Рішення № 56466236, 15.03.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/2427/15-ц Номер провадження 22-ц/775/404/2016

Головуючий 1 інстанції Бабенко С.С.

Категорія 59 Доповідач Кішкіна І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Краснощокової Н.С., Новосядлої В.М.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 02 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про зняття заборони на відчуження нежитлового приміщення,

в с т а н о в и в :

В квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про зняття заборони на відчуження нежитлового приміщення, посилаючись на те, що 09 серпня 2013 року відбулися публічні торги з реалізації арештованого майна торгово-розважального комплексу площею 915,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, на яких вона визнана переможцем, про що складено протокол №0513057-1, організатор торгів ПП «Нива-В. Ш.» філія № 5. 19 серпня 2013 року після проведення розрахунків за придбану нерухомість був складений акт державного виконавця ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції в м.Донецьку про реалізацію предмета іпотеки, що є підставою для оформлення права власності та його державної реєстрації. 21 серпня 2013 року вона подала заяву в Донецьку обласну дирекцію ПАТ АБ «Укргазбанк», який був іпотекодержателем вищевказаного нерухомого майна за договором іпотеки № 441 від 14 січня 2008 року, про зняття заборони на відчуження нерухомого майна у зв'язку з реалізацією предмета іпотеки. Заборона на відчуження була накладена приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Деркачем А.А., реєстраційний номер 6395598 в Єдиному реєстрі заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна. На її заяву 27 серпня 2013 року банком було відмовлено та повідомлено про намір банку в судовому порядку оскаржити оцінку і публічні торги з реалізації предмета іпотеки. Рішенням Ленінського районного суду м.Донецька від 25 квітня 2014 року в задоволенні скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» до ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання прилюдних торгів недійсними відмовлено, апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» на рішення не подавало. Станом на 20 листопада 2014 року згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №29759729 заборона на відчуження вказаного нерухомого майна не знята, що є порушенням ч.9 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Просить суд зобов'язати ПАТ АБ «Укргазбанк» зняти заборону на відчуження нежилого приміщення, розташованого з адресою АДРЕСА_1 торгівельно-розважальний комплекс площею 915,1 кв.м, для чого подати заяву в органи Міністерства юстиції України про анулювання запису №6395598 від 14 січня 2008 року про накладення заборони на відчуження при укладанні договору іпотеки №441 від 14 січня 2008 року.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 02 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про зняття заборони на відчуження нежитлового приміщення задоволено.

Зобов'язано публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» зняти заборону на відчуження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 торгівельно-розважальний комплекс площею 915,1 кв.м, для чого подати заяву в органи Міністерства юстиції України для анулювання запису № 6395598 від 14 січня 2008 року про накладення заборони на відчуження при укладанні договору іпотеки № 441 від 14 січня 2008 року.

З вказаним рішенням не погодився відповідач публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не перевірив наявність зареєстрованого права власності на спірне майно, в рішенні не зазначено які права позивача порушені, позовні вимоги сформульовано таким чином, що вони не можуть бути виконані, оскільки зняття заборони на відчуження нежитлового приміщення здійснюється виключно відповідним органом реєстрації.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, надав заяву, згідно якої просить справу розглянути за відсутності представника.

Позивачка в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник позивачки ОСОБА_3, який дієна підставі довіреності, в судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що згідно із актом про реалізацію предмета іпотеки від 19 серпня 2013 року, складеного головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ворошиловьского районного управління юстиції у м. Донецьку, предмет іпотеки будівля торгово-виставкового комплексу загальною площею 915,1 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_1, був реалізований філією ПП «НИВА-В.Ш.», який є організатором прилюдних торгів, предмет іпотеки був придбаний позивачкою ОСОБА_1 (а.с.82,85).

Ухвалою Ленінського районного суду Донецької області від 14 лютого 2014 року, яка ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 квітня 2014 року залишена без змін, у задоволенні скарги ПАТ «Укргазбанк» про визнання дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо оцінки щодо оцінки заставного майна та застосування її для подальшої реалізації заставного майна у виконавчому провадженні за виконавчим листом №2-1581/2009 незаконними, визнання вартості за звітом про незалежну оцінку арештованого та описаного майна будівлі торгово-виставкового комплексу загальною площею 915,1 кв.м, розташованої за адресою АДРЕСА_1, яка належить майновому поручителю ОСОБА_4, виготовленої суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою ОСОБА_5 станом на 05 грудня 2012 року такою, що не відповідає діючому законодавству, визнання дій державного виконавця ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку щодо уцінки заставного майна та передачі його на реалізацію за оцінкою станом на 05 грудня 2012 року незаконними відмовлено (а.с.95-97,98-101).

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 25 квітня 2015 року у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, приватного підприємства «Нива-В.Ш.», ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив свою чинність на момент проведення прилюдних торгів проведених 09 серпня 2013 року звіт від 05 грудня 2012 року про незалежну оцінку майна будівлю торгово-виставкового комплексу літ.З-З, загальною площею 915,1 кв.м, що розтшована за адресою АДРЕСА_1 проведеного СОД ФОП ОСОБА_5, визнання опису, арешту, оцінки та реалізації будівлі торгово-виставкового комплексу, літ.З-З, загальною площею 915,1 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1, такими, що проведені відносно майна, право власності на яке не належить боржнику, визнання такими, що проведені 09 серпня 2013 року з порушенням встановленої процедури прилюдні торги по реалізації арештованого майна, що є предметом іпотеки будівлю торгово-виставкового комплексу, літ. З-З, загальною площею 915,1 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю, визнання недійсними прилюдних торгів про реалізацію арештованого майна, що є предметом іпотеки будівлю торгово-виставкового комплексу, літ. З-З, загальною площею 915,1 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та іпотекодавцю, проведені 09 серпня 2013 року відмовлено (а.с.102-107). Зазначене рішення в апеляційному порядку ПАТ АБ «Укргазбанк» не оскаржено (а.с.16).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №29759729 станом на 20 листопада 2014 року заборона на відчуження нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 не знята (а.с.17).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відповідно до вимог ч. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зобов'язаний був звернутися до державного реєстратора протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки з відповідною заявою, з якою він не звернувся, тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача зняти заборону на відчуження нежилого приміщення, для чого подати заяву в органи Міністерства юстиції України про анулювання запису про накладення заборони на відчуження при укладанні договору іпотеки є обґрунтованими.

Проте з такими висновками погодитись не можливо.

Відповідно до п. 6. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, яке діяло на час проведення прилюдних торгів у даній справі, після повного розрахунку переможця прилюдних торгів за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби. У разі реалізації предмета іпотеки в акті про проведені прилюдні торги відомості зазначаються з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». Затверджений акт державний виконавець видає переможцеві не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Копія акта надсилається стягувачу, боржникові та спеціалізованій організації. На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачка з вищевказаним актом про проведені прилюдні торги не зверталась до нотаріуса для отримання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Згідно із ст. 47 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів організатор прилюдних торгів зобов'язаний подати державному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації та проведення торгів. Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються: назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ; відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця; стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки; назва організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги, дата та місце їх проведення; відомості про покупця;

початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування; відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону. Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги. Державний виконавець не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, якщо така реалізація здійснювалася відповідно до вимог цього Закону. У разі відмови видати акт про реалізацію предмета іпотеки державний виконавець повинен протягом п'яти робочих днів з дня закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, повідомити про це організатора прилюдних торгів, іпотекодержателя, іпотекодавця та покупця. Повідомлення, що містить підстави для відмови у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, підписується державним виконавцем і начальником відповідного органу державної виконавчої служби та скріплюється печаткою цього органу. Відмова державного виконавця видати акт про реалізацію предмета іпотеки може бути оскаржена відповідно до законодавства. На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів. Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки організатор проведення прилюдних торгів видає цей акт покупцеві, нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.

Відповідно до п.5.1. глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом. Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

Таким чином, з зазначеного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки, але з обставин справи вбачається, що відповідно до вимог закону повідомлення на адресу нотаріуса не направлялось.

З листа Державної реєстраційної служби від 14 січня 2015 року №3150/8-14-06 вбачається, що статтею 74 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. Відповідно до вимог абзацу другого підпункту 5.1 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 22 лютого 2012 року за №282/20595, якщо нотаріус, який наклав заборону позбавлений можливості зняти її (у разі смерті, заміщення нотаріуса, у разі неможливості виконання ним своїх обов'язків, припинення нотаріусом діяльності, передачі документів до державного нотаріального архіву або з будь-яких інших причин), заборона може бути знята іншим нотаріусом. При цьому таким нотаріусом направляється за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

Положеннями частини четвертої статті 49 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження.

Згідно із ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розумніють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 цього Кодексу. Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачкою обрано не той спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки до висновків про задоволення позову суд першої інстанції дійшов внаслідок порушення та неправильного застосування норм матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314-316 ЦПК України, апеляційний суд,

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 02 грудня 2015 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про зняття заборони на відчуження нежитлового приміщення відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді