Постанова № 56466535, 15.03.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/24/2016(м)

221/263/16-п

Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Головуючий 1 інстанції: Троян Л.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Суддя Апеляційного суду Донецької області Преснякова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області, в місті Маріуполь, адміністративну справу за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2., на постанову судді Волноваського районного суду Донецької області від 05 лютого 2016 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Волноваха Донецької області, громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір в сумі 275,60 грн.,

УСТАНОВИЛА:

Суд у постанові визнав встановленим, що ОСОБА_2 03.01.2016 року о 08.30год., в м. Волноваха Донецької області по вулиці Советська, 7 керував автомобілем FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить йому, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода, від продуття алкотестеру «Драгір» та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Волноваського районного суду Донецької області від 05 лютого 2016 року ОСОБА_2. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 22.02.2016 року подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, визнавши поважною причину пропуску та скасувати оскаржувану постанову з закриттям провадження у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На обгрунтування апеляційних вимог щодо поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт вказує, що він не був присутній у судовому засіданні 05.02.2016 року, оскільки суд належним чином не повідомив його про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього, що позбавило апелянта права на захист.

Постанову суду першої інстанції від 05.02.2016 року він отримав поштою 13.02.2016 року, тому своєчасно не міг подати апеляційну скаргу.

Також апелянт вказує, що він не керував автомобілем FORD TRANSIT державний номерний знак НОМЕР_1, як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, а 03.01.2016 року близько восьмої години по вулиці Українській у м. Волноваха його автомобілем керував ОСОБА_3 та був зупинений працівниками ДАІ, які висловили до нього претензії щодо керування ОСОБА_3 автомобілем без посвідчення певної категорії, а тому примушували його до того, що він повинен нести відповідальність за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, але він був тверезий і не став підписувати чистий протокол та продувати трубку, яка на його погляд, була закрашена зеленим кольором, на його вимогу відвезти його до лікарні для здачі крові на аналіз, працівники поліції відмовили, при цьому ніяких свідків не було.

Крім того, він не підписував протокол про адміністративне правопорушення, пояснень на окремому листі не писав, а наявні в справі пояснення свідків мають стандартний формуляр, у який приписується від руки тільки прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також вказує, що він працює водієм і заробітна плата є його єдиним прибутком.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови, з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2. вбачається, що судове рішення постановлено 05.02.2016 року, а апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, надійшла до Волноваського районного суду Донецької області 22.02.2016 року, тобто з порушенням строку апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дана справа розглянута у відсутність ОСОБА_2., в матеріалах справи відсутні дані про своєчасне його сповіщення про місце та час розгляду справи.

Враховуючи викладене, вважаю, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки невиконання судом першої інстанції вимог ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, позбавило ОСОБА_2. можливості у визначений ч.2 ст. 294 КУпАП строк оскаржити постанову суду.

З урахуванням наведеного, слід визнати, що ОСОБА_2 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, тощо.

Порушення зазначеної норми адміністративного закону є суттєвою, яке тягне безумовне скасування судового рішення.

Скасовуючи постанову місцевого суду, за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд постановляє нову постанову.

Розглянувши по суті адміністративну справу щодо ОСОБА_2. приходжу до таких висновків:

З матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення від 03.01.2016р., пояснень свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_2 03.01.2016 року о 01.30год., в м. Волноваха Донецької області керував належним йому автомобілем FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від продуття алкотестеру «Драгір» та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, факт вживання алкоголю не заперечував.

Наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводи про те, що він не був за кермом свого автомобіля 03.01.2016 року, був тверезим, керував його автомобілем ОСОБА_3, спростовуються поясненнями самого ОСОБА_3. який засвідчив, що 03.01.2016 року в 01.30 знаходився в автомобілі FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 в якості пасажиру, після зупинки автомобіля патрулем він помінявся місцями з водієм, оскільки водій був у нетверезому стані.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.

Оскільки, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за відмову особи яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в діях ОСОБА_2. є склад даного адміністративного правопорушення.

При накладенні стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_2., який не працює, ступінь його провини, відсутність по справі обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Апеляційні доводи ОСОБА_2., що працює водієм і заробітна плата є його єдиним прибутком не підтверджені будь-яким документом, тому не враховувалися при призначенні стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2. необхідно стягнути судовий збір в сумі 275,60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити ОСОБА_2 строк подачі апеляційної скарги на постанову судді Волноваського районного суду Донецької області від 05 лютого 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2. задовольнити частково.

Постанову судді Волноваського районного суду Донецької області від 05.02.2016 року про притягнення ОСОБА_2. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП та призначити адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 275,60 гривень.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя