Рішення № 56462191, 17.12.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4167/14-ц

Провадження №: 2/752/1128/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Лебедєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

встановив:

26.03.2014 року ТОВ «Новобудова» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ «Новобудова» здійснює експлуатацію та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1. За даними довідки форми № 3 в цій же квартирі зареєстрований та проживає ОСОБА_2, чоловік ОСОБА_1 Зазначена квартира перебуває у спільній сумісній власності подружжя. Таким чином, обидва співвласники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають обов'язок її утримувати. Крім того, довідкою по формі № 3 на квартиру АДРЕСА_1 підтверджено, що відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 та мають власний особистий рахунок для нарахування плати за житлово-комунальні послуги. ТОВ «Новобудова» безперебійно надавались і надаються житлово-комунальні послуги до будинку та квартири відповідачів. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації. Відповідачі в установленому законом порядку від отримання послуг не відмовлялися, а отже відповідно до чинного законодавства повинні сплачувати за надані житлово-комунальні послуги. Договори про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, а також по проведенню розрахунків за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води товариство уклало з відповідачами у 2005 році, однак останні не у повному обсязі виконують їх умови щодо оплати отриманих послуг не пізніше 10 числа наступного місяця за утримання будинку і прибудинкової території та не пізніше 20-го числа наступного місяця за послуги з водопостачання та водовідведення. Станом на 28.02.2014 року заборгованість відповідачів складає 12 289, 83 грн., позовна заява подана в межах позовної давності, оскільки перебіг позовної давності переривався вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Відповідачами були вчинені дії, що свідчать про визнання останніми свого боргу, а саме у вигляді здійснення платежів за комунальні послуги у більшому розмірі, ніж встановленому у рахунку за відповідний місяць. Враховуючи, що відповідачем періодично сплачувались комунальні послуги в більшому розмірі, ніж були нараховані на відповідний місяць - строк позовної давності переривався. Крім того, позивач посилався на те, що подача заяви про видачу судового наказу перериває перебіг позовної давності, і після цього строк починається заново. ТОВ «Новобудова» зверталося з заявою про видачу судового наказу 30.09.2011 року, виданий 14.10.2011 року судовий наказ про стягнення заборгованості скасований ухвалою від 02.12.2011 року. Посилаючись на те, що перебіг позовної давності було перервано у грудні 2011 року, тому заявлені вимоги просили задовольнити у повному обсязі.

За час перебування справи у провадженні суду, представник позивача подавала уточнення позовних вимог щодо ціни позову. Відповідно до заяви від 10.12.2014 року представник позивача просила стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 13 147, 56 грн., яка нарахована з урахуванням плати за житлово-комунальні послуги включно і за квітень місяць 2014 року.

Будучи присутньою у судовому засіданні, представник позивача ТОВ «Новобудова» заявлені позовні вимоги з зазначених у позовній заяві підстав підтримувала у повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 17.12.2015 року представник ТОВ «Новобудова» не з»явилася, подала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, повідомила суд, що клопотання відповідача ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності при вирішенні заявленого спору, не ґрунтується на вимогах закону, просила позовні вимоги ТОВ «Новобудова» задовольнити з урахуванням сплаченого відповідачами боргу у добровільному порядку.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ТОВ «Новобудова», що виходять за межі строків позовної давності просив залишити без задоволення, розгляд справи просив завершувати за його відсутності. Надав суду платіжні доручення про сплату ТОВ «Новобудова» вартості житлово-комунальних послуг за період з березня 2011 року по жовтень 2015 року.

Відповідач ОСОБА_1, про дату та місце судового засідання повідомлена належним чином, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталась.

З огляду на викладене, врахувавши думку учасників розгляду справи, суд вважає за можливе завершувати розгляд справи за відсутності сторін, ухвалити рішення на підставі наявних у справі даних.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Новобудова» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням правління АТ ХК «Київміськбуд» № 164 від 15.07.2004 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 був переданий на баланс, обслуговування і експлуатацію без права відчуження ТОВ «Новобудова» (а.с.4).

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджено свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_3, виданим 16.12.2004 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 09.12.2004 року № 2323-С/КI та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна 20.12.2004 року у реєстрову книгу № 413-286 за реєстровим № 4425 (а.с.6).

Як видно зі змісту договору № б/н про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладеного 2005 року між ТОВ «Новобудова» (по тексту договору - виконавець) та власником квартири ОСОБА_1 (по тексту договору - власник), виконавець забезпечує обслуговування житлового будинку за адресою - АДРЕСА_1, а також утримання прибудинкової території. Власник приймає участь у витратах на виконання названих робіт. Виконавець зобов»язався забезпечити виконання всього комплексу робіт по утриманню будинку, прибудинкової території та створенню необхідних умов мешкання в будинку, в тому числі власнику та особам, які мешкають з ним, згідно з вимогами «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, а власник зобов»язався виконувати вимоги цих же правил та не пізніше 10 числа наступного місяця вносити плату на рахунок виконавця за утримання будинку та прибудинкової території, комунальні послуги та відновлювальний ремонт згідно з рахунком на сплату послуг. Оплата водопостачання та водовідведення здійснюється власником за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води по окремому договору з виконавцем, у разі відсутності доступу для зняття показників водо лічильників власник сплачує вартість наданих послуг по тарифу. Оплата за опалення здійснюється власником за показниками будинкового теплолічильника, оплата за спожиту електроенергію здійснюється власником за показниками квартирного лічильника згідно з діючим тарифом. Договір діє з дати підписання та не обмежується терміном, оформлений у двох примірниках, з яких один зберігається у виконавця, а другий у власника(а.с. 10, 11).

Крім того в 2005 році між ТОВ «Новобудова» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н про проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води за умовами якого споживач зобов»язаний щомісячно знімати показники з приладів квартирного обліку споживання холодної та гарячої води, своєчасно у строки, передбачені договором, оплачувати надані послуги за цими показниками і встановленими тарифами. Договір діє з дати підписання та не обмежується терміном дії. (а.с.12).

За даними довідки форми № 3, виданої ТОВ «Новобудова» 15.03.2014 року за № 139 у квартирі АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 зареєстровані: власник ОСОБА_1 з 17.03.2005 року; чоловік власника - ОСОБА_2 з 06.07.2006 року; син ОСОБА_3 з 20.09.2007 року; дочка ОСОБА_4 з 07.04.2011 року (а.с.7).

26.03.2014 року ТОВ «Новобудова» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, яка за даними уточненого розрахунку заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги № б\н від 30.04.2015 року за період з 01.01.2008 року по 30.04.2014 року, особовий рахунок НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_1 складає 13 147, 56 грн., борг на 01.01.2008 року - 133, 37 грн.(а.с. 67-68).

Відповідно до правил статей 151, 156 ЖК України: громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов»язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію; члени сім»ї власника будинку зобов»язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім»ї власника зобов»язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведення ремонту.

Звертаючись в суд з позовом, позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 не виконує свої зобов»язання щодо оплати отриманих від ТОВ «Новобудова» житлово-комунальних послуг за договором про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, що був укладений у 2005 році, за проведеним 09.12.2014 року розрахунком заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2008 року по 30.04.2014 року має заборгованість у розмірі 13 147,56 грн.

Судом встановлено, що 30.09.2011 року ТОВ «Новобудова» зверталося з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 6 755,95 грн. за період з серпня 2009 року по вересень 2011 року (а.с.17).

Ухвалою суду від 02.12.2011 року виданий 14.10.2011 року за заявою ТОВ «Новобудова» судовий наказ про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 скасовано. Роз»яснено стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред»явлення позову. (а.с.18).

12.12.2013 року ТОВ «Новобудова» повторно звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1, яка станом на 11.12.2013 року складала 11 539, 46 грн. без зазначення періоду за який виникла заявлена до стягнення заборгованість (а.с. 86).

Ухвалою суду від 28.02.2014 року виданий 26.12.2013 року за заявою ТОВ «Новобудова» судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 11 539, 46 грн. було скасовано. (а.с.3).

Провадження у справі за заявленими позовними вимогами щодо стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з січня 2008 року по липень 2009 року включно закрито, а тому предметом судового розгляду є заявлені позовні вимоги тільки за період з серпня 2009 року і по 30 квітня 2014 року.

У своїх письмових поясненнях відповідач ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги не визнавав, посилаючись на відсутність достовірних даних про правильність наведеного розрахунку заборгованості, просив застосувати строки позовної давності. Крім того стверджував, що укладений в 2005 році ТОВ «Новобудова» з власником квартири АДРЕСА_1 договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території є неукладеним, оскільки не містить всіх істотних умов, які визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а тому не може бути підставою для стягнення заборгованості.

Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що наданий позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог укладений з ОСОБА_1 договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території без номеру 2005 року за формою та змістом не відповідає вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а тому не може бути підставою для заявлених позовних вимог не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідачі, які є споживачами наданих ТОВ «Новобудова» послуг не доводили до відома останнього, що не будуть отримувати від зазначеного товариства житлово-комунальні послуги, а отримували їх, відповідно мають обов»язок сплатити їх вартість.

Крім того, на підтвердження заявленого розміру заборгованості представником позивача надано суду розрахунок з зазначенням тарифів на кожен вид надаваємих послуг, які відповідають тарифам, що у встановленому законом порядку визначались розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Наразі, суд приходить до висновку, що наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачів за спожиті ними житлово-комунальні послуги є правильним, а останні мають обов»язок сплати заборгованості за спожиті ними житлово-комунальні послуги, які надавались їм ТОВ «Новобудова».

