Ухвала суду № 56468992, 15.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/3481/15 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.

Провадження № 22-ц/783/1771/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 А. В.

Категорія: 66

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Тропак О.В.

секретаря Бохонко Е.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_2, з участю заінтересованих осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про оголошення особи померлою,-

встановила:

В травні 2015 року заявник ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про оголошення громадянина померлим.

В обґрунтування вимог заяви покликався на те, що є племінником по відношенню до ОСОБА_6, який проживав у квартирі за адресою м. Львів, вул. Заводська, 41/3, відповідно він є співвласником даної квартири.

ОСОБА_6 ніде не працював, пропадав з дому на декілька днів. У 2004 році він раптово зник і вже більше 10 років ніхто його не бачив, де він знаходиться на даний час йому не відомо.

Оголошення ОСОБА_6 померлим заявнику необхідно для оформлення права на спадщину на вказану квартиру, при цьому інші спадкоємці в цьому не заперечують.

Просив суд ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, оголосити померлим та зобов»язати відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану внести відомості про смерть фізичної особи.

Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_2, зацікавлені особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про оголошення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим відмовлено за безпідставністю.

Рішення суду оскаржив заявник ОСОБА_2

В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується із даним рішенням, вважає таке незаконним та необґрунтованим, оскільки постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На переконання апелянта, з врахуванням вимог ч. 1 ст. 46 ЦК України, суд першої інстанції зобов»язаний задоволити його заяву, оскільки допитані свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили факти про те, що ОСОБА_6 відсутній у місці його постійного проживання протягом трьох років.

Просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23.12.2015 року та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Заявник ОСОБА_2, заінтересовані особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їм поштових відправлень (а.с. 68-71), в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, не повідомили суд про причину неявки, при цьому представник заявника ОСОБА_9 подав заяву про відкладення розгляду справи з тих підстав, що зайнятий в судовому засіданні Червоноградського міського суду.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, зазначений законами України.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог, на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить переконання, що дане рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про оголошення особи померлою місцевий суд виходив з того, що в судовому засіданні не подано належних та обґрунтованих доказів на підтвердження наявності обставин, що загрожували життю ОСОБА_6, або обставин, які давали б підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку. На думку суду, не може бути підставою визнання особи померлою тривала відсутність за адресою реєстрації, а в даному випадку подача заяви викликана лише бажанням розпорядитися майном ОСОБА_6

Судом встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є співвласником, зареєстрований та проживав у квартирі за адресою м. Львів, вул. Заводська, 41/3.

Іншими співвласниками квартири є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та заявник ОСОБА_2, що підтверджується довідкою ЛКП «Балатон 409» № 1444 від 27.04.2015 року та Свідоцтвом про право власності на квартиру № 58286 (а.с. 6).

29.04.2015 року комісією ЛКП «Балатон-409» складено акт про те, що зі слів ОСОБА_2 та сусідів, ОСОБА_6 дійсно не проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 з 2004 року (а.с. 7).

Відповідно до інформації начальника Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, ОСОБА_6 знаходиться в розшуку за вказаним райвідділом, як безвісті зниклий, розшукова справа № 4320473 від 20.06.2014 року (а.с. 5).

Проведеними розшуковими діями Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області встановлено, що ОСОБА_6 у 2001 році виїхав на роботу в Португалію, м. Фаро. В період з 2001 року по 2005 рік ОСОБА_6 систематично телефонував мамі ОСОБА_8 С-М.С. з різних номерів мобільних операторів і повідомляв, що працює на сезонному зборі фруктів. Також, в період з 2001 року по 2003 рік він працював разом із рідним братом ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_4 З 2008 року ОСОБА_6 на зв»язок не виходить і не телефонує. Його двоюрідний брат ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_6 знаходиться в місцях позбавлення волі в Португалії (а.с. 37).

Відповідно до ст. 46-1 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

В свою чергу, згідно із ст. 247 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для оголошення ОСОБА_6 померлим, оскільки суду не подано належних доказів на підтвердження обставин, що загрожували життю ОСОБА_6, або обставин, що дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, а відсутність відомостей про місце його перебування понад три роки, в даній ситуації не може бути підставою для оголошення особи померлою.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті судове рішення, підстав для скасування якого не вбачається.

Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не представлено.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: Ю.Р. Мікуш

ОСОБА_11