Рішення № 56461520, 15.03.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/838/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Кравчук В. М. Доповідач в апеляційній інстанції Пономаренко В. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПономаренка В. В.суддівГончар Н.І., Корнієнко Н.В.секретарГончар Л.В.

за участю:

представників позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7

відповідача ОСОБА_8

представника відповідача ОСОБА_9

відповідача ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_8, ОСОБА_10 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2015 року у справі за позовом Кредитної спілки «Альянс» до ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про стягнення боргу за договором кредиту,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року КС «Альянс» звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 29 серпня 2011 року між КС «Альянс» та членом кредитної спілки ОСОБА_8 було укладено кредитний договір № 33-Ш, згідно умов якого кредитна спілка надала відповідачу кредит в сумі 15 000 грн. строком на 36 місяців, з 29.08.2011 року по 29.08.2014 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 29.08.2011 року було укладено наступні договори поруки між КС «Альянс» та: ОСОБА_11 № 57-Ш; ОСОБА_12 № 58-Ш; ОСОБА_10 № 59-Ш; ОСОБА_13 № 60-Ш.

За умовами договорів поруки поручителі несуть солідарну відповідальність з позичальником перед КС «Альянс».

Посилаючись на те, що відповідачі порушили умови договірних зобов'язань, відмовившись в односторонньому порядку від їх належного виконання, у зв'язку із чим утворилась кредитна заборгованість, яка станом на 10 вересня 2014 року складає 38586,93 грн., позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2015 року позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 на користь КС «Альянс» заборгованість за кредитним договором № 33-Ш від 29.08.2011. року в розмірі 38586,93 грн.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 10 червня 2015 року рішення Шполянського районного суду від 07 квітня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2016 року рішення апеляційного суду Черкаської області від 10 червня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 посилаючись на порушення судом матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_10 в апеляційній скарзі просив визнати недійсним договір поруки від 29.08.2011 року, укладений між ним та КС «Альянс», як такий, що вчинений під впливом обману та без відповідного дозволу (ліцензії); скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про їх часткове задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає не у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Встановлено, що 29 серпня 2011 року між Кредитною спілкою «Альянс» і членом кредитної спілки ОСОБА_8 було укладено кредитний договір № 33-Ш, згідно якого кредитна спілка надала останньому кредит в сумі 15 000 грн. строком на 36 місяців, з 29 серпня 2011 року по 29 серпня 2014 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 29.08.2011 року було укладено наступні договори поруки між КС «Альянс» та: ОСОБА_11 № 57-Ш; ОСОБА_12 № 58-Ш; ОСОБА_10 № 59-Ш; ОСОБА_13 № 60-Ш.

За умовами договорів поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед КС «Альянс».

У зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, станом на 10.09.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 38586,93 грн., з яких: 12367,13 грн. - основна сума боргу; 26219,80 грн. - проценти за користування кредитом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянтів на те, що оскільки КС «Альянс» з 07.07.2011 року не є фінансовою установою та позбавлена права укладати нові договори на надання фінансових послуг, укладений 29.08.2011 року між нею та ОСОБА_8 кредитний договір є недійсним з моменту укладення.

Так, аналіз норм п. п. 6, 7, ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. ст. 553, 1046 ЦК України дає підстави для висновку, що окремі послуги, які відносяться до фінансових послуг (наприклад, надання коштів у позику, поручительства) можуть надаватися не тільки фінансовими установами, які є учасниками ринку з надання фінансових послуг або юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але і фізичними особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Якщо Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, то регулювання відносин між юридичними та фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, поруки регулюються нормами ЦК України.

Договір позики, як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки ЦК України не містить жодного виключення як щодо суб'єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок їх одержання встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Отже, слід дійти висновку, що Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних осіб і фізичних осіб - суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст. ст. 1046-1048 ЦК України.

Враховуючи наведене, правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями ст. ст. 553-559, 1046-1053 ЦК України.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 553-554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що між КС «Альянс» та відповідачами ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 укладено окремі договори поруки. У такому випадку поручителі не несуть солідарної відповідальності перед кредитором. Кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору.

Враховуючи наведене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлена солідарна відповідальність поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами ч. 3 ст. 554 ЦК України відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо солідарної відповідальності поручителів за окремими договорами поруки та стягнення з них заборгованості в солідарному порядку.

Питання щодо стягнення судових витрат судом першої інстанції вирішено відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

Апеляційна вимога ОСОБА_10 про визнання недійсним договору поруки, укладеного 29.08.2011 року між ним та КС «Альянс» задоволенню не підлягає, оскільки встановлення недійсності договору поруки не було предметом розгляду даної цивільної справи.

Відносно заяви ОСОБА_10 про відмову в задоволенні позову у зв'язку з закінченням строку позовної давності, поданої до суду апеляційної інстанції в судовому засіданні, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.267 ЦПК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторін у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Встановлено, що ОСОБА_10 заяву про відмову в задоволенні позову у зв'язку з закінченням строку позовної давності подано до суду апеляційної інстанції, останній не наділений повноваженнями про вирішення питання про застосування строків позовної давності.

Інші доводи апеляційних скарг, були предметом розгляду суду і не мають підстав для їх задоволення.

З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, колегія суддів апеляційні скарги задовольняє частково, рішення суду скасовує та ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог. Стягує солідарно з: ОСОБА_8 та ОСОБА_11 на користь КС «Альянс» заборгованість за кредитним договором № 33-Ш від 29.08.2011 року в сумі 38586,93 грн.; ОСОБА_8 та ОСОБА_12 на користь КС «Альянс» заборгованість за кредитним договором № 33-Ш від 29.08.2011 року в сумі 38586,93 грн.; ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на користь КС «Альянс» заборгованість за кредитним договором № 33-Ш від 29.08.2011 року в сумі 38586,93 грн.; ОСОБА_8 та ОСОБА_13 на користь КС «Альянс» заборгованість за кредитним договором № 33-Ш від 29.08.2011 року в сумі 38586,93 грн.

Стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати по 77,17 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_8, ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2015 року по справі за позовом Кредитної спілки «Альянс» до ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про стягнення боргу за договором кредиту - скасувати і ухвалити нове.

Позов Кредитної спілки «Альянс» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 на користь Кредитної спілки «Альянс» заборгованість за кредитним договором № 33-Ш від 29.08.2011 року в сумі 38586,93 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_12 на користь Кредитної спілки «Альянс» заборгованість за кредитним договором № 33-Ш від 29.08.2011 року в сумі 38586,93 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на користь Кредитної спілки «Альянс» заборгованість за кредитним договором № 33-Ш від 29.08.2011 року в сумі 38586,93 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_13 на користь Кредитної спілки «Альянс» заборгованість за кредитним договором № 33-Ш від 29.08.2011 року в сумі 38586,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 на користь Кредитної спілки «Альянс» судові витрати по 77,17 грн., з кожного.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :