Ухвала суду № 56464100, 23.02.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22362/15-к

Провадження № 1-кп/761/354/2016

У Х В А Л А

Іменем України

23 лютого 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Циктіча В.М., при секретареві Філь В.В., за участю прокурорів Рослика А.А., Самсонової О.В., потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченої ОСОБА_2, її захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013110100000379, у якому

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Києва, громадянка України, українка, яка у шлюбі не перебуває, має середню освіту, не працює, зареєстрована та фактично проживає за адресою - АДРЕСА_1, раніше не судима,

обвинувачується за ч.1 ст.126 КК України, -

в с т а н о в и в :

Гр. ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що вона 27.03.2013 приблизно о 12.30 год. на студії Національної телерадіокомпанії України за адресою - м. Київ, вул. Мельникова, буд. 42, приймала участь у зйомках програми «Про життя», учасником якої був також гр. ОСОБА_1 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне завдання побоїв ОСОБА_1, діючи з мотивів особистої неприязні до останнього, обвинувачена умисно, кулаком правої руки завдала декілька ударів по обличчю ОСОБА_1 У зв'язку із зазначеними діями обвинуваченої потерпілий, блокуючи її удари, перемістився в інший бік студії, однак ОСОБА_2, прагнучи завдати ОСОБА_1 фізичного болю, схопила потерпілого за піджак, не дозволяючи йому пересуватися, та продовжила наносити потерпілому удари руками і ногами. Дії обвинуваченої припинили співробітники та працівники охорони телерадіокомпанії.

Під час даного конфлікту ОСОБА_2 нанесла по тілу ОСОБА_1 близько десяти ударів кулаком правої руки та один удар правою ногою.

Через декілька хвилин ОСОБА_2 умисно нанесла чотири удари кулаком правої руки по обличчю потерпілого.

Протиправні дії обвинуваченої припинені співробітниками та працівниками охорони телерадіокомпанії України.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КК України як умисне завдання потерпілому ОСОБА_1 побоїв, якими останньому завданий фізичний біль без спричинення тілесних ушкоджень.

Під час судового розгляду захисником ОСОБА_3 заявлене клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_2 клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Прокурор Самсонова О.В. не заперечувала проти звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, вважаючи наявними відповідні підстави.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними документи, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 477 КПК України кримінальне провадження за ч.1 ст.126 КК віднесене до проваджень у формі приватного обвинувачення, яке згідно з вимогами ч.7 ст.55 КПК може бути розпочате виключно на підставі заяви потерпілого.

Як свідчать матеріали судового провадження, підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за ч.1 ст.296 КК (а.с. 40) стала заява ОСОБА_1 від 01.04.2013 про вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України (а.с. 204).

З огляду на зміст заяви та її обґрунтування, особу заявника, який зазначив, що він є адвокатом, тобто особою, яка має певний рівень знань у галузі права, суд вважає, що ОСОБА_1 цілком свідомо наполягав на притягненні ОСОБА_2 до відповідальності не за завдання йому фізичного болю, а саме за кримінально-каране хуліганство.

Наведене дає суду достатні підстави для висновку про відсутність у потерпілого прагнення притягнути ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.126 КК.

Згідно з первісним обвинувальним актом, який 30.07.2015 затверджений прокурором Росликом А.А., дії ОСОБА_2 стороною обвинувачення кваліфікувалися за ч.1 ст.296 КК України, оскільки, як вважав державний обвинувач, ОСОБА_2 грубо порушила громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, тобто вчинила хуліганство.

У подальшому - 14.01.2016 прокурором Самсоновою О.В. обвинувачення змінено, діянням ОСОБА_2 дана інша кримінально-правова оцінка, а саме за ч.1 ст.126 КК України.

Враховуючи, що у результаті прийняття прокурором вищевказаного рішення ОСОБА_2 стала обвинувачуватися у скоєнні менш тяжкого злочину, потерпілий відповідно до ч.3 ст.338 КПК мав право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, тобто наполягати на покаранні особи за вчинення саме хуліганства.

Зазначене право роз'яснене потерпілому шляхом направлення відповідного письмового повідомлення разом з копією зміненого обвинувального акту. (а.с.191)

Разом з цим заявник таке право не реалізував (а.с.194), внаслідок чого судом відповідно до ст.337 КПК справа розглянута у межах остаточно висунутого обвинувачення, тобто за ч.1 ст.126 КК України.

Вирішуючи питання звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, суд відмічає, що у силу ч.1 ст. 44 КК за наявності визначених законом правових підстав підлягає звільненню від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин.

Отже прийняттю такого рішення має передувати встановлення у діях обвинуваченого складу інкримінованого злочину, при цьому обов'язковим є дотримання встановленого процесуального порядку.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі висунення їй обвинувачення з суттєвими порушеннями кримінального процесуального закону суперечить засадам законності кримінального провадження.

Приймаючи до уваги, що заявник не ініціював притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.126 КК, з відповідною заявою не звертався, прокурором без наявності передбачених КПК підстав змінено висунуте ОСОБА_2 обвинувачення з публічного (ч.1 ст.296 КК) на приватне (ч.1 ст.126 КК).

Отже стороною обвинувачення не дотримані вимоги процесуального закону при висуненні ОСОБА_2 іншого, відмінного від первісного обвинувачення.

Дане порушення свідчить, що вказане рішення прокурора не породжує правових наслідків, оскільки не є можливим продовження судового розгляду за новим обвинуваченням.

Сукупність наведених обставин виключає задоволення клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.126 Кримінального кодексу у зв'язку з закінченням строків давності.

Зміна прокурором обвинувачення з ч.1 ст.296 КК на ч.1 ст.126 КК свідчить про відмову прокурора від публічного обвинувачення, а відсутність заяви потерпілого про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності у формі приватного обвинувачення приводить до висновку про небажання останнього у такий спосіб здійснювати захист своїх прав.

Згідно з п.2 ч.2 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається судом у разі, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення.

Відповідно до ч.4 ст.26 КПК кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про необхідність закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 26, 55, 284, 477, 372 КПК, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності відмовити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.126 КК України закрити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В.М.Циктіч