Рішення № 56463276, 03.03.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8878/14-ц

пр. № 2/759/60/16

03 березня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Кривов'яза А.П.

при секретарі - Дрозі Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "НАДРА" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «КБ «Надра» звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №18353 від 15.07.2008 року, а саме на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за кредитним договором.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на їх недоведеність і безпідставність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи із такого.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, 15 липня 2008 року між ПАТ «КБ Надра» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №321/П/66/2008-840, відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 100 559 доларів США 56 центів.

02 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору №321/П/66/2008-840 від 15.11.2010 р. відповідно до якої сторони домовились викласти розділ 9 «реквізити та підписи сторін» у наступній редакції», а саме позичальник : замість ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_1 на ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_2.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), та в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 цього Кодексу.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх кредитних зобов'язань, між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки №18353 від 15.07.2008 року, за яким іпотекодавець передав банку в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

Однак позичальником умови договору кредиту належним чином не виконувались.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт неналежного виконання позичальником своїх договірних зобов'язань і наявність підтверджується наявними у матеріалах справи наданими позивачем вказаними платіжними документами, випискою з особових рахунків позичальника і розширеними розрахунками заборгованості, якими підтверджується заявлений банком розмір загального боргу позичальника.

Відтак заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 14.05.2014 року складається з 2299455,23 грн, яка складається з :

- заборгованості за кредитом - 1 173 074,74 грн,

- заборгованості за відсотками - 885 386,79грн,

- пені - 122 690,19 грн,

- штрафу - 180 303,51 грн.

Відповідно до частини 1 статті 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення на предмет застави.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Викладене свідчить про наявність підстав на звернення стягнення банком на предмет іпотеки в рахунок задоволення своїх вимог за кредитним договором №321/П/66/2008-840 від 15.07.2008 р.

Відповідно до статей 590, 591 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку», то суд у своєму рішенні може встановити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки або шляхом проведення прилюдних торгів, або із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином і застосування судом процедури продажу іпотекодержателем предмета іпотеки у порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» і продаж забезпеченого іпотекою майна з прилюдних торгів у ході виконавчого провадження є встановленими законодавцем способами звернення стягнення на предмет іпотеки, кожен із яких суд застосовує, враховуючи характер спірних правовідносин сторін.

Так, відповідно до частини 4 статті 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, у частині 1 статті 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 статті 40 Закону України "Про іпотеку" законодавець встановлює певний порядок дій банку, а саме: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення, всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в частині 3 статті 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Виходячи із аналізу вказаних правових норм, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за умови, якщо мешканці добровільно не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 572, 589 - 592, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 11, 33, 39, 40 Закону України „Про заставу", ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 224 - 225, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №321/П/66/2008-840 від 15.07.2008 р. в розмірі 2 299 455 (два мільйони двісті дев»яносто дев»ять тисяч чотириста п»ятдесят п»ять) грн. 23 коп, що складається з: заборгованості за кредитом - 1 173 074,74 грн, заборгованості за відсотками - 885 386,79 грн, пені - 122 690,19, штрафу - 118 303,51, а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п»ятдесят чотири) грн. 00 коп., - звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №18353 від 15.07.2008 року, а саме на нерухоме майно: АДРЕСА_2, загальною площею 35,50 (тридцять п»ять цілих п»ятдесят сотих) метрів квадратних, жилою площею 19,10 (дев»ятнадцять цілих десять сотих) метрів квадратних, яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.2008 року №18349, посвідчений ПН КМНО Морозовою С.В., шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» (юридична адреса: 04052, м.Київ, вул.Артема 15, код за ЄДРПОУ 20025456), з застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу нерухомого майна із будь-якою особою-покупцем за ціною, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб»єктом оціночної діяльності, на умовах та в порядку викладеному в ст..38 Закону України «Про іпотеку», з наданням Публічному акціонерному товариству «Комерційний Банк «Надра» всіх повноважень продавця предмету іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (р/р №29098126670042, відкритий в філії ПАТ «КБ «Надра» Київське регіональне управління, МФО - 380764, код ЄДРПОУ 20025456) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п»ятдесят чотири) грн. 00коп.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року №1304-VII.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: