Рішення № 56466953, 10.03.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/4469/15-ц

2/311/134/2016

10.03.2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Карнаковій Н.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту перебування в сімейних відносинах без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю і поділ майна, суд,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року до Василівського районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_3 У позовній заяві зазначено, що влітку 2002 року позивач познайомився з ОСОБА_3 Через деякий час вони почали проживати спільно, як подружжя. За час спільного життя вони займалися облаштуванням побуту, жили як чоловік і дружина, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, вирішували всі сімейні питання. З червня 2002 року по грудень 2014 року сторони спільно мешкали на території Верхньокриничанської сільської ради Василівського району Запорізької області. У 2005 році на зароблені спільно кошти придбали будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 Також за спільні кошти придбали меблі, побутову техніку. 12 лютого 2015 року між ОСОБА_1 ОСОБА_3 був укладений договір позики, в простій письмовій формі на суму 60000 гривень. У власноручно написаній розписці відповідачка визнає факт існування шлюбних відносин з позивачем. Спір щодо повернення отриманих від позивача коштів був вирішений рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2015 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені. Весь час спільного життя позивач працював та заробляв кошти на потреби як відповідачки так і себе особисто. Однак, з початку вересня 2014 року їхні стосунки погіршилися та відповідачка переїхала проживати АДРЕСА_2 З часу залишення помешкання відповідачкою, ОСОБА_1 особисто дбає про стан будинковолодіння у якому проживає одноособово, сплачує необхідні платежі за надані комунальні послуги.

Позивачеві стало відомо, що відповідачка без його відома оформила на своє ім'я правовстановлюючі документи на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами у АДРЕСА_1 вартістю187632 грн. 70 коп.

Позивач ОСОБА_1 просить суд встановити факт проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу у період з липня 2002 року по грудень 2014 року; визнати житловий будинок, з господарськими будівлями і спорудами, розташований АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю сторін та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку. Крім того, стягнути з відповідачки понесені позивачем судові витрати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, свій позов підтримав та суду пояснив, що до липня 2002 року проживав АДРЕСА_3. Має доньку ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ІНФОРМАЦІЯ_5. З липня 2002 року він проживав однією сім`єю з ОСОБА_3 Вони спільно вели домашнє господарство, мали спільний бюджет. У 2005 році купили будинок по АДРЕСА_1 який оформили на ім`я ОСОБА_3 Зробили у будинку ремонт, побудували два сараї, добудували веранду. З 2005 року він працював слюсарем у Водоканалі. Зареєстраваний у АДРЕСА_4 який знаходиться у його власності, однак проживає у АДРЕСА_1. З грудня 2014 року з ОСОБА_3 не проживає разом. Просить суд задовольнити позовні вимоги, що викладені ним у письмовій формі.

Представник позивача ОСОБА_2 просить задовольнити позов та суду пояснив, що сторони тривалий час перебували в сімейних відносинах, набули спільне майно. Після придбання житлового будинку сторони спільно проводили будівельні та ремонтні роботи у будинку та господарських спорудах. Вважає позивні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, проти позову заперечує та суду пояснила, що дійсно, мала стосунки з позивачем з 2002 року по грудень 2014 року, проте на протязі цього часу вони більше чотирьох разів розходились та проживали окремо, спільного господарства не вели. Кожного разу позивач влаштовував скандали, намагався заволодіти її майном. Так, у 2004 році вони з позивачем вперше розійшлись та перестали проживати однією родиною. Наступного разу вони зійшлися вже після того як вона придбала зазначений будинок АДРЕСА_1 Твердження позивача ОСОБА_1, що будинок був придбаний за спільні кошти безпідставне, оскільки вона самостійно заробила та відклала гроші на зазначений будинок, адже в неї був на той час власний магазин, який давав постійний прибуток, а також для придбання будинку вона була змушена продати належний їй на праві власності трактор. В той час позивач ніде не працював, стояв на обліку як безробітній, ще й повинен був сплачувати аліменти на утримання дитини. У подальшому ОСОБА_1 працював у Водоканалі де отримував мінімальну заробітну плату, яку до того ж постійно затримували. Вищевикладене повністю спростовує твердження позивача про його участь у придбанні спірного будинку. Фактично, з 2002 вони проживали разом, у 2004 році розійшлись, знову почали проживати спільно у 2007 році, проте відповідач мешкав у її будинку як квартирант. ОСОБА_1 має у власності будинок АДРЕСА_5 де і зареєстрований. Вона дійсно брала у борг у ОСОБА_1 у 2015 році 60000 грн., які рішенням суду з неї стягнуто. У розписці про отримання боргу вказала себе як бувша цивільна дружина, однак вказана розписка не стосується даної справи, вона написана у довільній формі. Їй терміново потрібні були гроші, і вона їх отримала у ОСОБА_1 у борг. Просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_4 вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що працює машиністом у КП «Облводоканал». ОСОБА_1 колега. Йому відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом приблизно з 2003-2004 років, придбали будинок АДРЕСА_1. З ОСОБА_3 рідко спілкувався. Обставини придбання вказаного будинку, хто придбав, у кого, за які саме кошти, йому невідомо.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що вона двоюрідна сестра ОСОБА_1, відповідачку знає з дитинства. У 2003 році ОСОБА_1 почав проживати разом з ОСОБА_3 З відповідачкою разом їздили до м. Харкова на ринок, де остання купувала речі для себе та для ОСОБА_1 Вона, тобто ОСОБА_5, купувала м'ясо худоби, яку вирощували спільно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 На свята сторони разом ходили в кафе. Зустрічалися вони по декілька разів на рік, коли збиралися всією родиною. ОСОБА_5 відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 придбали будинок АДРЕСА_1 Василівського району Запорізької області. Про їхній дохід їй нічого не відомо, за які кошти був придбаний будинок не знає.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона донька ОСОБА_7 ОСОБА_1 знає як співмешканця матері, з яким вона почала проживати коли ОСОБА_8 було 15 років. У ОСОБА_7 було велике господарство, в тому числі корови, свині та птахи. Крім того, у матері був трактор, який вона продала та за ці гроші купила спірний будинок. ОСОБА_1 певний час зловживав алкогольними напоями, між ним та ОСОБА_7 часто виникали сварки, через що вони три або чотири рази розходилися і в цей час проживали окремо. По господарству ОСОБА_1 матері допомагав інколи, через що вона не може сказати, що це була справжня родина. ОСОБА_7 працювала на тракторній бригаді, потім була приватним підприємцем, тримала магазин. На життя заробляла тим, що продавала продукти. АДРЕСА_1 відповідачка купила у 2005 року. ОСОБА_8 з чоловіком робили у вказаному будинку ремонт і з 2007 року проживали у будинку.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що влітку 2002 року позивач ОСОБА_1 познайомився з відповідачкою ОСОБА_3 Через деякий час вони почали проживати спільно на території Верхньокриничанської сільської ради Василівського району Запорізької області.

Як визнають сторони та підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, позивач та відповідачка на протязі 2002-го року - грудня 2014 року співмешкали та мали близькі стосунки. Разом з тим, як вбачається з пояснень ОСОБА_3 та підтверджується показаннями свідка ОСОБА_8, за вказаний період часу, не менше трьох разів сторони розходилися та проживали окремо.

За договором купівлі-продажу нерухомого майна від 22 вересня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Скориченко А.В. (а.с.11-13), зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів 22 вересня 2015 року (а.с.14) та Витягу №8802217 про державну реєстрацію прав РКП «Василівське БТІ» від 31 жовтня 2005 року, на підставі договору купівлі-продажу №2020 від 22 вересня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Скориченко А.В. (а.с.15), ОСОБА_3 купила у ОСОБА_10 за 45478 грн. 50 коп. житловий будинок АДРЕСА_1 Запорізької області та земельну ділянку, на якій розташований зазначений житловий будинок та яка знаходиться за тією ж адресою.

Відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована у належному їй на праві власності будинку АДРЕСА_1

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований у належному йому будинку АДРЕСА_4

Відповідно до ст.3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до п.5) ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно зі ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч.1 ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем ОСОБА_1 не надано доказів для встановлення факту проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу у період з липня 2002 року по грудень 2014 року. Визнання житлового будинку АДРЕСА_2 Запорізької області з господарськими будівлями і спорудами спільною сумісною власністю сторін та визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частину вказаного нерухомого майна.

Позивачем не надано належних доказів, якими б переконливо підтверджувалося, що в період придбання спірного майна ОСОБА_3, між ним та відповідачкою існували взаємні права та обов'язки, притаманні поняттю «сім'я».

Конституційним Судом України у рішенні від 03 червня 1999 року за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.

За правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України у справі №6-1026цс15 від 23 вересня 2015 року, яка у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою у застосування відповідної правової норми, майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Позивачем ОСОБА_1 не надано допустимих доказів про придбання спірного майна внаслідок спільної праці та внаслідок проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу. Які саме затрати він поніс, джерело втримання доходу, який було витрачено на придбання будинку, а також подальший ремонт.

Як вбачається із наданих сторонами письмових доказів, позивач ОСОБА_1 з травня 2002 року по червень 2003 року працював робітником в КП «Зеленгосп». З червня 2003 року по травень 2005 року він не працював, певний час отримував допомогу по безробіттю. З травня 2005 року працює оператором очисних споруд, після чого слюсарем-ремонтником очисних споруд КП «Облводоканал», де отримував невисоку заробітну плату.

Відповідачка ОСОБА_3 у 2004-2010 роках була приватним підприємцем. У 2000-му році придбала трактор Т-40, 1991 року випуску, який продала. Як пояснила ОСОБА_3, саме гроші від продажу трактора та підприємницької діяльності вона витратила на придбання будинку АДРЕСА_1

Пояснення позивача ОСОБА_1, що після придбання спірного будинку він приймав участь у будівництві сараїв на території домоволодіння та веранди, спростовується технічним паспортом на житловий будинок, який виготовлений станом на 06 квітня 2015 року ФОП ОСОБА_11 на замовлення ОСОБА_1, де в характеристиках будинку, господарських будівель та споруд зазначено, що рік побудови сараїв 1980 та 1991 рік, прибудов до житлового будинку 1975, 1980 та 1990 рік, тобто до придбання ОСОБА_3 Житлового будинку.

Щодо розписки, в якій ОСОБА_3 назвала себе цивільною дружиною ОСОБА_1 (а.с.7), то по перше, розписка стосується боргу за договором позики, укладено між сторонами і спір вирішено судом (а.с.9-10), а по друге, розписка написана в настільки довільній формі, що не може бути доказом проживання сторін сім`єю у зазначений позивачем період.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, суд не стягує з ОСОБА_3 понесені ОСОБА_1 судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,60,88,209,212,215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту перебування в сімейних відносинах без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю і поділ майна - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А. Носик