «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов»язків» з дати призначення, тобто з 30.09.2013 року по 14.10.2013 року залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у адміністративному позові, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області - Гоц Н.В. в судовому засіданні позов не визнала повністю з мотивів, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи. Просить суд у його задоволенні відмовити. У обґрунтування заперечення позову посилається на те, що на момент призначення позивачу пенсії державного службовця - 30.09.2013 року - допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, грошові винагороди та суми індексації не враховувалися до заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії державного службовця.

З 14.10.2013 року проведено перерахунок пенсії згідно заяви ОСОБА_1, а саме перехід на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», отже, з 14.10.2013 року по 02.02.2016 року позивачу виплачувалася пенсія на загальних підставах.

Перехід позивача на пенсію державного службовця проведено з дати подання відповідної заяви, а саме з 03.02.2016 року, і виплата проводиться в раніше призначеному розмірі, так як зміни до чинного законодавства не вносилися.

Вказує, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вище визначеним законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Вважає, що відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із врахуванням інших складових заробітної плати держслужбовця відповідно до довідок №18-11, 19-11 від 01.02.2016 року, виданих Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області. Також представником відповідача зазначено щодо пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов`язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень, якими є органи Пенсійного фонду України, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним ч.3 ст. 2 КАС України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 р., із змінами і доповненнями, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Як убачається із оглянутої у судовому засіданні пенсійної справи №122859, з 18.04.2012 року позивач ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи загального захворювання.

З 30.09.2013 року згідно поданої заяви та відповідних документів ОСОБА_1 призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» за станом здоров»я із розрахунку 80 % від заробітної плати.

З 14.10.2013 року за заявою позивача проведено перехід на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», саме даного виду пенсію одержував ОСОБА_1 до 03 лютого 2016 року.

Як установлено судом, 03 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області із заявою про відновлення виплати пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та проведення перерахунку пенсії згідно поданих довідок про заробітну плату №№18-11, 19-11.

Із вказаних довідок Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 01.02.2016 року №№18-11, 19-11 вбачається, що позивачу нараховувалися та виплачувалися за період з 01.09.2011 року по 31.12.2012 року, 01.01.2013 року по 31.08.2013 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, суми індексації, інші виплати (допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань), грошова винагорода згідно Постанови КМУ від 24.02.2003 року №212.

Як зазначено у вищевказаних довідках, на всі виплати, уключені в довідки, наразовано страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування.

Як убачається із ксерокопії розпорядження УПФ України в Монастириському районі 122859 від 11.02.2016 року, з 03.02.2016 року ОСОБА_1 призначено пенсію державного службовця із розрахунку 80 % від заробітку.

Проте рішенням УПФ України в Монастириському районі Тернопільської області №02/02 від 04.02.2016 року ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії згідно поданої нової довідки про заробітну плату.

Зазначено, що перехід з пенсії на загальних підставах на пенсію держслужбовця проведено з дати подання відповідної заяви, тобто з 03.02.2016 року, і виплата проводиться в раніше призначеному розмірі, так як зміни до чинного законодавства, зокрема Закону України «Про державну службу» та Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» не вносилися і відповідно при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця включаються складові заробітної плати, передбачені вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Таким чином, проведено перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а для перерахунку пенсії з врахуванням інших виплат держслужбовця відповідно до довідок №№18-11, 19-11 від 01.02.2016 року, виданих Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року за №15-1, в які додатково включено суми індексації, інші виплати (матеральна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань), грошова винагорода відповідно до постанови КМУ №212 від 24.02.2003 року, відсутні підстави.

Проте такі дії відповідача суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р., із наступними змінами і доповненнями, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р., із наступними змінами і доповненнями, та Наказу Державного комітету статистики України № 5 "Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати" від 13.01.2004 р. структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., із змінами і доповненнями, не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст.40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 р. №865, із змінами, встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Згідно із вимогами ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р.. із змінами і доповненнями, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно доЗакону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., із змінами і доповненнями, до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати.

Як убачається із довідок №№18-11, 19-11 від 01.02.2016 року, виданих Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року за №15-1, ОСОБА_1 нараховувалися і виплачувалися надбавки за високі досягнення у праці або за особливо важливої роботи, премії, суми індексації, інші виплати (матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань), грошова винагорода відповідно до Постанови КМУ №212 від 24.02.2003 року. У зазначених довідках вказується, що на всі виплати, уключені у довідку, нараховано страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на занальнообов»язкове державне соціальне страхування.

У даних спірних правовідносинах підлягають до застосування спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема, ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, інші виплати - матеріальна допомога на оздоровлення і матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода відповідно до Постанови КМУ №212 від 24.02.2003 року, суми індексації заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, і оскільки з цих виплат нараховані та сплачені страхові внески (страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на занальнообов»язкове державне соціальне страхування), підлягають включенню до складу заробітної плати для призначення пенсії.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, аналізуючи положення статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону № 1058-IV та статті 66 Закону № 1788-XII, дійшла висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, у постановах від 14 та 28 травня 2013 року (справи №№ 21-125а13, 21-97а13 відповідно).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент звернення позивача щодо призначення пенсії у 2013 році) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.ст. 22, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Таким чином, під час перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Суд вважає необгрунтованими доводи відповідача про застосування до спірних правовідносин п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об»єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані відповідачем.

Крім того, відповідно до відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України ОСОБА_1 слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень 551 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.18,70,71,86,94,161,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов»язання провести перерахунок пенсії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області щодо не включення суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №212 від 24.02.2003 року «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов»язків» до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та відмови в перерахунку пенсії державного службовця, з розрахунку 80 відсотків заробітку.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 з урахуванням фактично нарахованих та сплачених усіх виплат, з яких сплачено страхові внески, зокрема: сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №212 від 24.02.2003 року «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов»язків, з розрахунку 80 відсотків від заробітку, з 03 лютого 2016 року, з урахуванням фактично отриманих ним сум.

Сплачений судовий збір в розмірі 551 (п»ятсот п»ятдесят одна) грн. 20 коп. -відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Головуючий: підпис

Копія з оригіналом вірна.

Суддя: Ю. Г. Гудкова