Клопотання відповідача ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності при вирішенні заявленого спору з тих підстав, що комунальні послуги та послуги по утриманню будинку та прибудинкової території визначаються окремо за кожний місяць відповідно строк позовної давності повинен визначатися щодо кожного щомісячного платежу, а позивач до 2014 року не звертався в суд з позовом про стягнення з них заборгованості за житлово-комунальні послуги, тому строк позовної давності необхідно відраховувати з моменту звернення позивача в суд з позовом, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до правил 256, 257, 261, 264, 267 ЦК України: позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред»явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як зазначено вище 30.09.2011 року ТОВ «Новобудова» зверталося з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 6 755,95 грн. за період з серпня 2009 року по вересень 2011 року, виданий судовий наказ було скасовано 02.12.2011 року (а.с.17).

Повторна заява ТОВ «Новобудова» від 12.12.2013 року про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 містила дані тільки щодо розміру заборгованості, а період за який виникла зазначена у заяві заборгованість вказано не було, виданий судовий наказ також був скасований за заявою боржника 28.02.2014 року. (а.с.86).

Відповідно до правил ст. 118 ЦПК України позов пред»являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу. Позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Як видно зі змісту частини першої статті 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Наразі, заява про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги перериває строк позовної давності для звернення в суд з позовом про стягнення заборгованості за правилами позовного провадження.

Отже, за заявленими позовними вимогами строк позовної давності був перерваний 30.09.2011 року коли ТОВ «Новобудова» звернулося до суду з заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з серпня 2009 року по вересень 2011 року.

В суд з позовом про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1, як власника квартири АДРЕСА_1 та повнолітнього члена її сім»ї ОСОБА_2, які є предметом судового розгляду позивач звернувся 26.03.2014 року з дотриманням строків позовної давності до вимог за період з вересня 2009 року по 30.04.2014 року .

За наданим суду представником відповідача розрахунком від 29.12.2014 року, ТОВ «Новобудова» просило стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 13 147, 56 грн. за даними якого станом на 01.01.2008 року борг складав 133, 37 грн., який включено до боргу станом на 30.04.2014 року.

За цим же розрахунком борг ОСОБА_1 станом на 31.07.2009 року складав 1 641, 09 грн.

Для визначення належного до стягнення розміру заборгованості за період з серпня 2009 року і по 30.04.2014 року від визначеної суми боргу в розмірі 13 147, 56 грн. необхідно відняти борг у розмірі 1 641, 09 грн. (визначений станом на 31.07.2009 року) і належна до стягнення сума буде складати 12 506, 47 грн.

За даними поданих суду, відповідачем ОСОБА_2 17.12.2015 року, платіжних доручень про сплату на користь ТОВ «Новобудова» вартості отриманих житлово-комунальних послуг у добровільному порядку за особовим рахунком 54б-214 ОСОБА_1, за період, що стосується заявленого предмету спору, а саме з січня 2012 року по квітень місяць 2014 року включно сплачено всього 4 916, 63 грн., які безпосередньо були сплачені у період з 01. по 03.12.2015 року (а.с.141-176).

Крім того, у матеріалах справи, а саме на аркушах № № 39-41, 43, 46-47, 49-51 містяться платіжні доручення за даними яких відповідачем ОСОБА_2 сплачено ТОВ «Новобудова» по особовому рахунку НОМЕР_4 за ОСОБА_1 заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги у період, починаючи з жовтня 2010 року включно за вересень 2013 року, на загальну суму 575, 46 грн., які були прийняті до уваги позивачем, як виконані зобов»язання відповідачів при проведенні розрахунку заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги 09.12.2014 року за період з 01.01.2008 року по 30.04.2014 року.

Отже, від визначеної судом до стягнення суми боргу в розмірі 11 506, 47 грн. необхідно відняти сплачений відповідачами борг у добровільному порядку, а саме в розмірі 4 916, 63 грн., відповідно на задоволення заявлених позовних вимог на користь ТОВ «Новобудова» необхідно стягнути з відповідачів борг у розмірі 6 589, 84 грн.

За правилами ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню відповідно до розміру позовних вимог, які підлягали б задоволенню без врахуванням сплаченого відповідачами боргу у добровільному порядку, однак не менше визначеного Законом України «Про судовий збір» мінімального платежу за позовні вимоги майнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги, ст.ст. 256, 257, 261, 264, 267 ЦК України, ст.ст. 151, 156 ЖК УРСР, ст. 60 СК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 79, 84, 86, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, задовольнити частково.

Стягнути на користь товариства з з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (01015, м. Київ, вул. Московська, буд. № 46/2, поточний рахунок 26007000029876 (UAH) в ПАТ Укрсоцбанку МФО 300023, код 32917247) солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 6 589 (шість тисяч п»ятсот вісімдесят дев»ять) грн. 84 коп., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп., що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 6 833 (шість тисяч вісімсот тридцять три) грн. 44 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії, через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Плахотнюк К.Г.