Рішення № 56461107, 09.03.2016, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2950/15-ц

номер провадження 2/695/125/16

09 березня 2016 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді М.В. Матвієнко

при секретарі Н.Г. Біленко

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2006 року між ВАТ «ТАС Комерцбанк», правонаступником якого виступав ПАТ «СведБанк», з однієї сторони та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 016/0606/88-470, згідно з умовами якого ОСОБА_5 надав Позичальнику кредитні кошти, у вигляді поновлюваної кредитної лінії, з лімітом кредитування у розмірі 50000,00 дол. США з розрахунку 14 % річних, на строк до 21.06.2013 р, згідно п. 1.3. Кредитного договору; згідно п. 1.11 Кредитного договору.

В подальшому, згідно Додаткового договору №2 від 25.02.11 р. про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 016/0606/88-470 від 22.06.06р. Кредитний договір було викладено в новій редакції, та зафіксовано розмір строкової заборгованості за кредитним договором, в розмірі 23765 дол. США, згідно п.1.1. та згідно п.3.1.1. було встановлено ануїтентну схему погашення кредиту та процентів, тобто, однаковими рівними частинами по 999 дол. 81 цент, до 10-го числа, кожного місяця.

В подальшому, згідно Додаткового договору №3 від 29.04.11 р. про внесення змін та доповнень до Кредитного Договору № 016/0606/88-470 від 22.06.06 р., Кредитний договір було викладено в новій редакції, та зафіксовано розмір строкової заборгованості за Кредитним договором, в розмірі 48843 дол. США 32 центи, згідно п.3 та згідно п.3.1. було встановлено новий строк кредитування, а саме до 21.06.2023 року, а згідно п.3.1.1. змінено розмір щомісячного ануїтетного платежу, шляхом зменшення, до 698 дол.США 23 центів.

Також, в якості забезпечення сплати кредиту та процентів, згідно Кредитного договору, 25.02.2011 року було укладено між ПАТ «Сведбанк» та гр. ОСОБА_4 договір поруки № 016/0606/88-470-Р, згідно п.2 якого ОСОБА_4 зобовязався нести солідарну відповідальність за повернення ОСОБА_3 кредиту банку, відповідно до Кредитного договору, та у випадку прострочок, сплатити за ОСОБА_3 кредит та проценти, протягом 3-х днів, з моменту отримання претензії-вимоги.

25.05.2012р. між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним Акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, віповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «СведБанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «СведБанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ВАТ «СведБанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ' «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «СведБанк») від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Із березня 2009 року відповідачем ОСОБА_3 допускалися прострочки по сплаті кредиту та відсотків, а починаючи із травня 2014р. взагалі припинила погашати кредит. У звязку з цим позивач ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно в розмірі 51073,28 дол. США, що станом на 28.07.2015р. по курсу НБУ становить 1126792,90 грн.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ «Дельта Банк» за довіреністю ОСОБА_1 підтримав позов та наполягав на його задоволенні, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у звязку із неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_3 зобовязань за кредитним договором від 22.06.2006р., починаючи із березня 2009р., станом на 28.07.2015р. утворилася заборгованість на загальну суму 51073,28 дол. США, що станом на 28.07.2015р. по курсу НБУ становить 1126792,90 грн., з яких сума заборгованості за тілом кредиту 43436,64 дол. США, що становить 958311,23 грн. та сума заборгованості за процентами 7636,64 дол. США, що становить 168481,67 грн., які він просить стягнути солідарно із обох відповідачів. Він також пояснив, що договір поруки за № 016/0606/88-470-Р від 25.02.2011р., укладений із відповідачем ОСОБА_4 на час звернення позивача до суду про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором є чинним, оскільки відповідно до п.10, цей договір набрав чинності із моменту його підписання та строком його припинення є повне виконання зобовязань за кредитним договором від 22.06.2006р., строк дії якого згідно договору про внесення змін та доповнень за № 1 до договору поруки від 29.04.2011р. є до 21.06.2026р., а тому він вважає, що строк дії договору є не закінченим, а сам договір поруки не визнаний припиненим в судовому порядку, а тому доводи сторони відповідача в цій частині він вважає не обґрунтованими. Крім того, він просить стягнути із відповідачів суму кредиту в гривневому еквіваленті станом на час ухвалення судом рішення по курсу НБУ, виходячи із 27,4715 грн. за 1 дол. США та стягнути загальну суму заборгованості 1535552,25 грн.

Відповідач ОСОБА_3 будучи належно повідомленою в судові засідання не прибула та заяв від неї до суду не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_4 за дорученням ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» в частині збільшення суми заборгованості, яка підлягає до стягнення із відповідачів, виходячи із курсу НБУ 27,4715 грн. за 1 дол. США, не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не збільшено позовні вимоги окремою заявою про збільшення позовних вимог та судовий збір є недоплаченим за збільшені позовні вимоги. Крім того, він просить суд відмовити у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» в частині стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_4 у звязку із припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя, оскільки відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України вимога до поручителя за договором поруки про виконання ним солідарно з боржником зобовязання за кредитним договором, повинна була бути предявлена в судовому порядку, в межах строку дії поруки, тобто протягом 6-ти місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). Згідно розрахунку заборгованості за кредитом ОСОБА_3 вбачається, що прострочки почалися із березня 2009р., та припинено погашення кредиту із травня 2014 року, а тому позов до поручителя міг був бути предявленим на протязі 6-ти місяців, починаючи із травня 2014 року, а станом на липень 2015р. зобовязання поручителя ОСОБА_4 за договором поруки припинилися, виходячи із вимог ч.4 ст. 559 ЦК України, та в силу того, що договором поруки від 25.02.2011р. не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється. За цих обставин, представник просить суд відмовити у задоволенні позову щодо солідарного стягнення із поручителя ОСОБА_4 заборгованості за кредитом боржника ОСОБА_3

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 20.01.2016р. за клопотанням представника позивача ПАТ «Дельта Банк», було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 України.

Представник третьої особи НБУ в судове засідання не прибув, але направив до суду заяву та пояснення, згідно яких підтримав позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» та просив їх задовольнити.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ст.. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України позивач ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 25.05.2012р. та додатку до нього набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 016/0606/88-470 від 22.06.2006р. укладеним із ОСОБА_3 та відповідно всіх прав та обовязків нового кредитора.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу і т.д.

Згідно ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобовязань.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором кредиту № 016/0606/88-470 від 22.06.2006р. позичальника ОСОБА_3, станом на купівлі-продажу прав вимоги, а саме на 28.05.2012р. заборгованість становила 47288,82 дол. США. Із цієї довідки (а.с. 143) також вбачається, що прострочки по погашенню кредиту ОСОБА_3 стала допускати із березня 2009р. та із травня 2014р. взагалі припинила вносити платежі за кредитним договором, тобто виконувати зобовязання за кредитним договором № 016/0606/88-470 від 22.06.2006р.

Із досудової вимоги від 13.08.2015р. ПАТ «Дельта Банк» направленої боржнику ОСОБА_3 вбачається, що банк направляв претензію та попередження, що в разі несплати боргу буде вимушений звернутися до суду із позовом про дострокове стягнення боргу.

А тому суд, приходить до висновку, що позов ПАТ «Дельта Банк» до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає до задоволення в сумі 51073,28 дол. США, що станом на 28.07.2015р. по курсу НБУ (22,06 грн.) становить 1126792,90 грн. та підлягає стягненню достроково із боржника ОСОБА_3 відповідно до п. 3.9 кредитного договору № 016/0606/88-470 від 22.06.2006р.

Разом з тим, суд вважає належно не обґрунтованими доводи позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 51073,28 дол. США із розрахунку курсу НБУ станом на час ухвалення рішення із розрахунку 27,4715 грн. за 1 дол. США на загальну суму 1535552,25 грн., оскільки зазначені вимоги не заявлені шляхом подання письмової заяви про збільшення позовних вимог відповідно до ст. 31 ЦПК України та не доплачено судовий збір у звязку із збільшенням позовних вимог позивачем.

Суд вважає, що позов ПАТ «Дельта Банк» в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором із поручителя ОСОБА_4 не підлягає до задоволення. При цьому суд находить переконливими доводи представника відповідача ОСОБА_4 виходячи із наступного.

Відповідно до п.10 договору поруки № 016/0606/88-470-Р від 25.02.2011р. вбачається, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання. Сторони, керуючись умовами частини четвертої статті 509 ЦК України встановили, що строком припинення поруки, установленої цим договором, є повне виконання позичальником або поручителем своїх обовязків, передбачених основним зобовязанням.

Відповідно до норм ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строквизначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251,252 ЦК України).

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення порукив розумінні ст. 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (Правова позиція з постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 вересня 2014 р. у справі N 6-32цс14).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову.(Правова позиція з постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 р. у справі N 6-125цс14).

Виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України необхідно дійти висновку, що вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинна бути пред'явлена в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами)(Правова позиція з постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 р. у справі N 6- 53цс14).

Відповідно до договору поруки № 016/0606/88-470-Р від 25.02.2011р. не визначено, саме строк після закінчення якого порука припиняється. А тому суд приходить до висновку, що ПАТ «Дельта Банк» міг предявити вимогу до поручителя ОСОБА_4 про виконання ним зобовязання лише протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням.

На думку суду, такий строк розпочався із травня 2014р. та тривав по листопад 2014р.

Оскільки позивач у зазначений строк не предявив позов до поручителя ОСОБА_4 про виконання зобовязань за кредитним договором, а тому за вищенаведеного, суд вважає, що зобовязання за договором поруки є припиненим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 17.09.2014р. у справі № 6-125цс14.

Кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами зазначеного строку, оскільки із закінченням строку припинилось матеріальне право (Правова позиція з постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 р. у справі N 6-6цс14).

Звернення до суду після спливу передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку є не підставою для відмови в позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності, а підставою для відмови в позові у зв'язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя (Правова позиція з постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 р. у справі N 6-170цс13).

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» в частині стягнення солідарно із поручителя ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 016/0606/88-470 від 22.06.2006р. укладеного із ОСОБА_3, необхідно відмовити у звязку із припиненням права кредитора на задоволення вимог за рахунок поручителя.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд стягує із відповідача ОСОБА_3 в рахунок держави судовий збір в сумі 243,60 грн., відповідно до Закону України «Про судовий збір», який діяв в редакції на момент звернення з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 251, 252, 512-519, 526, 530, 536, 559, 610, 612, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Дельта Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість по кредитному договору № 016/0606/88-470 від 22.06.2006 р. станом на 28.07.2015р. в сумі 51073,28 дол. США, що в перерахунку на національну валюту по курсу НБУ станом на 28.07.2015 року (22,06 грн. за 1 дол. США) складає 1126792,90 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 43436,64 дол. США (еквівалент 958311,23 грн.), сума заборгованості за процентами 7636,64 дол. США (еквівалент 168481,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

В задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 як поручителя відмовити у звязку з припиненням права кредитора на задоволення вимог за рахунок поручителя.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя М. В. Матвієнко

Повний текст рішення виготовлено 14.03.2016р.